ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.05.2017Справа №910/5890/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАС ГРУП"
про стягнення 52 943,29 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Біла К.П., за довіреністю
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАС ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 52 943,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору поставки № 172 від 17.08.2016 не здійснив оплату за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 46 138,46 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 109,87 грн., 3 % річних в розмірі 454,00 грн. та пеню в розмірі 4 240,96 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5890/17, розгляд справи призначено на 15.05.2017.
У судове засідання 15.05.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 15.05.2017 не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 15.05.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
17.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАС ГРУП" (далі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 172 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупця в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, а покупець зобов'язаний прийняти і сплатити товар в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2 та 1.3 Договору найменування, кількість, асортимент, ціна і вартість товару вказується в накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору. Загальна сума договору визначається як наростаюча сума по всіх поставках, виконаних постачальником протягом всього терміну дії цього Договору.
Згідно з пунктам 2.1, 2.2 та 2.3 Договору постачання товару здійснюється в терміни погоджені сторонами. Постачальник зобов'язаний відправити покупцеві наступні документи:
- накладна;
- електронна податкова накладна, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних відповідно до норм Податкового кодексу України;
- рахунок;
- сертифікат якості, санітарно-гігієнічний висновок, сертифікат про радіаційну безпеку на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, видаються на вимогу покупця.
Покупець зобов'язаний повернути постачальнику підписану накладну, а також направити оригінал доручення на особу, яка має повноваження отримувати та підписувати відповідні документи, впродовж 10 календарних днів з дати поставки. У випадку не направлення відповідних документів більше ніж на 30 календарних днів за раніше здійсненими поставками, постачальник має право призупинити наступне постачання товару до повного обміну документами.
За умовами пунктів 2.4 Договору постачання товару за даним Договором є DDP (відповідно до офіційного тлумачення торговельних термінів «Інкотермс-2010») склад покупця за адресою: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, 103.
У відповідності до п. 3.1 Договору при прийманні-здачі товару по кількості і якості сторони керуються Інструкціями П-6 від 15.06.1965 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» і П-7 від 25.04.1996 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» іншими нормативними документами. В разі виявленої невідповідності по кількості або якості при прийманні-здачі товару представники сторін складають двосторонній акт.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 Договору покупець оплачує товар за договірною ціною, яка вказана в рахунку-фактурі і накладній. Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем на умові відстрочення платежу на 7 (сім) календарних днів з моменту відвантаження товару за безготівковим розрахунком.
Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2016, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов'язань (п 8.1 Договору).
За умовами пункту 8.2 Договору. У випадку, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення дії цього договору не заявить про припинення дії договору, він вважається автоматично продовженим на наступний рік на тих самих умовах.
На виконання умов даного договору, ТОВ Дебют-центр» поставило ТОВ «Компас Груп» узгоджений товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень.
Однак відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим за ним, утворилася заборгованість в розмірі 46 138,46 грн.
З цих підстав Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебют-центр» звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Груп».
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 48 592,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 179970 від 12.11.2016 на суму 8 100,12 грн., № 176240 від 08.11.2016 на суму 2 468,22 грн., № 177073 від 09.11.2016 на суму 11 970,96 грн., № 177640 від 09.11.2016 на суму 504,00 грн., № 178356 від 09.11.2016 на суму 4 446,36 грн., № 175902 від 11.11.2016 на суму 890,40 грн., № 177636 від 11.11.2016 на суму 2 911,80 грн., № 179970 від 12.11.2016 на суму 9 557,70 грн., № 190877 від 29.11.2016 на суму 4 124,04 грн., № 191230 від 29.11.2016 на суму 619,20 грн., № 190245 від 30.11.2016 на суму 2 999,46 грн.
Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими особами сторін без заперечень.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.
23.02.2017 ТОВ «Дебют-центр» звернулось до ТОВ «Компас Груп» з Претензію вих. № 956 в якій вимагало сплатити заборгованість в розмірі 46 138,46 грн..
Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату поставленого товару у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість по вищевказаних видаткових накладних у розмірі 46 138,46 грн.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 46 138,46 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 240,96 грн., 3 % річних в розмірі 454,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 109,87 грн.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 6.3 Договору у разі прострочення оплати товару вказаного в пункті 5.2 Договору терміну відстрочення платежу, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла в період оплати пені від суми простроченого платежу.
Здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що позивачем невірно розраховано розмір пені, оскільки не враховано приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
В свою чергу, строки оплати за видатковими накладними № 175902 від 11.11.2016, № 177636 від 11.11.2016 та № 179970 від 12.11.2016, з урахуванням пункту 5.2 Договору, припадають на вихідні дні.
Відтак, здійснивши власний розрахунок пені з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення 4 236,04 грн. пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, відповідно до висновків Верховного Суду України, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 548,44 грн. та 3% річних у розмірі 453,50 грн.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України..
Керуючись ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАС ГРУП" (03061, м. Київ, проспект Відрадний, будинок 103; ідентифікаційний код: 38282261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебют-Центр" 08290, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Центральна, будинок 1-О; ідентифікаційний код: 39421842) заборгованість у розмірі 46 138 (сорок шість тисяч сто тридцять вісім) грн. 46 коп., пеню в розмірі 4 236 (чотири тисячі двісті тридцять шість) грн. 04 коп., 3 % річних в розмірі 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 50 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 17.05.2017.
Суддя О.А. Грєхова