Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
11.05.2017 Справа № 927/52/17
За позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укртелеком",
б-р Т. Шевченко 18, м. Київ, 01601
в особі Чернігівської філії ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укртелеком",
пр-т Миру 28, м. Чернігів, 14000
до Управління соціального захисту населення Ніжинської районної держадміністрації Чернігівської області,
вул. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16600
про стягнення 7376 грн. 09 коп.
суддя Демидова М.О.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №1330 від 12.12.2016;
від відповідача: не прибув;
ОСОБА_1 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком", звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації 7376 грн.09 коп. боргу з компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів, що проживають на території Ніжинського району, у період з 01.12.2015 по 31.12.2015.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач, як головний розпорядник коштів, передбачених на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, які виникли на підставі Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів, не виконав свої зобов'язання та не перерахував кошти за надані послуги зв'язку пільговим категоріям споживачів в період з 01.12.2015 по 31.12.2015.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.01.2017 у справі № 927/52/17 припинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 14.03.2017 зазначена вище ухвала скасована, справу направлено для подальшого розгляду по суті до Господарського суду Чернігівської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2017 справа № 927/52/17 за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укртелеком" в особі: Чернігівської філії ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації про стягнення 7376грн. 09 коп. передана для розгляду по суті судді Демидовій М.О.
У судове засідання прибув повноважний представник позивача.
Відповідач явку у засідання суду не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання за його юридичною адресою ухвали господарського суду, що підтверджено наявним у матеріалах справи повідомленням №1660004869200 від 21.04.2017 про вручення поштового відправлення.
Суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 11.05.2017 підтримав позовні вимоги.
У письмових запереченнях на позовну заяву № 01-10/1352 від 14.04.2017 відповідач проти позову заперечує та зазначає, що кошторисними призначеннями на 2015 рік по КФК 090214 «Пільги окремим категоріям громадян з послуг зв'язку» було передбачено витрати на компенсацію вартості телекомунікаційних послуг у розмірі 104900 грн.72 коп. За період із січня по листопад 2015 року включно позивачем були подані розрахунки на загальну суму 93980 грн.74 коп., які були профінансовані і оплачені (з урахуванням кредиторської заборгованості станом на 01.01.2015 у сумі 10919 грн. 98 коп.) із січня по грудень 2015 року 104900 грн.72 коп. За доводами відповідача заборгованість перед позивачем станом на 01.01.2016 відсутня, про що свідчить акт звірки станом на 01.01.2016, підписаний обома сторонами. Розрахунок за надані послуги за грудень 2015 року, який повинен бути поданий не пізніше 25.01.2016, до управління позивач взагалі не подавав. З посиланням на вимоги Бюджетного кодексу України, на механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення саме за рахунок субвенцій з Державного бюджету України, а також на порядок взяття бюджетних зобов'язань, відповідач стверджує, що його дії є правомірними, оскільки управління не наділене повноваженнями здійснювати розподіл бюджетних коштів або збільшувати розмір видатків соціальної сфери.
Дослідивши обставини справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутнього під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
ОСОБА_1 акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.
Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому зазначає, що у період з 01.12.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_1 акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню Ніжинського району Чернігівської області, які мають право на пільги та на яких поширювались дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; п.18 ст.61, п.10 ст.62, п.17 ст.63, п. 19 ст.64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; п. 11 ст. 20, п.8ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; п.10 ст.13 Закону України "Про охорону дитинства".
У підтвердження факту надання позивачем телекомунікаційних послуг за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 пільговим категоріям громадян ОСОБА_1 акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії надані розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у грудні 2015, форма №2-пільга (а.с. 67-83).
Факт отримання вказаної форми для здійснення розрахунків відповідач у справі не спростовує.
Відшкодування зазначеної у формі №2-пільга (а.с. 67-83) вартості наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення у розмірі 7376 грн. 09 коп. відповідач не здійснив, що останнім не спростовано.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 за № 2017 -ІІІ.
У відповідності до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування відповідних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
За приписами ч. 3 ст. 63 Закону України „Про телекомунікації" від 18.11.2003 за № 1280-IV та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 за № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
В силу ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність. Згідно з ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Разом з тим, відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (надалі - Постанова № 256), затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256) та встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, п. 2 Постанови № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг суб'єкту господарювання, який надає такі послуги.
При цьому ані Законом України "Про телекомунікації", ані Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі. Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації згідно Положення про управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації19.03.2013 №77 (далі - Положення) є структурним підрозділом Ніжинської районної держадміністрації Чернігівської області утворюється головою державної адміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на управління завдань. Основними завданнями Управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики на відповідній території у сфері соціального захисту населення. Управління відповідно до визначених повноважень виконує функції з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення, організовує в межах своєї компетенції роботу щодо надання населенню, зокрема і послуг зв'язку (п.29 Положення).
Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, тобто, в даному випадку - Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області (відповідач по справі).
Згідно з п. 6 Порядку фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського, Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у п.5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, управлінням державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).
З положень Постанови №256 та Порядку вбачається, що обов'язок щодо розрахунку з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікації, які є постачальниками телекомунікаційних послуг (послуг електрозв'язку) покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, тобто це органи державної виконавчої влади до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення, у даному випадку відповідач, а підставою для сплати коштів є підписані обома сторонами Акти звіряння розрахунків. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.12.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_1 акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії, були надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню Ніжинського району Чернігівської області на загальну суму 7376 грн. 09 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у 2 грудні 2015, форма №2-пільга. Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи зазначене, саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній категорії населення Ніжинського району.
Відповідач витрати, понесені позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним категоріям громадян на загальну суму 7376 грн. 09 коп., не відшкодував.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” (від 18.10.2005) та у справі “Бакалов проти України” (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 року, - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.
При цьому згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг з оплати за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.
У відповідності до листа Міністерства фінансів України від 30.06.2011 за № 31-07310-10-24/16584 «Щодо порядку обліку бюджетних зобов'язань» згідно із статтею 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України. Разом з тим, деякі програми, які відносяться до програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів). У зв'язку з цим та згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентської плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно з законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань, за рахунок яких останнім мають бути компенсовані витрати позивача, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання.
Враховуючи що позивачем фактично надані послуги зв'язку на пільгових умовах визначеним категоріям громадян у спірному періоді, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлений позов є обґрунтованим, правомірним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі у сумі 7376 грн. 09 коп.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації (пл. І.Франка,1 м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 03196089) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Шевченка,18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766) 7376 грн. 09 коп. заборгованості з компенсації пільг та витрати зі сплати судового збору у сумі 1378 грн.00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні 11.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дата складення та підписання повного рішення - 16.05.2017.
Суддя М.О. Демидова