Постанова від 12.05.2017 по справі 926/367/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2017 р. Справа № 926/367/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгова компанія “Д+Д” ЛТД” б/н б/д ( вх.. № 01-05/1784/17 від 14.04.2017)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2017 р.

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгова компанія “Д+Д” ЛТД” на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області

у справі № 926/367/14

за позовом: публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгова компанія “Д+Д” ЛТД”, м. Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, с.Чагор Глибоцького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості на предмет іпотеки - 5 041 902,89 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - представник;

від відповідача: ОСОБА_4 - представник;

від третьої особи: не з'явився;

від ДВС: не з'явився;

Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст.20,22 ГПК України роз'яснено.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Ухвалою суду від 27.04.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ “Виробничо-торгова компанія “Д+Д” ЛТД” б/н б/д ( вх.. № 01-05/1784/17 від 14.04.2017 р. ).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2017 р. у справі № 926/367/14 (суддя Гончарук О.В, ) вимогу скарги боржника про визнання неправомірними дій начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області про передачу Чернівецькій філії ДП “СЕТАМ” на реалізацію описаного та арештованого державним виконавцем майна за виконавчим провадженням №48013712 про примусове виконання наказу Господарського суду Чернівецької області №926/367/14 від 29.07.2014, відхилено; вимогу скарги про зобов'язання органу державної виконавчої служби зупинити виконавчі дії залишено без розгляду.

ТОВ “Виробничо-торгова компанія “Д+Д” ЛТД” подано апеляційну скаргу б/н б/д (вх.. № 01-05/1784/17 від 14.04.2017), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2017 та прийняти нове рішення, яким скаргу задоволити; визнати неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області про передачу Чернівецькій філії ДП “СЕТАМ” на реалізацію описаного та арештованого державним виконавцем майна за виконавчим провадженням №48013712 про примусове виконання наказу господарського суду Чернівецької області № 926/367/14 від 29.07.2014. Зокрема, скаржник посилається на те, що ухвала суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та неврахуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Зокрема, скаржник зазначає, що оцінка майна проведена із порушеннями законодавства, дії державного виконавця щодо призначення неуповноваженого на оцінку майна суб»єкта є незаконними, відповідно така оцінка здійснена неуповноваженим суб»єктом, а тому є недійсною. Також, скаржник зазначає, що у постанові державного виконавця відсутній підпис оцінювача щодо його ознайомлення із постановою державного виконавця та кримінальною відповідальністю як того вимагає Закон України «Про виконавче провадження» (чинна на момент призначення суб»єкта оціночної діяльності ст.13 Закону), отже, порядок залучення такого оцінювача порушений і результати оцінки є заздалегідь необ»єктивними.

Також, скаржник зазначає, що оцінка майна проведена із грубим порушенням як Закону України «Про виконавче провадження» так і спеціального законодавства, що безпосередньо регулює особливості проведення оцінки майна. Отже, складений за результатами оцінки звіт про оцінку майна від 10.11.2017 є таким, що не може бути використаний для реалізації майна, отже, передача майна на реалізацію за звітом про оцінку, що складений із грубим порушенням вимог законодавства, є незаконною.

Скаржником також зазначено про оскарження даного звіту про оцінку майна в окремому провадженні (скарга ТОВ “Виробничо-торгова компанія “Д+Д” ЛТД” б/н від 31.11.2016 (вх.4364 від 06.12.2016))

Окрім того, скаржник вважає, що судом всупереч приписам законодавства залишено поза увагою доводи скарги щодо незаконності передачі арештованого майна, що складається із 5-ти самостійних об»єктів нерухомого майна на реалізацію одним лотом.

ПАТ «УкрСиббанк» та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області у відзивах на апеляційну скаргу просить ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам щодо законності й обгрунтованості, оскільки судом виконано всі вимоги господарського судочинства. Висновки суду відповідають обставинам справи, що полягає у правильному визначенні юридичних наслідків цих обставин.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2014 у справі №926/367/14 задоволено позов ПАТ “УкрСиббанк” до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгова компанія “Д+Д” ЛТД” про стягнення заборгованості на предмет іпотеки у розмірі 5041902,89 грн.

Вищезазначеним рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2014 у справі №926/367/14 (з урахуванням додаткового рішення господарського суду Чернівецької області від 29.07.2014) вирішено в рахунок погашення боргу звернути стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки №8548 від 21.03.2007 та №8548/1 від 05.02.2008, а саме на нерухоме майно: нежилі приміщення (кафе) 1-1 - 1-22, загальною площею 305,6 м2; нежилі приміщення (магазин) 2-1 - 2-5, загальною площею 60,80 м2; нежилі приміщення (магазин) 8-1 - 8-4, загальною площею 60,80 м2; нежилі приміщення (магазин) 9-1 - 9-4, загальною площею 54,4 м2; нежилі приміщення 10-1 - 10-4, загальною площею 55,4 м2; нежилі приміщення 11-1 - 11-4, загальною площею 57,0 м2, що належать ТОВ “Виробничо-торгова компанія “Д+Д” ЛТД” на праві приватної власності та знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 7, для задоволення вимог ПАТ “Укрсиббанк” в сумі 5041902,89 грн., що виникли за кредитними договорами №1129982000 від 21.03.2007, №11293917000 від 05.02.2008, №1293932000 від 05.02.2008 укладеними між ПАТ “Укрсиббанк” та ОСОБА_5 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2014, 29.07.2014 судом видано наказ №926/367/14, який ухвалою господарського суду Чернівецької області від 21.03.2016 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення на предмет іпотеки на загальну суму 664879,27 грн. за договорами про надання споживчого кредиту №11293932000 та №11293917000 від 05.02.2008.

03 липня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області винесено постанову ВП№48013712 про відкриття виконавчого провадження за наказом №92/367/14 від 29.07.2014.

В матеріалах справи міститься заявка на реалізацію арештованого майна від 03.02.2017 за підписом начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, адресована Чернівецькій філії державного підприємства “СЕТАМ”, за якою направлено документи щодо проведення реалізації майна, описаного та арештованого державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого провадження №48013712.

У відповідності до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України “Про виконавче провадження”, заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім'я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу III цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 57 Закону України “Про виконавче провадження”; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали; електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу I цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У скарзі на дії начальника органу державної виконавчої служби, скаржник зазначає, що звіт ТОВ “Буковина-Експерт” не може бути використано для визначення вартості описаного та арештованого майна, а майно не може бути передано на реалізацію за ціною вказаною у цьому звіті.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2017, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2017) відхилено скаргу боржника про визнання недійсним та скасування звіту про оцінку майна проведену 10.11.2016 суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання ОСОБА_6 (ТОВ “Буковина-Експерт”) у виконавчому провадженні №48013712 про примусове виконання наказу господарського суду Чернівецької області №926/367/14 від 29.07.2014.

Даним судовим рішенням встановлено, що скаржником у своїй скарзі не наведено обґрунтованих фактів невідповідності звіту від 10.11.2016 вимогам Національних стандартів, а доводи скаржника щодо невірного визначення результатів вартості нерухомого майна, зводяться до обставини, пов'язаної з неналежністю суб'єкта здійснення такої оцінки та спростовуються наступним.

Згідно з вимогами Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” звіт про оцінку майна готується відповідно до вимог цього закону, а також згідно з вимогами Національних стандартів з оцінки, ОСОБА_5 оцінки та нормативних актів Фонду державного майна України.

Суб'єктами оціночної діяльності за приписами частини 1 статті 5 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи. звіт про оцінку майна від 10.11.2016 підписано оцінювачем ОСОБА_7, який, крім цього, є директором ТОВ “Буковина-Експерт”.

ТОВ “Буковина-Експерт” визначено у звіті як виконавець звіту, а власне звіт засвідчений, крім підпису ОСОБА_7, відтисками мокрої печатки цієї юридичної особи.

Таким чином, особа, яка оцінювала майно (ОСОБА_7М.), є оцінювачем суб'єкта господарювання оціночної діяльності - ТОВ “Буковина - Експерт”, з наявними сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, виданими Фондом державного майна України, а також зареєстрованим в Державному реєстрі суб'єктів оціночної діяльності. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача згідно з частинами 1 та 4 статті 15 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача ОСОБА_7 для проведення оцінки майна та дозволяє здійснювати таку оцінку.

Крім цього, 23.03.2016 між головним територіальним управлінням юстиції у Чернівецькій області та ТОВ “Буковина-Експерт” в особі директора ОСОБА_7 укладено договір про проведення незалежної оцінки від 23.03.2016.

Предметом цього договору сторони визначили незалежну оцінку вартості нерухомого майна боржника та у обумовили термін дії договору - до 31.12.2016 або до повного виконання своїх зобов'язань сторонами.

Тобто, в будь-якому випадку, оцінка майна боржника проводилась суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання на підставі постанов державного виконавця та відповідного договору.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції. що наявна в матеріалах справи заявка на реалізацію арештованого майна від 03.02.2017 у виконавчому провадженні №48013712 відповідає вимогам Порядку реалізації арештованого майна затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

Щодо вимоги боржника про зобов'язання органу державної виконавчої служби зупинити виконавчі дії по організації та проведенню прилюдних торгів, то суд розцінює сказану вимогу як забезпечення скарги.

Розглянувши вказану вимогу, суд встановив, що згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003 №14 та п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” №9 від 17.10.2012 у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, ст.ст. 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, п.п. 1 - 3, 5, 6, 9 ч. 1 ст. 63, ст. 64, розділів XI, XII, XIIІ ГПК України тощо.

При цьому розділ Х ГПК України, яким визначено порядок забезпечення позову, до переліку положень Кодексу, які можуть застосовуватися при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС, не входить, а тому зазначена вимога обгрунтовано залишена судом першої інстанції без розгляду.

Згідно із частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК) то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно із п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 року №9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Щодо посилання скаржника на те, що судом всупереч приписам законодавства залишено поза увагою доводи скарги щодо незаконності передачі арештованого майна, що складається із 5-ти самостійних об»єктів нерухомого майна на реалізацію одним лотом, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.7 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно із ст.2 Закону України «Про іпотеку» Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України (254к/96-ВР ) і складається з Цивільного кодексу України (435-15 ), Господарського кодексу України ( 436-15 ), Земельного кодексу України ( 2768-14 ), цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.5 ст.590 ЦК України якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Отже, право вибору стягнення на всі об»єкти чи на кожен об»єкт окремо належить виключно іпотекодержателю.

Окрім того, твердження скаржника, що передача на реалізацію предмета одним лотом зменшує кількість та коло потенційних покупців не підтверджено належними та допустимими доказами та грунтується на припущеннях скаржника.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.07.2014 у справі №926/367/14 (з урахуванням додаткового рішення господарського суду Чернівецької області від 29.07.2014) позов АТ «УкрСиббанк» задоволено. В рахунок погашення боргу вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки №8548 від 21.03.2007 та №8548/1 від 05.02.2008, а саме на нерухоме майно: нежилі приміщення (кафе) 1-1 - 1-22, загальною площею 305,6 м2; нежилі приміщення (магазин) 2-1 - 2-5, загальною площею 60,80 м2; нежилі приміщення (магазин) 8-1 - 8-4, загальною площею 60,80 м2; нежилі приміщення (магазин) 9-1 - 9-4, загальною площею 54,4 м2; нежилі приміщення 10-1 - 10-4, загальною площею 55,4 м2; нежилі приміщення 11-1 - 11-4, загальною площею 57,0 м2, що належать ТОВ “Виробничо-торгова компанія “Д+Д” ЛТД” на праві приватної власності та знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 7, для задоволення вимог ПАТ “Укрсиббанк” в сумі 5041902,89 грн., що виникли за кредитними договорами №1129982000 від 21.03.2007, №11293917000 від 05.02.2008, №1293932000 від 05.02.2008 укладеними між ПАТ “Укрсиббанк” та ОСОБА_5 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили і в силу ст.124 Конституції України є обов»язковим до виконання на всій території України чітко зазначено порядок та спосіб виконання судового рішення, який є обов»язковим для посадових осіб державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи наведені в апеляційній скарзі, оскільки скаржником не спростовано фактів, покладених в основу оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що ухвала суду прийнята із дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України

Керуючись ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Ухвалу Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2017 у справі № 926/367/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити в Господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.

Попередній документ
66508351
Наступний документ
66508353
Інформація про рішення:
№ рішення: 66508352
№ справи: 926/367/14
Дата рішення: 12.05.2017
Дата публікації: 19.05.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: