Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
18 травня 2017 року справа №812/1654/16
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 812/1654/16 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Дочірнього підприємства «Сєвєродонецька автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах,
Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 27 грудня 2016 року звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства «Сєвєродонецька автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс», в якому просило стягнути з відповідача на його користь (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) заборгованість по витратах на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року в загальній сумі 621,75 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 812/1654/16 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що кошти, які надійшли на рахунки управління від відповідача згідно платіжного доручення № 4 від 28.02.2017 року у розмірі 621,75 грн. з призначенням платежу - витрати на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, були направлені у рахунок заборгованості саме за цим видом заборгованості з урахуванням положень п. 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, який затверджений Постановою Пенсійного фонду України № 21-2 від 27.09.2010 року.
Апелянт та відповідач на адресу суду надіслали клопотання, в яких просили розглянути справу без участі їх представників.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Дочірнє підприємство «Сєвєродонецька автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» (ідентифікаційний код 01236199), зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року відповідач станом на 10.03.2017 року має заборгованість у розмірі 621,75 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку платника (а.с. 5, 51).
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що незалежно від наявності у відповідача заборгованості за минулі періоди, на момент вирішення справи по суті у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року у розмірі 621,75 грн., оскільки відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року платіжним дорученням № 4 від 28.02.2017 року у повному обсязі (а.с. 42).
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення правильно встановив обставини у справі, докази оцінив об'єктивно і дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог.
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених.
За приписами пункту 6.2 вказаної Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
На виконання вимог вказаної Інструкції позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунки на оплату витрат.
В матеріалах справи, наявна копія платіжного доручення від 28.02.2017 року № 4 щодо сплати на користь позивача 621,75 грн. витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року (а.с. 42).
Таким чином, відповідачем було добровільно сплачено суму витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року.
Відповідно до довідки від 09.03.2017 року № 165 Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, заборгованість ДП «Сєвєродонецька автобаза» по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 621,75 грн. у справі № 812/1654/16 за період з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року станом на 10.03.2017 року не сплачена. Тому, що згідно до п. 5.4 Постанови від 27.09.2010 року № 21-2 «Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів», облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості. Тому сума сплати в розмірі 621,75 грн. платіжне доручення № 4 від 28.02.2017 року йде на погашення заборгованості, що існувала до періоду, зазначеного у позовній заяві, а саме з 01.08.2016 року по 31.12.2016 року (а.с. 52).
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частини друга, третя статті 25 Закону № 2464-VI).
При цьому за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина шоста статті 25 Закону № 2464-VI).
Отже, право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.
Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 02.06.2015 року у справі № 21-166а15. Відповідно до ст. 244-2 КАС України колегія суддів враховує його при розгляді даної справи.
Таким чином, правові підстави для зарахування коштів, сплачених Дочірнім підприємством «Сєвєродонецька автобаза» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за спірний період, на інші платежі, у позивача відсутні.
Крім того, згідно пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів звертає увагу, що право самостійно визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, натомість органи пенсійного фонду не наділені правом чи обов'язком змінювати будь-яким чином призначення платежу, якщо таке встановлено платником.
Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись статтями 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі № 812/1654/16 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Г.М. Міронова
Судді: Т.Г. Арабей
ОСОБА_2