УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого: ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянула касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції ОСОБА_4 на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 лютого 2017 року, які постановлені щодо ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА: У касаційній скарзі порушується питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог вказаної статті. Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Проте наведених положень процесуального закону прокурором не дотримано, оскільки, порушуючи питання про скасування судових рішень та вказуючи при цьому на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор у мотивувальній частині касаційної скарги спрямовує свої доводина невідповідність висновків суду, фактичним обставинам кримінального провадження. Так, як убачається із касаційної скарги, прокурор в обґрунтування своєї позиції про незаконність оскаржуваних судових рішень, послався, зокрема, на те, що судом і першої і апеляційної інстанцій залишилися недослідженими ряд обставин, які мали істотне значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Тобто прокурор фактично вказує на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК України не є підставою для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції. Перевірка таких доводів згідно зі ч. 1 ст. 409 КПК України належить до повноважень суду апеляційної інстанції. При цьому, обґрунтування вимог касаційної скарги прокурора викладено без урахування положень ст. 433 КПК України, що визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, відповідно до якої касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Крім того, як убачається із прохальної частини касаційної скарги, прокурор ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень у зв'язку з м'якістю призначеного покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, однак при обґрунтуванні зазначеної вимоги ним не враховано, що судом першої інстанції ОСОБА_5 постановлено визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за недоведеністю вчинення ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, а ухвалою апеляційного суду - скаргу прокурора залишено без задоволення, та вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 вересня 2016 року - без зміни. Таким чином, прокурором у касаційній скарзі допущено істотні суперечності, які позбавляють суд касаційної інстанції можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Також, усупереч вимог ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано належним чином завірених копій оскаржуваних судових рішень, як це передбачено п. 13.7 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, тобто копії судових рішень повинні бути прошнуровані та скріплені підписом судді, працівника апарату суду, засвідчені відбитком гербової печатки суду, із зазначенням кількості зшитих аркушів. З огляду на викладене, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, у зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху і встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів УХВАЛИЛА: Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції ОСОБА_4 на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 лютого 2017 року, які постановлені щодо ОСОБА_5 , залишити без руху і надати строк для усунення зазначених недоліків - 10 днів з дня отримання ухвали. Якщо у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги не будуть усунуті, вона буде повернута скаржнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3