Справа № 462/1891/17
28 квітня 2017 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність Львівської місцевої прокуратури №2 та прокуратури Львівської області щодо нерозслідування злочинів,
встановив:
ОСОБА_2 26.04.2017 року звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова зі скаргою на бездіяльність Львівської місцевої прокуратури №2 та прокуратури Львівської області щодо нерозслідування злочинів, вчинених працівниками Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області, і непритягнення їх до кримінальної відповідальності, посилаючись на те, що не погоджується з письмовими відповідями вказаних органів прокуратури на його звернення з приводу цього, та просить зобов'язати Львівську місцеву прокуратуру №2 та прокуратуру Львівської області повторно провести розслідування, а Генеральну прокуратуру України - розглянути бездіяльність підпорядкованих їй прокурорів м.Львова.
Вивчивши скаргу ОСОБА_2 , вважаю, що дана скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року.
Разом з тим, вказаними нормами не регламентовано територіальну підсудність щодо розгляду скарг, зокрема, на бездіяльність прокурора.
Однак, беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України слід застосовувати зазначене правило й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, в тому числі ч.1 ст.306 КПК України. При цьому, у таких випадках не можна керуватися положенням ч.1 ст.32 КПК України, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20-22 ч.1 ст.3, ст.30, ст.31 КПК), і не регламентує діяльність слідчого судді.
З огляду на зазначене, враховуючи суть та вимоги поданої ОСОБА_2 скарги, судове провадження за скаргою на бездіяльність Львівської місцевої прокуратури №2 та прокуратури Львівської області повинне здійснюватись судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Львівська місцева прокуратура № 2 та прокуратура Львівської області.
Разом з тим, Львівська місцева прокуратура №2 знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Липинського, 11, а прокуратура Львівської області - на пр.Шевченка, 17-19 у м.Львові, відтак вони знаходяться поза межами територіальної юрисдикції Залізничного районного суду м.Львова.
Згідно п.2 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо, зокрема, скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
За таких обставин, скарга не підсудна Залізничному районному суду м.Львова, а тому таку слід повернути скаржнику ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене та керуючись ст. 304 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Львівської місцевої прокуратури №2 та прокуратури Львівської області щодо нерозслідування злочинів - повернути скаржнику.
Роз'яснити особі, яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати скаржнику ОСОБА_2 разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області.
Слідчий суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Слідчий суддя: ОСОБА_1