Справа № 216/342/17
Провадження № 1-кп/216/239/17
11 травня 2017 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу в складі:головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
с участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника- адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 42016040630000160 від 19.12.2016 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб не має, не судимого, є учасником АТО, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 (військова частина - польова пошта НОМЕР_2 ), поза штатом, у військовому званні солдата, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 407 ч. 3 КК України, суд -
Обвинувачений ОСОБА_4 , в кінці лютого 2015 року, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог, а також ст.216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року, самовільно залишити військову частину НОМЕР_1 (військова частина - польова пошта НОМЕР_2 ).
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 27.02.2015 року біля 08год. 00хв. самовільно без дозволу командування залишив військову частину НОМЕР_1 (військова частина - польова пошта НОМЕР_2 ) та направився до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де став проводити час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
19.12.2016 року біля 11год. 00хв., тобто більше ніж через один місяць, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_4 добровільно та з власної ініціативи прибув до військової прокуратури Криворізького гарнізону і заявив про себе.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в злочину що йому інкримінується визнав безперечно, суду пояснив що під час перебування у зоні проведення АТО був поранений, лікувався у військовому шпиталі, після лікування отримав відпустку, з відпустки не повернувся у військову частину, так як доглядав за хворим батьком.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ст.349 ч 3 КПК України, суд, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органи досудового розслідування дії обвинуваченого, вірно, кваліфікували за ст. 407 ч. 3 КК України, за ознаками: самовільне залишення військової частини тривалістю понад один місяць, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, особу винного, який характеризується за місцем проживання позитивно, за місцем служби задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, у вчиненому правопорушенні розкаюється, має на утриманні батька похилого віку.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно вимого ст. 66 КК України, суд визнає - безумовне визнання вини та щире каяття, активне сприяття досудовому розслідуванню.
Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, які обтяжують покарання - судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, особу підсудного, обставини, що пом'якшують, покарання, суд вважає, що покарання щодо підсудного ОСОБА_4 , повинно бути призначене у межах санкції ст. 407 ч. 3 КК України з застосуванням ст. 75 КК України.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України; суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч.3 КК України та призначити йому покарання за ст. 407 ч.3 КК України - у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі .
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
Запобіжний захід - особисте зобов'язання, залишити до набрання вироку законної сили. .
Матеріали кримінального провадження № 42016040630000160 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/342/17-к (1-КП/216/339/17).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Крім того засудженому роз'яснено вимоги ст. 376 ч.3 КПК України.
Головуючий -суддя ОСОБА_1