11.05.2017 року Справа № 904/59/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 52-16/119 від 27.12.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2228 від 27.10.2016 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №904/59/17
за позовом публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу у розмірі 128 560,50 грн. за договором перевезення
У січні 2017 року публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця") про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 128 560,50 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №904/59/17 (суддя Назаренко Н.Г.) частково задоволено позовні вимоги ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"; стягнуто з відповідача на користь позивача 64 280,25 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 1 928,40 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з вчасної доставки позивачу вантажу за залізничними накладними, наявністю підстав для застосування судом ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшення розміру штрафу на 50%, враховуючи, що вантаж відправлявся зі станцій Донецької залізниці, на території яких здійснювалась антитерористична операція і маршрут доставки вантажів залізницею був переглянутий внаслідок руйнування залізничного покриття.
Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №904/59/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення; господарським судом не взято до уваги, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. № 604 "Про деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" майно (активи) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на території проведення антитерористичної операції, не включаються до переліків і зведених актів інвентаризації майна, отже, без проведення інвентаризації, оформлення передавальних актів, припинення ДП "Донецька залізниця", відповідач не може бути його правонаступником, таким чином, відповідач не є належним відповідачем у справі, не відповідає за зобов'язаннями ДП "Донецька залізниця", яка уклала договори перевезення у вигляді спірних залізничних накладних (пункти приймання вантажу: Авдіївка та Горлівка Донецької залізниці), і по яким допущено прострочення в доставці вантажу; судом не взяті до уваги положення ст. 116 Статуту залізниць України та інформації, розміщеної в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 04.04.2012р. № 01-06/420/2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів", якими передбачене звільнення від відповідальності перевізника в разі доведення останнім, що прострочення сталось не з його вини; вантажі до Придніпровської залізниці надійшли вже з порушенням термінів доставки вантажу; руйнування залізничної інфраструктури на дільниці Ясинувата-Авдіївка підтверджені дефектними актами; Донецькій залізниці надано сертифікат Торгово-промислової палати України від 11.10.2014р. № 1361 про настання обставин непереборної сили, отже, відповідачем доведено, що порушення строку доставки вантажу сталось не з його вини, що виключає передбачену законом відповідальність.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, доводи відповідача вважає безпідставними, оскільки нормами діючого законодавства, яке регулює відносини у сфері залізничного перевезення, чітко визначено, що претензії вантажовідправників щодо штрафів заявляються залізниці відправлення, а вантажоодержувачів - залізниці призначення; залізницею призначення є станція Кривий Ріг регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", отже, позов заявлено належним позивачем до належного відповідача; сертифікат Торгово-промислової палати України № 1361 від 11.10.2014р. видано ДП "Донецька залізниця", яка не є стороною у справі, а відповідно п. 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України № 44(5) від 18.12.2014р., форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язкам, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин; для засвідчення форс-мажорних обставин залізниця мала отримати сертифікати Торгово-промислової палати України за кожною спірною накладною, таких доказів матеріали справи не містять, отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про неналежність доказу, наданого відповідачем для звільнення від відповідальності.
Також, не погодившись з рішенням суду в частині зменшення штрафу, ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №904/59/17 в цій частині та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що господарським судом не були враховані приписи ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України щодо можливості зменшення розміру штрафу лише у виняткових випадках; розмір штрафу встановлюється нормативним актом - Статутом залізниць України, а не за домовленістю сторін за договором та нараховується за сам факт допущення прострочення термінів доставки вантажу незалежно чи завдано одержувачу збитки чи ні; відповідач не скористався своїм правом відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, внести додаткові відомості у накладну (графу 49) вже після прийняття вантажу до перевезення, зокрема, зазначити причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість затримки, відповідно, про затримку доставки вантажу відповідач позивача не повідомляв, не вжив жодних заходів для усунення порушень господарського зобов'язання, що виключає зменшення розміру штрафних санкцій.
ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" відзив на апеляційну скаргу не надано. Представник відповідача в судовому засіданні 11.05.2017р. проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечує з посиланням на відсутність вини залізниці у невчасній доставці вантажу.
Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2017р. та від 20.03.2017р. апеляційні скарги відповідача та позивача на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №904/59/17 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Джихур О.В., Орєшкіної Е.В.
Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_3 від 10.04.2017р. №534/17, у зв'язку з відпусткою судді Джихур О.В. призначено автоматичну зміну колегії суддів у справі № 904/59/17.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 904/59/17 від 10.04.2017р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.04.2017р. справу № 904/59/17 прийнято до провадження вищевказаною колегією суддів.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
При здійсненні перевезення вантажів на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у травні-червні 2016 року ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" допустило прострочення доставки вантажу.
Як вбачається з матеріалів справи, за накладними № 48906234, № 48765580, № 48652754, № 48655195, № 48919930 приймання вантажу до перевезення здійснено зі станції Авдіївка Донецької залізниці; за накладними № 48547608, № 48547731, № 48547640, № 48548135, № 48547723, № 48838650, № 48547699, № 48848196, № 48848212, № 48838643, № 48571913, № 48838635, № 48548234 приймання вантажу до перевезення здійснено зі станції Горлівка Донецької залізниці.
У зв'язку із руйнуванням залізничної інфраструктури на частині території Донецької залізниці, ПАТ "Українська залізниця" було внесено зміни до діючого Порядку направлення вагонопотоків та плану формування вантажних поїздів (оперативна вказівка №20/ПФ від 09.07.2015).
Згідно з планом формування поїздів, вагонопотік зі станцій Горлівка на Придніпровську залізницю повинен був слідувати за маршрутом: Горлівка - Ясинувата - Красноармійськ зі здачею по стику Чаплине.
Через руйнування залізничної інфраструктури на дільниці: Ясинувата -Авдіївка вагонопотік на Придніпровську залізницю слідував за зміненим маршрутом, а саме, через станції: Ясинувата - Костянтинівка - Слов'янськ - зі здачею по стику Пост 4 км через Південну залізницю.
За твердженнями відповідача, вантажі за спірними накладними затримувались по станціях Донецької залізниці, як безпосередньо на станції відправлення, так і на шляху прямування, що підтверджується довідками "Інформація про вагонні операції", "Інформація про дислокацію та стан вагонів" (а.с.62-98), зокрема:
- за накладними № 48906234 та № 48919930 вантаж прийнято до перевезення на станції Авдіївка Донецької залізниці 18.06.2016р., відправлено 19.06.2016р.; на шляху прямування вантаж затриманий на станції Очеретине Донецької залізниці з 19.06.2016р. по 25.06.2016р., приймання вагонів з Донецької залізниці на Придніпровську залізницю по станції Чаплине 25.06.2016р.; знаходження вантажів на станціях Донецької залізниці становить з 18.06.2016р. до 25.06.2016р. - 7 діб, що перевищує термін доставки вантажу в цілому за даною відправкою, який згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажів за даною відправкою становить 4 доби (3 доби на відстань перевезення 429 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям вантажу);
- за накладною № 48765580 вантаж прийнято до перевезення на станції Авдіївка Донецької залізниці 10.06.2016р., відправлено 12.06.2016р.; на шляху прямування вантаж затриманий на станції Очеретине Донецької залізниці з 12.06.2016р. по 15.06.2016р., приймання вагонів з Донецької залізниці на Придніпровську залізницю по станції Чаплине 16.06.2016р.; знаходження вантажів на станціях Донецької залізниці становить з 10.06.2016р. до 16.06.2016р. - 6 діб, що перевищує термін доставки вантажу в цілому за даною відправкою, який згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажів за даною відправкою становить 4 доби (3 доби на відстань перевезення 429 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям вантажу);
- за накладними № 48652754 та № 48655195 вантаж прийнято до перевезення на станції Авдіївка Донецької залізниці 04.06.2016р., відправлено 05.06.2016р.; вантаж на шляху прямування затриманий на станції Очеретине Донецької залізниці з 05.06.2016р. по 09.06.2016р., прийом вагонів з Донецької залізниці на Придніпровську залізницю по станції Чаплине 11.06.2016р.; знаходження вантажів на станціях Донецької залізниці становить 7 діб (з 04.06.2016р. до 11.06.2016р.), що перевищує термін доставки вантажу в цілому за даною відправкою, який згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажів за даною відправкою становить 4 доби (3 доби на відстань перевезення 429 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям вантажу);
- за накладними № 48838643, № 48838650 та № 48838635 вантаж прийнято до перевезення на станції Горлівка Донецької залізниці 14.06.2016р., відправлено 15.06.2016р.; на шляху прямування вантаж затриманий на станції Ясинувата Донецької залізниці з 15.06.2016р. по 20.06.2016р.; здача вагонів з Донецької залізниці на Південну залізницю по стику Пост 4 км здійснена 20.06.2016р.; завантажені вагони знаходились на Донецькій залізниці з 14.06.2016р. до 20.06.2016 (6 діб), що перевищує термін доставки вантажу в цілому за даною відправкою, який згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажів за даними відправками становить 4 доби (3 доби на відстань перевезення 482 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям вантажу);
- за накладними № 48547608, № 48547731 та № 485476410 вантажі прийнято до перевезення на станції Горлівка 30.05.2016р., відправлено 13.06.2016р.; здача вагонів з Донецької залізниці на Південну по стику Пост 4 км здійснена 14.06.2016р.; завантажені вагони знаходились на Донецькій залізниці з 30.05.2016р. до 14.06.2016 - 15 діб, що перевищує термін доставки вантажу в цілому за даною відправкою, який згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажів за даними відправками становить 4 доби (3 доби на відстань перевезення 482 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям вантажу);
- за накладними № 48548135, № 48547723, № 48547699 та № 48548234 вантаж прийнято до перевезення на станції Горлівка 30.05.2016р., відправлено 15.06.2016р.; на шляху прямування вагони затримувались по станції Ясинувата Донецької залізниці з 15.06.2016р. до 20.06.2016р.; здача вагонів з Донецької залізниці на Південну залізницю по стику Пост 4 км здійснена 20.06.2016р.; завантажені вагони знаходились на Донецькій залізниці 21 добу (з 30.05.2016р. до 20.06.2016р.), що перевищує термін доставки вантажу в цілому за даною відправкою, який згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажів за даними відправками становить 4 доби (3 доби на відстань перевезення 482 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям вантажу);
- за накладними № 48848196 та № 48848212 вантажі прийнято до перевезення на станції Горлівка 15.06.2016р., відправлено 20.06.2016р.; здача вагонів з Донецької залізниці на Південну залізницю по стику Пост 4 км здійснена 23.06.2016р.; завантажені вагони знаходились на Донецькій залізниці з 15.06.2016р. до 23.06.2016р. - 8 діб, що перевищує термін доставки вантажу в цілому за даною відправкою, який згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажів за даними відправками становить 4 доби (3 доби на відстань перевезення 482 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям вантажу);
- за накладною № 48571913 вантаж прийнято до перевезення на станції Горлівка 31.05.2016р., відправлено 15.06.2016р.; на шляху прямування вагони затримувались по станції Ясинувата Донецької залізниці з 15.06.2016р. до 20.06.2016р.; здача вагонів з Донецької залізниці на Південну залізницю по стику Пост 4 км здійснена 20.06.2016р.; завантажені вагони знаходились на Донецькій залізниці з 31.05.2016р. до 20.06.2016р. - 20 діб, що перевищує термін доставки вантажу в цілому за даною відправкою, який згідно з Правилами обчислення термінів доставки вантажів за даними відправками становить 4 доби (3 доби на відстань перевезення 482 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям вантажу).
В якості доказів руйнування залізничної інфраструктури на дільниці Ясинувата-Авдіївка відповідачем надано дефектні акти (а.с.99-106).
Посилаючись на записи у залізничних накладних, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України, позивач нарахував відповідачу штраф за залізничними накладними №№48906234, 48547608, 48547731, 48547640, 48548135, 48547723, 48838650, 48547699, 48848196, 48848212, 48765580, 48652754, 48655195, 488386463, 48571913, 48838635, 48919930, 48548234 на загальну суму 128 560,50 грн. та 13.10.2016р., з метою досудового врегулювання спору, направив на адресу відповідача претензію №52-16/56 про сплату штрафу за прострочення доставки вантажу на вказану суму (а.с.42-45).
Відповідач відповідь на претензію у строк, передбачений ст. 315 Господарського кодексу України, не надав, суму штрафу не сплатив, що і стало підставою звернення позивача з позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Аналізуючи відносини сторін, колегія суддів зазначає, що вони виникли із договору перевезення, що регламентований главою 64 підрозділу 1 розділу 3 книги 5 Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України, спеціальними нормативними актами у сфері перевезення.
Відповідно ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб на території України (ст. 5 Статуту).
Згідно п. 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно п. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно ст. 130 Статуту залізниць України, пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної.
Отже, належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.
Відповідно п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (п.2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу).
Відповідно п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу).
Згідно п. 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п. 8 Правил обчислення термінів доставки вантажу).
Статтею 116 Статуту залізниць України визначено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Згідно ст. 131 Статуту залізниць України, претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.
Враховуючи, що Регіональна філія "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" допустила порушення строків доставки вантажу вантажоодержувачу, що підтверджено супровідними документами на вантаж, а також в розумінні Статуту залізниць України договорами на перевезення - накладними, господарський суд дійшов вірного висновку про правомірне нарахування позивачем відповідачу штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 128 560,50 грн.
Доводи відповідача про відсутність його вини у несвоєчасній доставці вантажу, а відтак, і безпідставне покладення на нього відповідальності згідно ст. 116 Статуту залізниць України, не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом ч. 1 ст. 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, в який внесено зміни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 року №128-р, затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Авдіївку та м.Горлівку.
Відповідно ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції Закону України від 02.09.2014 року також встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.
Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними Торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Вказаний Регламент Торгово-промислових палат є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.
Відповідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу.
Сертифікат (висновок) №1361 про настання обставин непереборної сили від 14.10.2014 року, копія якого залучена до матеріалів справи, не є належним доказом в розумінні ст. ст. 32, 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки виданий державному підприємству "Донецька залізниця" та засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.
При цьому, відповідачем, при отриманні вантажу від ДП "Донецька залізниця" вже з порушенням строків доставки вантажу, не здійснено відповідних відміток у супровідних документах на товар для продовження термінів доставки вантажу, зокрема у графі 49 накладної, що передбачено п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу.
Отже, надані відповідачем дефектні акти, інформація про дислокацію та стан вагонів, сертифікат Торгово-промислової палати України №1361 від 14.10.2014 року не є належними та допустимими доказами в підтвердження наявності обставин непереборної сили, як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу, в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі відсутність вини відповідача у невчасній доставці вантажу позивачу.
Доводи позивача про безпідставне зменшення господарським судом штрафу на 50% та відповідно застосування ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не приймаються колегією суддів, враховуючи наступне.
Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3).
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Господарський суд, встановивши, що відповідач в повному обсязі виконав зобов'язання за договором перевезення, вантаж відправлявся зі станцій Донецької залізниці, на території яких здійснювалась антитерористична операція, маршрут прямування поїздів було змінено внаслідок руйнування залізничних колій, позивачем не надано належних у розумінні статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів отримання збитків, понесених ним втрат в результаті несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань, тобто, наявність обставин, які містять об'єктивні відомості про винятковість даного випадку, що надає право суду для зменшення неустойки, обґрунтовано зменшив штрафні санкції на 50%, задовольнивши позовні вимоги про стягнення штрафу частково в розмірі 64 280,25 грн.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 19.10.2016р. по справі № 904/6949/15, від 21.12.2016р. по справі № 904/4806/16.
Таким чином, господарський суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2017р. по справі №904/59/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Е.В. Орєшкіна
(Повний текст постанови складений 15.05.2017р.)