Справа № 199/671/17
(2-а/199/52/17)
іменем України
24.04.2017 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Богун О.О.
при секретарі Гуменюк О.Т.
при участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Порохня Д.А.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську про визнання дій щодо призначення пенсії неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії,-
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що ОСОБА_1 03.08.2016 досяг віку з якого набув право на отримання пенсії за віком, відповідно до Закону України №1058-ІV. Скориставшись правом вибора на отримання однієї державної пенсії, передбаченого ст. 7 Закону України 2262-ХІІ та положень ст.ст. 8,9, 26 Закону України №1058-ІV. Позивач 25.08.2016 року звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком. 01.09.2016 позивачем була отримана відповідь, що на підставі Постанови КМУ «Про підвищення рівня соціального захисту населення» від 23.04.2012 за №327 для розрахунку міні пенсії за віком згідно Закону №1058-ІV позивачу буде застосовано показник середньомісячного заробітку у галузі економіки за 2007 рік (1197,91 грн.), оскільки у його випадку відбудеться перехід з одного виду пенсії на інший. Позивач вважає не правомірним застосування положень Постанови КМУ від 23.04.2012 №327 для розрахунку та призначення пенсії за віком, згідно Закону № №1058-ІV, оскільки дія вказаного нормативного акта на його пенсійну справу (за вислугу років) не розповсюджувалася, тому що цим підзаконним актом передбачалось осучаснення (перерахунку) пенсій призначених згідно Закону України №2262-ХІІ особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, до категорії яких позивач не має відношення.
Згідно даних автоматизованої системи розрахунку пенсій ПФУ перерахунок пенсії за вислугу років на підставі Постанови КМУ від 23.04.2012 №327 не проводив. Пенсія розраховувалася без урахування показників заробітної плати в галузях економіки та зовсім по другим показникам, ніж то передбаченого Законом №1058-ІV.
30.11.2016 позивач звернувся до начальника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України №1058-ІV.
Розглянувши заяву відповідачем було винесено розпорядження №4695 від 12.12.2016, в якому передбачено розрахунок пенсії позивачу провести з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників занятих у галузях економіки за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., що позивач вважає неправомірним.
Листом від 14.12.2016 відповідач повідомив позивача, що його буде переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і тому звернення позивача щодо призначення пенсії згідно з Законом України №1058-ІV не є первинним, тому для розрахунку пенсії застосовано середню зарплату працівників за 2007 рік.
Позивач з даним висновком відповідача не згоден, так як відмова позивача від отримання ним пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ на корись вибору одержувати пенсію за віком передбачену Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхуванн» №1058-ІV не може вважатися переходом з одного виду пенсії на інший, оскільки згідно Закону №1058-ІV пенсія призначається вперше, тобто в ситуації позивача має місце призначення пенсії за іншим законом, а не проведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону та однієї пенсійної справи. Крім того посилання відповідача на постанову КМУ від 23.04.2012 №327 та її застосування для розрахунку позивачу пенсії за віком згідно Закону №1058-ІV є непрамовірним тільки з тієї причини, що пенсія згідно Закону №2262-ХІІ призначалась позивачеві не як особі із числа військовослужбовців строкової служби і на його пенсійну справу за вислугу років дія її не розповсюджувалася.
На підставі зазначеного позивач просить визнати неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську щодо застосування для розрахунку пенсії позивача за віком показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік - 1197,91 грн.; скасувати Розпорядження Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську №4695 від 12.12.2016 року про призначення позивачу пенсії за віком у розмірі 1217,31 грн. довічно; зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську провести перерахунок пенсії позивачу, відповідно до його заяви №1286/29 від 30.11.2016 з використанням для розрахунку показників середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за пенсією: 2013, 2014, 2015: 2976,46 грн; 3149,95 грн.; 3661,41 грн. відповідно та видати для цього нове розпорядження; зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську виплатити позивачу разово різницю між одержаною ним пенсією з 01.02.2017 і пенсією, яка буде йому призначена за новим рішенням; зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську компенсувати позивачу судові витрати у розмірі 640,00 грн.
У судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення аналогічні змісту позовних вимог, на задоволенні позову наполягали.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Зуслухавши сторони, представників сторін, дослідив докази, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську.
З 11.09.2001 року по 31.12.2016 року він отримує пенсію за вислугою років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з війської служби, та деяких інших осіб».
З 01.01.2017 року ОСОБА_1здійснено перехід з пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з війської служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до наданої заяви позивача від 28.11.2016.
Пенсія розрахована від заробітної плати за період з 16.03.1978 року по 28.02.2983 року та з 01.07.2000 року по 30.03.2012 року при загальному страховому стажі 34 роки 02 місяці 09 днів, зарахованому по 31.03.2012 року.
Позивач 25.08.2016 року звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком. 01.09.2016 позивачем була отримана відповідь, що на підставі Постанови КМУ «Про підвищення рівня соціального захисту населення» від 23.04.2012 за №327 для розрахунку міні пенсії за віком згідно Закону №1058-ІV позивачу буде застосовано показник середньомісячного заробітку у галузі економіки за 2007 рік (1197,91 грн.), оскільки у його випадку відбудеться перехід з одного виду пенсії на інший.
30.11.2016 позивач звернувся до начальника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України №1058-ІV.
Розглянувши заяву відповідачем було винесено розпорядження №4695 від 12.12.2016, в якому передбачено розрахунок пенсії позивачу провести з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників занятих у галузях економіки за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., що позивач вважає неправомірним.
Листом від 14.12.2016 відповідач повідомив позивача, що його буде переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і тому звернення позивача щодо призначення пенсії згідно з Законом України №1058-ІV не є первинним, тому для розрахунку пенсії застосовано середню зарплату працівників за 2007 рік.
Згідно ст. 9, 10 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» призначається такі пенсійні виплати, в т.ч. пенсія за віком. Право вибору пенсійних виплат належить особі яка має одночасно право на різні види пенсії, за її вибором.
Отже, позивач як пенсіонер вибрав спочатку право на пенсію за вислугу років по Закону України «Про пенсійне забезпечення», а потім пенсію за віком до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
За Законом України «Про пенсійне забезпечення» призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Пунктом 16 Розділу XV Прикінцеві положення визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
У частині 1 статті 9 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ст. 45 ч.3 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (у редакції Закону України від 08.07.2011 р. N 3668-VI) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
А тому важливим при такій категорії справ, є зясування судом саме факту звернення особи до органів ПФУ про переведення з одного виду пенсії на інший за нормами одного і того ж закону, чи факту призначення пенсії вперше за Законом N 1058-IV.
Ухвалою ВАС України від 14.04.2016р. у справі К/800/41861/15 була зроблена правова позиція при розгляді справи щодо застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» по якому була призначена пенсія та норм Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» на підставі яких подана заява про переведення з одного виду на пенсію на інший вид, а саме з вислуги років на пенсію по віку.
Отже, зміст поданої заяви позивача до відповідача у даному спорі вказує на переведення з одного виду пенсії на іншу, а не призначення вперше. Окрім того, як зазначено вище, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються і на час дії Закону №1058 в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Тим паче, що предметом оскарження не є самий факт переведення з одного виду пенсії на інший.
За таких обставин, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, а тому доводи позивача про невірне застосування відповідачем у цій справі частину третю статті 45 Закону № 1058-ІV за наявності поданої заяви до нього, є помилковими.
Про що було зазначено і у відповіді відповідача позивачу на його звернення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд, приймаючи до уваги результат вирішення справи, вважає що судові витрати необхідно віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 7-9, 11-12, 17, ст.ст. 158-163, 183-2 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій щодо призначення пенсії неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії - залишити без задоволення
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: