"19" травня 2017 р.
№ 01-39/903/412/17
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали
за позовом Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "БУДСЕРВІС"
про стягнення 10 750,44грн.
Суддя: Філатова С.Т.
Встановив:
Позовна заява не може бути прийнята судом, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
В порушення п. 3 ст.57 ГПК України позивачем до позовної заяви від 15.05.2017р. б/н (вхід. №01-47/434/17 від 17.05.2017р.) не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 600,00 гривень.
Позивач, звертаючись з позовною вимогою про стягнення 10 750,44грн., мав би сплатити судовий збір в розмірі 1 600,00грн.
Проте, всупереч вищевказаних вимог чинного законодавства, позивачем не зазначено та не надано доказів сплати судового збору.
Крім того, суд зауважує, що позивачі, які звільнені від сплати судового збору, зазначені у ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Позивач до переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір», не відноситься.
Вищий господарський суд України у п. 3.5 постанови пленуму “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначив, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно п. 4 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п.4 ст.63, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -
ухвалив:
Позовну заяву від 15.05.2017р. б/н (вхід. №01-47/434/17 від 17.05.2017р.) з матеріалами на 25 аркушах повернути Львівському комунальному підприємству "Львівелектротранс" без розгляду.
Суддя С.Т. Філатова