про повернення позовної заяви
10.05.2017 Справа № 904/5465/17
Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СІЧІНВЕСТ", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬ-КІРОВСЬКЕ", м. Дніпро
Третя особа: нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Дніпро
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СІЧІНВЕСТ" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬ-КІРОВСЬКЕ", в якому просить:
- визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.04.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СІЧІНВЕСТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬ-КІРОВСЬКЕ", який посвідчений нотаріусом ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 1494, відповідно до якого передано у власність ТОВ "Оріль-Кіровське" 1/2 частини бази відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А;
- застосувати наслідки недійсності Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.04.2016, та скасувати запис в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 14602092 про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 1/2 частини бази відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІЛЬ-КІРОВСЬКЕ";
- застосувати наслідки недійсності Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.04.2016, та за умовою реституції, визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ СІЧІНВЕСТ" право власності на 1/2 частини бази відпочинку "Оріль", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Обухівка, вул. Орельська, 9-А та складається з будівель та споруд: літній будинок "А", загальною площею 14,7 кв.м.; літній будинок "А1", загальною площею 15 кв.м.; літній будинок "А2", загальною площею 16,6 кв.м.; літній будинок "А3", загальною площею 14,9 кв.м.; літній будинок "А4", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А5", загальною площею 18,7 кв.м.; літній будинок "А6", загальною площею 17,5 кв.м.; літній будинок "А7", загальною площею 16,5 кв.м.; літній будинок "А8", загальною площею 15,7 кв.м.; літній будинок "А9", загальною площею 15,5 кв.м.; літній будинок "А10", загальною площею 15,3 кв.м.; літній будинок "А11", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А12", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А13", загальною площею 25,2 кв.м.; літній будинок "А14", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А15", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А16", загальною площею 15,2 кв.м.; літній будинок "А17", загальною площею 15,1 кв.м.; літній будинок "А18", загальною площею 15 кв.м.; будівля кухні "Б", загальною площею 70,9кв.м.; ігровий павільйон "В", загальною площею 53,1 кв.м.; складське приміщення "Г", загальною площею 59,4 кв.м.; вбиральня "Д"; вбиральня "Ж"; літній душ "Е"; огорожа № 1-4; колодязь "к"; зливна яма, з.я.; навіс "Л", про що зробити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу до позовної заяви додаються документи на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015р. № 484-VІІІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, а саме: за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями) у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При зверненні до суду з відповідним позовом було сплачено судовий збір лише в розмірі 1 600,00грн. (квитанція №0.0.758545261.1 від 04.03.2017).
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, предметом позову є три вимоги немайнового характеру. Позивачем сплачено судовий збір лише за одну вимогу.
Пунктом 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, в редакції змін, внесених Законом України № 3382-VI від 19.05.2011 року, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
До позовної заяви позивачем не додано доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу третьої особи, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 56 ГПК України.
Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача та третю особу про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі.
Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.
За викладеного, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви на підставах, визначених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено діючим законодавством та не є відмовою в доступі до правосуддя в розумінні Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток:
- позовна заява з доданими до неї додатками на 32 арк., у тому числі квитанція про сплату судового збору № 0.0.758545261.1 від 04.05.2017 на суму 1 600,00 грн.
Суддя ОСОБА_2