16.05.2017 Справа № 904/3167/17
За позовом Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 28 096, 74 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Кам'янська міська рада Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 28 096, 74 грн., що складають суму збитків, завданих використанням земельної ділянки площею 0, 0377 га за адресою: АДРЕСА_1) під розміщення спецспоруди.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 16.05.17 р., не з'явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
З огляду на викладене, суд не обмежує коло осіб, які можуть бути представниками юридичних осіб у судовому засіданні.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник в судове засідання не з'явився.
Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення.
Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 19.04.17р., відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і були надіслані ухвали суду як про порушення провадження у справі,так і про відкладення справи.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, поштове відправлення направлене на адресу відповідача, в якому містилась ухвала про порушення провадження у справі, повернуто підприємством зв'язку з поміткою «за закінчення строку зберігання».
Крім того, витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" також свідчить про те, що поштове відправлення, в якому містилась ухвала про відкладення розгляду справи до 16.05.17 р. надійшло до відділення зв'язку Дніпро 40.
Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а тому правом на участь у судовому засіданні не скористався.
16.05.17 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
Рішенням Кам'янської міської ради № 531-18/IV від 29.04.2005 р. земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), площею 0, 0377 га, передана у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Алькатрас», у зв'язку з чим між ТОВ «Алькатрас» та Кам'янською міською радою (позивач у даній справі) укладено договір оренди земельної ділянки № 02693 від 27.09.2005 для фактичного розміщення спец споруди, строком дії до 29.04.2006 р.
18.10.2016 року спеціалістами відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради проведено обстеження спірної земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), площею 0, 0377 га.
В результаті проведення зазначеного вище обстеження, представниками позивача складений акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, відповідно до якого встановлено, що в межах площі згідно з планом, на видимій частині земельної ділянки розміщено вхідну групу спец споруди.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 70843757 від 19.10.2016 р. нежитлове приміщення, спец споруди за адресою: АДРЕСА_1) з 28.02.2013 р. належать на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (відповідач у даній справі).
Зважаючи на те, що відповідач не уклав з міською радою договір оренди земельної ділянки, проте фактично користується нею, за ініціативи Кам'янської міської ради було створено комісію з визначення та відшкодування збитків, у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.93 р. N 284, про що відповідача було повідомлено листом № 08-11/2695 від 29.08.2016 р. (а.с. 18).
Відповідно до акту про визначення збитків від 15.09.2016 р., який затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради № 312 від 26.10.2016 р., комісією визначено розмір збитків, заподіяних відповідачем Кам'янській міській раді внаслідок користування спірною земельною ділянкою без правоустановлюючих документів, що складає 28 096, 74 грн. (а.с. 27).
Листом № 08-11/3362 від 07.11.2016р., Кам'янська міська рада повідомила відповідача про результати розгляду матеріалів комісією по визначенню збитків та просила у добровільному порядку відшкодувати завдані збитки в сумі 28 096, 74 грн. (а.с. 18-19).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, щодо стягнення збитків, позивач посилається на те, що відповідач не уклав договір оренди землі та використовує її без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст.ст. 124, 125 Земельного кодексу України та підставою для відшкодування збитків.
Вимоги, заявлені позивачем, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно абз. 4 ч. 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, зокрема, відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, у відповідача, відповідно до вимог Господарського кодексу України, не виникло господарських зобов"язань перед позивачем у спірних правовідносинах, і заявлена позивачем сума не є збитками в розумінні статтей 224, 225 Господарського кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Пункт "д" частини першої ст. 156 ЗК України встановлює, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Частиною першою ст. 157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема, юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.93 р. N 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
При цьому зазначено, що неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття.
Водночас, слід зазначити про те, що спірна сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.
Отже, наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як вже зазначалося вище, стаття 156 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав для стягнення збитків, якою не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам - як неоформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів належними засобами доказування наявності всіх умов, необхідних для застосування цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 22, 377, 623 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України, статтями 152, 156, 157 Земельного кодексу України, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 22.05.2017
Суддя І.Ф. Мельниченко