11 травня 2017 рокусправа № 205/5712/16-а провадження №2-а/205/57/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 березня 2017 року по справі № 205/5712/16-а (провадження №2-а/205/57/17) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції у м.Дніпрі старшого сержанта поліції Половяник Олега Анатолійовича про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії ДР №108966 від 19.07.2016р. по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
В обгрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована обґрунтованістю оскарженого рішення відповідача з огляду на доведеність факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.6 ст.121 КУпАП. Такі висновки суд обґрунтував тим, що закриття номерних знаків транспортного засобу іншими предметами, що ускладняють їх ідентифікацію, є порушенням п.2.9 (в) та п.30.2 ПДР України та створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.6 ст.121 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що підставою для відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП може бути встановлений факт того, що закриття номерного знака іншими предметами унеможливлює чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів. Оскільки, у спірному випадку патрульним інспектором не здійснювалися заміри щодо відстані, на якій можливо ідентифікувати номерні знаки, то заявник апеляційної скарги вказує на те, що у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 19.07.2016 року інспектором роти №4 батальйону № Управління патрульної поліції в м.Дніпрі Департаменту патрульної поліції старшим
сержантом поліції Половяником О.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДР №108966, згідно з якою позивач керував транспортним засобом з закритими сторонніми предметами, а саме: маскувальною сіткою чорного кольору на 2-х номерах, чим порушив п.2.9 (в) та 30.2 ПДР України.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
У відповідності до п.30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.
Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.
Згідно із п.2.9 (в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Таким чином, ПДР України встановлено заборону на користування транспортними засобами з номерними знаками, які закритті іншими предметами чи забрудненими, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, вказаною нормою права передбачена відповідальність за декілька правопорушень, об'єктивні сторони яких, зокрема, полягають: у керуванні водієм транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію; у керуванні водієм транспортним засобом з забрудненим номерним знаком, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів.
Таким чином, твердження позивача про те, що відповідальність за ч.6 ст.121 КУпАП може мати місце лише у випадку встановлення факту того, що закриття номерного знака іншими предметами унеможливлює чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, є безпідставними, оскільки керування водієм транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, створює окремий склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.6 ст.121 КУпАП.
Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що номерні знаки транспортного засобу, яким керував позивач, були закритті іншими предметами, що створювало перешкоди та ускладнювало їх ідентифікацію, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 березня 2017 року по справі № 205/5712/16-а (провадження №2-а/205/57/17) - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
(Повний текст ухвали виготовлено 12.05.2017р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк