21 квітня 2017 рокуСправа № 921/144/17-г/11
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Чорновола, 1, м. Тернопіль, 46001
до відповідача: ОСОБА_1 соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації вул. Словацького, 6, м. Кременець, Тернопільська область,47003
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 соціального захисту населення Кременецької міської ради, 47002, м. Кременець Тернопільської області, вул. Л.Визволителів, 14
про cтягнення заборгованості в сумі 72 803,98 грн.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 - представник ПАТ "Укртелеком"
відповідача: ОСОБА_3 - юрисконсульт; ОСОБА_4 - начальник відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення
третя особа: ОСОБА_5 - начальник юридичного відділу Кременецької міської ради; ОСОБА_6 - начальник відділу персоніфікованого обліку ОСОБА_1 соціального захисту населення Кременецької міської ради
Суть справи: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" вул. Чорновола, 1, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації про cтягнення заборгованості в сумі 73 130,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не відшкодовані витрати за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, які надавалися позивачем протягом 2016 року в сумі 73 130,89 грн.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15 лютого 2017 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 21 березня 2017 року; зобов'язано відповідача подати в засідання обґрунтований відзив на позовну заяву.
23.02.2017р на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01/341 від 22.02.2017р., в якому відповідач зазначає, що відшкодування видатків, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг на пільгових умовах проводиться за рахунок державних субвенцій управлінню соціального захисту населення, сім'ї та праці, в межах бюджетних асигнувань та затверджених кошторисів, встановлених Законом України «Про державний бюджет». Зазначає, що Законом України «Про державний бюджет за 2016 рік» таку субвенцію не передбачено. Окрім того зазначає, що 01.05.2016 р. згідно актів приймання -передачі справ та інших документів справи м.Кременець передані у Кременецьке міське управління праці та соціального захисту населення. Крім того, звертає увагу суду, що ОСОБА_1 з Тернопільською філією ПАТ «Укртелеком» договори про відшкодування пільг з оплати телекомунікаційних послуг на 2016 рік не укладались; просить в позові відмовити .
В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва, востаннє до 21 березня 2017 року, а в подальшому розгляд справи відкладено на 04.04.2017 р.
31.03.2017 р. на адресу суду від відповідача надійшла заява №01/645 від 30.03.2017 р. про долучення до матеріалів справи рішення Кременецької міської ради "Про передачу та прийняття міжбюджетних трансфертів по галузі "Соціальний захист населення та соціальне забезпечення" від 03.12.2015 р. №23, з якого вбачається, що Кременецькою міською радою вирішено передати видатки, передбаченні на вказану галузь у першому півріччі 2016 р. до Кременецького районного бюджету у 100% розмірі, передбаченому для міського бюджету на перше півріччя 2016 р., та акт приймання- передачі від 20.05.2016 р. Також, 30.03.2017 р. від управління надійшла заява №01/646 від 30.03.2017 р., якою до матеріалів справи долучено додаткові документи згідно переліку.
В судовому засіданні 04.04.2017 р. представник позивача подав суду письмове клопотання №10-09/50 від 04.04.2017 р. про залучення в порядку ст. 27 ГПК України до участі у справі № 921/144/17-г/11 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 соціального захисту населення Кременецької міської ради (м. Кременець, вул. Л.Визволителів, 14). Дане клопотання обґрунтоване тим, що у зв"язку з передачею відповідачем справ міста Кременця до Кременецького міського управління соціального захисту населення Кременецької міської ради, прийняте рішення у справі може вплинути на права і обов'язки останнього.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04.04.2017 р. залучено до участі у справі № 921/144/17-г/11 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 соціального захисту населення Кременецької міської ради, 47002, м. Кременець Тернопільської області, вул. Л.Визволителів, 14, ідентифікаційний код 40210945 та розгляд справи відкладено на 21 квітня 2017 року.
19.04.2017р. на адресу суду від позивача надійшла заява № 10-09/68 від 18.04.2017р. про зменшення розміру позовних вимог. В якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 72 803,98 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. (п. 3.10. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Враховуючи наведене, суд розцінює дану заяву як зменшення розміру позовних вимог, приймає дані заяви в порядку ст. 22 ГПК України та розглядає спір, виходячи з нової ціни позову, яка становить 72 803,98грн.
Позивач в судовому засіданні 21 квітня 2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача в судове засідання прибули, заперечили проти позовних вимог.
Представники третьої особи в судове засідання прибули та заперечили проти позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи представників сторін, судом встановлено наступне.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільська філія публічного акціонерного товариства "Укртелеком" протягом 2016 року надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Кременець та Кременецького району передбаченим Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус», Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та «Про охорону дитинства».
Відповідно до ч.3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., споживачами, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (надалі - Постанова №256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок №256), якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, п. 2 Постанови №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Судом встановлено, що рішенням Кременецької міської ради № 23 від 03.12.2015р. передано видатки передбачені на галузь «Соціальний захист та соціальне забезпечення населення» у першому півріччі 2016 року в бюджеті м.Кременець до Кременецького районного бюджету у 100% розмірі, передбаченому для міського бюджету на перше півріччя 2016 року.
Згідно акту приймання - передачі справ та інших документів відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення від 20.05.2016р. ОСОБА_1 соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації на підставі наказу №15-од від 19 травня 2016 року передало особові справи пільгової категорії населення ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Кременецької міської ради.
Таким чином, судом встановлено що розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Кременецького району (2016р.) та міста Кременець (на перше півріччя 2016 р.) є ОСОБА_1 соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації, а розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг міста Кременець на друге півріччя 2016р. є ОСОБА_1 соціального захисту населення, сім'ї та праці Кременецької міської ради, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови та Порядку №256, відшкодування витрат понесених Позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється Відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п.8 Порядку №256).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
В Законі України від 22.10.1993 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», Законі України від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ «Про жертви нацистських переслідувань», Законі України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, я, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законі України від 24.03.2008 р. № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус» та Законі України від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).
Посилання відповідача на неналежне бюджетне фінансування суд вважає безпідставним.
Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.
Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р. та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011.
За таких обставин, ОСОБА_1 соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації вул. Словацького, 6, м. Кременець, Тернопільська область відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.
У листі від 30.06.2011 р. № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що «...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку , компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають.
Згідно розрахунку ПАТ "Укртелеком" заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати телекомунікаційних послуг у 2016 році абонентам м. Кременець становить 35 777,59 грн. ( Кременецькою міською радою вирішено передати видатки, передбаченні на вказану галузь у першому півріччі 2016 р. до Кременецького районного бюджету у 100% розмірі, передбаченому для міського бюджету на перше півріччя 2016 р., відтак в період з січня 2016 по травень 2016р. включно заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати телекомунікаційних послуг у першому півріччі 2016 році абонентам м. Кременець становить 15 893,11 грн.) та заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати телекомунікаційних послуг у 2016 році абонентам Кременецького району становить 37026,39 грн., відтак загальна сума з відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати телекомунікаційних послуг становить: 15 893,11 грн. +37026,39 грн. = 52 919,50 грн.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення частково в сумі 52 919 грн. 50 коп. В решті заявлених позовних вимог позов не підлягає до задоволення, оскільки розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг міста Кременець на друге півріччя 2016р. було ОСОБА_1 соціального захисту населення, сім'ї та праці Кременецької міської ради.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації вул. Словацького, 6,Кременець,Тернопільська область, ідентифікаційний код 03195576 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Чорновола, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 01188052 - 52 919 грн. 50 коп. заборгованості з відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати телекомунікаційних послуг у 2016 році та 1 600 грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 13 травня 2017р.) через місцевий господарський суд.
Суддя А.М. Сидорук