Ухвала від 11.05.2017 по справі 2-764/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-р/774/21/17 Справа № 2-764/11 Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року м. Дніпро

11 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

заяву представника позивачів ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2015 року по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Абріс» Солонянського району Дніпропетровської області, реєстраційна служба Солонянського районного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу та скасування його державної реєстрації, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу будівель, який знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Солонянський район, селище Військове, вул. Фрунзе, будинок 6, укладений 03 грудня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 13843.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на єдиний майновий комплекс будівель, який знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Солонянський район, селище Військове, вул. Фрунзе, будинок 6, проведену 24 грудня 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Абріс».

28 березня 2017 року позивачі в особі свого представника ОСОБА_1 звернулись з заявою про роз'яснення рішення /а.с.53-56/.

Перевіривши доводи, викладені у заяві про роз'яснення рішення апеляційного суду, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 8 Постанови ВСУ від18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Згідно п. 13 вищезазначеної Постанови резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК.

Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У пункті 21 Постанови ВСУ від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 2015 року апеляційним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення, яким скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Зі змісту судового рішення вбачається, що в ньому наведені норми права, які застосовані, а також мотиви, якими керувався суд при його ухваленні.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2015 року ухвалено відповідно до вимог ст. 316 ЦПК України, є мотивованим, чітким і зрозумілим, його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, а тому роз'ясненню не підлягає.

Посилання у заяві на відмову державного реєстратора у скасуванні державної власності на вказаний єдиний майновий комплекс, не можуть бути підставою для задоволення заяви про роз'яснення рішення та не свідчать про його незрозумілість з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З аналізу наведеної вище норми права вбачається, що рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2015 року набрало законної сили з моменту його проголошення та є обов'язковим для виконання третьою особою реєстраційною службою Солонянського районного управління юстиції у Дніпропетровській області.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для роз'яснення рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2015 року.

Керуючись ст. 221 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2015 року - відмовити.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л.

ОСОБА_7