Головуючий у 1 інстанції - Мартишев Т.О.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
11 травня 2017 року справа №233/5476/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Сіваченка І.В.
суддів: Міронової Г.М., Чебанова О.О.,
секретар судового засідання Куленко О.Д.,
за участі представника відповідача Боєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2017 року у справі № 233/5476/16-а за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради Донецької області, Секретаря Костянтинівської міської ради Разумного Юрія Григоровича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів - виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, секретаря Костянтинівської міської ради Разумного Ю.Г., третя особа - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»), про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, вказуючи з урахуванням уточнень, що він є членом територіальної громади м. Костянтинівка Донецької області, інвалідом ІІ групи, звернувся 15 серпня 2016 року до Костянтинівського міського голови з проханням подати позов щодо відшкодування збитків внаслідок невиконання Костянтинівським РЕМ своїх обов'язків щодо постачання електроенергії мешканцям міської громади. У відповідь на своє звернення він отримав листа за підписом секретаря міської ради - Разумного Ю.Г., яким його було повідомлено про відсутність доступу у міської ради до договорів про користування електричною енергією, укладених між енергопостачальником та споживачами та з цих підстав відмовлено у підготовці та подачі позовної заяви до Костянтинівського РЕМ. Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки згідно діючого законодавства енергопостачальник зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та організацію експлуатації об'єктів електроенергетики, надійне та якісне постачання (транспортування) енергії, безпечне користування послугами на підставі договору, розглядати звернення споживача щодо надання послуг, пов'язаних із постачанням електричної енергії, тощо, а також несе відповідальність перед споживачами у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника, у разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої внаслідок дій або бездіяльності енергопостачальника виходять за межі показників, визначених у договорі, за шкоду, заподіяну споживачу або його майну.
Законом України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV) встановлено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно за виключенням випадків припинення надання комунальних послуг, визначених законом, про настання яких виконавець/виробник зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації споживача не пізніше ніж за 10 днів (крім випадків аварії або дії непереборної сили), у повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг. У разі перевищення нормативно встановлених термінів, за винятком настання форс мажорних обставин, виконавець/виробник несе відповідальність згідно із законом, в цей час за законом особа, яка регулярно сплачує за житлово-комунальні послуги, але не отримує їх, має право звернутися до виробника із вимогою поновити надання послуг.
Також, відповідно Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) у галузі житлово-комунального господарства до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить делеговані повноваження, а саме здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, здійснення контролю зо дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів. Питання проведення перевірки та подання рекомендацій керівникам підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності врегульовано Регламентом Костянтинівської міської ради, затвердженим рішенням міської ради № 6/67-1202 від 19 травня 2016 року, ст. 41.
Вважає, що відповідачами допущено бездіяльність, що порушує права територіальної громади як споживача послуг електропостачання, та норми Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII), Закону № 280/97-ВР. Тому, просив визнати неправомірною бездіяльність секретаря Костянтинівської міської ради щодо захисту прав Костянтинівської територіальної громади, як споживачів електроенергії; визнати дії виконавчого комітету Костянтинівської міської ради щодо відмови від захисту прав Костянтинівської територіальної громади, як споживачів електроенергії протиправними; зобов'язати секретаря Костянтинівської міської ради дати розпорядження про з'ясування обставин, при яких відбувалися масові відключення споживачів послуги від мереж електропостачання, та підготувати позовну заяву про відшкодування нанесеної матеріальної шкоди мешканцям територіальної громади, які зазнали масових відключень від електромереж з липня по вересень 2016 року; зобов'язати виконавчий комітет Костянтинівської міської ради вжити всі можливі заходи щодо відшкодування споживачам електроенергії збитків у межах територій, на яких відбувалися масові відключення електроенергії, внаслідок неналежного надання або ненадання послуги електропостачання за період з липня по вересень 2016 року.
Крім того, суду позивач додатково пояснив, що енергопостачальна організація направила повідомлення до міськвиконкому щодо графіку відключень електроенергії із зазначенням переліку вулиць міста та періодів відключень, однак цей графік не був дотриманий, що він може впевнено стверджувати як мешканець вулиці Актюбінської. Жодного повідомлення споживачів про плановані відключення у засобах масової інформації, як це передбачено законом, не було. Вважає, що такі масові відключення є необґрунтованими, оскільки працівники РЕМ мали можливість вимкнути одну фазу та зосередитися на її ремонті, однак цього не робили, вимикали все повністю. Місцева влада цей процес не контролює, самоухилилась від здійснення контролю, заступник міського голови на місце проведення ремонтних робіт жодного разу не виїхав. З відповіддю, яка була надана секретарем міської ради на його звернення, він не згоден та вважає її юридично неграмотною, зокрема, посилаючись на відсутність доступу у міськради до договорів, укладених між РЕМ та споживачами, посадові особи виконкому могли перевірити зміст власних договорів, укладених ними особисто з енергопостачальником. Зазначив, що вказуючи на те, що Закон № 280/97-ВР не дає відповідачу повноважень на звернення до суду з позовом в інтересах громадян, представники відповідача фактично визнали, що нічого для захисту порушених прав мешканців міста місцева влада не робить. З актом претензій до РЕМ щодо неналежного електропостачання у спірний період часу він не звертався, оскільки це стосується не особисто його, а мешканців цілого району міста. З даним позовом до суду він звернувся в інтересах мешканців окремих районів міста, що зумовлене недоцільністю на його думку колективних звернень позивачів - жителів міста, кожен від власного імені. Такий позов з метою захисту прав та інтересів жителів до суду повинна подати міська рада.
Відповідач - виконавчий комітет Костянтинівської міської ради не визнав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що відповідач в даному випадку діє у межах повноважень, наданих йому Законом № 280/97-ВР. Нормами Закону № 1875-IV передбачено право споживача на відшкодування збитків, тобто, подібні рішення має приймати окремо кожен споживач виходячи з власних інтересів. Міська рада будує відносини з житлово-комунальними службами на основі договірних правовідносин. Виконком міської ради створив службу "05", належним чином контролює житлово-комунальну сферу в межах своїх повноважень, координує роботу служб, проблемні питання у цьому комплексі обговорюються на апаратній нараді, де присутні всі керівники комунальних підприємств, щонеділі надається аналітична довідка, надаються рекомендації. Все це відбувається в оперативному порядку, документальні вказівки не видаються, при цьому здійснюється постійний нагляд за виконавчою дисципліною, зокрема щодо своєчасного надання відповідей на звернення громадян щодо будь-яких скарг в цій сфері. Незаконність дій відповідача, на яку посилається позивач, на їх думку жодним чином не доведена. Висновок позивача про технічну можливість проведення ремонтних робіт із вибірковим вимкненням фаз напруги вважали неспроможнім, оскільки спеціальними знаннями в цій галузі сторони по справі не володіють. У регламент робіт комунальних служб місцева влада втручатися не має права, як і не має права здійснювати контроль діяльності ремонтних бригад. Повноваження позивача на звернення до суду із даним позовом в інтересах мешканців окремих районів міста на їх думку не підтверджені та законом не передбачені. Враховуючи викладене, у задоволенні позову як необґрунтованого просили відмовити в повному обсязі.
Третя особа - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», вважав позовні вимоги необґрунтованими, не підтвердженими доказами, пояснивши, що ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" не відноситься до підприємств житлово-комунального господарства та не є підпорядкованим органам місцевого самоврядування. Договором про постачання електроенергії передбачено право споживача звернутися з актом претензії до енергопостачальника у випадку допущення порушень з боку останнього, однак в даному випадку такі звернення споживачів не мали місця. На його думку дані про зафіксовані телефонні дзвінки мешканців міста не є підставою для висновку щодо неправомірності дій відповідачів. Надану позивачеві відповідь секретаря міської ради вважає повною та обґрунтованою належним чином.
Свідок ОСОБА_5 суду першої інстанції пояснила, що займає посаду відповідального чергового працівника служби "05" СЕЗ м. Костянтинівки, для доручення керівника СЕЗ здійснювала вибірку даних про надходження заявок на службу "05" з приводу аварій та ремонтних робіт РЕМ у період липня-вересня 2016 року, щодо їх кількості порівняно з іншими періодами часу нічого сказати не може, оскільки їх служба такий порівняльний аналіз не здійснює, цим займається загальний відділ виконкому, куди вони подають помісячний звіт. Кожен працівник їх служби за добу підводить дані про заявках, потім робиться звіт за тиждень по різних комунальних службах, потім - за місяць. Всі дзвінки від споживачів фіксуються у відповідному журналі реєстрації, витяг з якого було надано до суду, черговим служби фіксується дата, час дзвінка, адреса та суть повідомлення, якщо особа називає прізвище та телефон - вони записуються. Кожного разу ситуація різна - інколи інформація про аварію, відсутність електроенергії находить спочатку від споживачів, в інших випадків - РЕМ повідомляє про планові роботи та відключення. Зв'язок вони підтримують з оператором РЕМ, інколи він ще не має інформації про аварію та фіксує дані які вони надають. Про значні аварії вони повідомляють свого керівника, в тому числі у вихідні і святкові дні. Про плановані відключення електроенергії РЕМ подає скорочені повідомлення на місяць, які уточнюються кожного дня у телефонному режимі оператором РЕМ Барбишевою, яка повідомляє про зміни, такі графіки робіт змінюються постійно. Впевнена, що ситуація коли б не було електроенергії у районі міста більше місяця є неможливою, оскільки це була б надзвичайна подія, яка б не залишилась поза увагою керівництва та міської ради, такого точно не було.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2017 року у справі № 233/5476/16-а у позові відмовлено повністю.
Постанова мотивована тим, що не доведений факт того, що мешканцям територіальної громади, які зазнали масових відключень від електромереж з липня по вересень 2016 року, була завдана матеріальна шкода, позивачем не зазначено, в чому конкретно вона полягає, не надано жодних доказів її нанесення, відсутні дані про розмір фактичних збитків, що у відповідності до вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України має бути зазначено у позовній заяві до суду та на що також звертав увагу позивача відповідач у справі у своїй письмовій відповіді (а.с. 6 зворот).
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції фактично звільнив відповідачів від обов'язків здійснювати контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг, який повинні здійснювати органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, що передбачено ст. 8 Закону № 1875-IV, та протизаконно позбавив позивача захисту його, та інших громадян міста, законних прав та інтересів, залишаючи поза увагою вимогу керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В судовому засіданні представник Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради Донецької області заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно ст. 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ст. 1 Закону № 280/97-ВР територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Згідно ст. 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
В силу ст.ст. 17-18 Закону № 280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.
Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.
Відповідно до ст. 18-1 Закону № 280/97-ВР орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Згідно ст. 1 Закону № 1875-IV житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1875-IV до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить:
1) затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм;
2) встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону;
3) затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням;
4) визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
5) управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;
6) забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;
7) встановлення зручного для населення режиму роботи виробників та виконавців;
8) інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також щодо відповідності якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам;
9) укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг;
10) здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг;
11) проведення моніторингу виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства;
12) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.
Статтею 16 Закону № 1875-IV передбачено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на:
1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;
2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;
3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
Виконавець/виробник зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом, 15 серпня 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до міського голови із заявою про подання позову до суду від імені громади до РЕМ з вимогою відшкодування збитків згідно пункту 19 договору між РЕМ та споживачами на підставі даних служби "105" в період липня і до 15 серпня 2016 року, коли було масове відключення постачання електроенергії (а.с. 5).
У відповідь позивач одержав листа за підписом секретаря міської ради Разумного Ю.Г. (а.с. 6), яким йому роз'яснено правові підстави діяльності органів місцевого самоврядування відповідно до ст. 24 Закону № 280/97-ВР; засади побудови відносин органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад відповідно до ст. 17 Закону № 280/97-ВР та з підприємствами, установами, організаціями, що у комунальній власності відповідних територіальних громад не перебувають відповідно до ст. 18 Закону № 280/97-ВР.
Повідомлено, що Костянтинівський РЕМ є відокремленим підрозділом ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", яке належить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України та про відсутність у виконкому Костянтинівської міської ради доступу до договорів про користування електричною енергією, укладених між РЕМ та споживачами. Крім того, роз'яснено порядок надання громадянам права на безоплатну правову допомогу та положення ст.ст. 119-120 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (а.с. 6 зворот).
Як вбачається з повідомлення головного інженера Костянтинівського РЕМ на адресу заст. міського голови м. Костянтинівка за вих. № 661 від 20 липня 2016 року (а.с. 23, 121-124), Костянтинівський РЕМ повідомив, що у період з 01 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року будуть виконуватися планові ремонтні роботи по ремонту ВЛ, ТП 0,4 - 6 - 10 кВ та по обрізці гілок дерев ВЛ 0,4 - 6 - 10 кВ. У зв'язку із цим будуть знеструмлені вулиці у час з 09-00 години - 16-45 години: 1. 01.08.2016 по 03.08.2016 - вул. Акмолинська, вул. Актюбінська, вул. Київська, вул. Кустанайська, вул. Магістральна, вул. Пушкінська, вул. Тельмана.
2. 08.08.2016 по 10.08.2016 - вул. Батумська, вул. Бобильова, вул. Запорізька, вул. Кар'єрна, вул. Комарова, вул. Щорса, вул. Толбухіна, вул. Чапаєва.
3. 15.08.2016 по 17.08.2016 - вул. Бухарська, вул. Волховська, вул. Кустанайська, вул. Самаркандська, вул. Будівельна.
Зазначено, що у випадку корегувань планових ремонтів протягом тижня Костянтинівський РЕМ додатково повідомить містку раду та споживачів міста та району про плановані відключення електроенергії.
Додаткового заступником міського голови суду повідомлено, що відкориговані повідомлення про заплановані відключення електроенергії не надходили (а.с. 123).
Згідно заяви представника відповідача, повідомлення директора КП "СЕЗ" (а.с. 80, 100-101) відповідно до штатного розпису, затвердженого наказом директора КП "СЕЗ" від 27 квітня 2016 року № 128, чисельний склад відповідальних чергової служби "1505" КП "СЕЗ" складає чотири штатних одиниці.
Судом досліджено копії табелів робочого часу працівників служби за липень-листопад 2016 року (а.с. 81-82, 102-103).
Як вбачається з доповідної служби "05" (а.с. 92) за три місяці (липень, серпень, вересень 2016) з РЕМ отримано телефонограм - 63 для виконання планових ремонтних робіт на дільницях міста - заміна опор, ремонтні роботи на ТП, заміна ліній електромереж, обрізка дерев - з відключенням електроенергії.
У зв'язку з аварійними ремонтними роботами (обрив ліній, кабелю, перегорання на ТП) на службу "05" надійшло від громадян міста: за липень 2016 року - 307 звернень, - серпень - 94 звернення, вересень - 437 звернень, всього за три місяці отримано 838 звернень, пов'язаних з аварійними роботами РЕМ (а.с. 92).
Судом досліджено витяг з журналу реєстрації звернень служби "05" (а.с. 94-99), де зафіксовані повідомлення операторів РЕМ та звернення мешканців, в т.ч. з приводу відключень електроенергії за вказаний період часу, на підставі якого КП "СЕЗ" було здійснено наведену вище вибірку даних (а.с. 92).
Як вбачається з наданих представником відповідача: - копій аналізу звернень громадян за червень-серпень 2015 року, червень-серпень 2016 року (а.с. 132-137), який як пояснила представник проведений загальним відділом виконкому на підставі письмових звернень та дзвінків громадян на "гарячу лінію", - порівняльної таблиці даних по КП "СЕЗ" (а.с. 138), у червні 2015 року мало місце 695 звернень зі скаргою на відсутність електроенергії, у червні 2016 року - 236 звернень, - липні 2015 року - 469 звернень, у липні 2016 року - 569 звернень, у серпні 2015 року - 339 звернень, у серпні 2016 року - 258 звернень.
Згідно ст. 24 Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику" (далі - Закон № 575/97-ВР) електропередавальні організації зобов'язані забезпечувати належний технічний стан та організацію експлуатації об'єктів електроенергетики відповідно до вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж та енергетичного обладнання, надійне та якісне постачання (транспортування) енергії згідно з умовами ліцензій та договорів.
Енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії).
У відповідності до ст. 4 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
Таким чином, згідно з діючим законодавством України, споживач послуги, який вважає що його охоронювані законом права, свободи чи інтереси порушені та бажає отримати відшкодування завданих збитків, має право звернутися до суду за захистом у порядку цивільного судочинства.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач, який посилався на завдання йому, як і іншим мешканцям міста, матеріальних збитків неправомірними діями енергопостачальника, вказав, що із самостійними позовними вимогами до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в порядку цивільного судочинства до суду не звертався, акту претензії як споживач послуг електропостачання до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не подавав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як ст. 60 КАС України, так і ст. 45 ЦПК України передбачає, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із позовами, заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду докази, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до адміністративного суду, до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Тобто, обов'язковою умовою для звернення до суду органів державної влади, органів місцевого самоврядування до суду із позовами, заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, участь у цих справах є наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до адміністративного суду, до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів, підтверджена відповідними доказами, наявність чого в даному випадку стороною позивача суду не доведена.
Згідно із ст. 3-4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В силу ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначив, що діє в інтересах мешканців цілого району міста, які зазнали збитків від масових відключень електроенергії у липні-вересні 2016 року та потребують того, щоб з метою захисту їх порушених прав звернувся до суду орган місцевого самоврядування, однак, як правильно зазначив місцевий суд, у такий спосіб не може бути здійснений судом захист порушених прав чи інтересів споживачів послуг електропостачання, оскільки звернення до суду з позовом про відшкодування збитків є гарантованим правом, а не обов'язком, будь-якої особи, яка має за власним розсудом вирішувати питання наявності необхідності захисту своїх прав в судовому порядку, визначаючи при цьому розмір та характер завданих збитків та обґрунтовуючи заявлені до відповідача позовні вимоги із наданням відповідних доказів. Крім того, наявність повноважень на представництво в суді інтересів інших осіб або надання йому права захищати права, свободи та інтересів або суспільні інтереси позивач в суді не підтвердив.
Вказуючи про те, що мешканцям територіальної громади, які зазнали масових відключень від електромереж з липня по вересень 2016 року, була завдана матеріальна шкода, позивачем не зазначено, в чому конкретно вона полягає, не надано жодних доказів її нанесення, відсутні дані про розмір фактичних збитків, що у відповідності до вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України має бути зазначено у позовній заяві до суду та на що також звертав увагу позивача відповідач у справі у своїй письмовій відповіді (а.с. 6 зворот).
За таких обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення даного позову ОСОБА_3 до виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, секретаря Костянтинівської міської ради Разумного Ю.Г., третя особа - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, тому місцевим судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
В повному обсязі ухвалу виготовлено 11 травня 2017 року.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 березня 2017 року у справі № 233/5476/16-а за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради Донецької області, Секретаря Костянтинівської міської ради Разумного Юрія Григоровича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: Г.М.Міронова
О.О.Чебанов