04.05.2017 Справа № 904/2086/17
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про припинення дій, що порушує право
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Гриценко І.О.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1 представник - дов. № 125 - Д від 01.09.2016
Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗ", у якому просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» з направлення повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання у зв'язку з відсутністю підтверджених номінацій у січні та лютому 2017 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України", який відповідно до укладеного з КП Теплових мереж "Криворіжтепломережа" договору на постачання природного газу є постачальником природного газу для КП Теплових мереж "Криворіжтепломережа" не заводило планові обсяги споживання природного газу (ліміти) для потреб позивача на січень лютий 2017. Відповідач зазначає, що не підтвердження номінації з боку ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є діями, які створюють штучний небаланс системи газопостачання. Така позиція ПАТ "НАК "Нафтогаз України" свідчить тільки про порушення з боку останнього регламенту підтвердження номінації.
Ухвалою суду від 10.04.2017 продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 16.05.2017.
10.04.2017 оголошено перерву до 04.05.2017.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялись.
В судовому засіданні 04.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд, -
01.01.2016 між Комунальним підприємством теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - споживач, позивач) та Публічним акціонерним товариством "КРИВОРІЖГАЗ" (далі - оператор, відповідач) укладено типовий договір розподілу природного газу (далі - типовий договір).
За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послуги з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1. Типового договору).
Відповідно до п. 2.2. Типового договору обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Згідно п. 2.3. Типового договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язується керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 3.2. Типового договору встановлено, що за наявності підтверджуючого обсягу природного газу споживача та відсутності прострочення заборгованості за цим договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.
Приймання-передача обсягу газу. Належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від оператора ГРМ до споживача відбувається на момент балансової належності об'єкта споживача.
Споживач забезпечує належну експлуатацію власних газових мереж після межі балансорозподільної належності згідно з чинним законодавством, зокрема відповідно до вимог Правил безпеки системи газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року № 285, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 року за № 674/27119, або укладає відповідний договір з будь-якою організацією, яка має право на виконання таких робіт, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
За домовленістю сторін експлуатаційна відповідальність оператора ГРМ може бути поширена і на газові мережі (їх частину) споживача, якщо це визначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною цього договору.
Порядок укладення акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін визначений Кодексом газорозподільних систем.
Відповідно до п. 9.1. Типового договору оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі:
1) несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим договором;
2) відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу у споживача;
3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
4) несанкціонованого відбору природного газу;
5) визнання в установленому порядку аварійним стану газорозподільної системи та/або ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
Пунктом 12.1. Типового договору встановлено, що цей договір укладається на невизначений строк.
На момент розгляду справи між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КПТМ "Криворіжтепломережа" укладено декілька договорів, а саме від 20.09.2016 року №4635/1617-ТЕ-5, від 20.09.2016 року № 4637/1617-РО-5, від 31.10.2016 року №4849/1617-БО-5 (далі - Договори), згідно з якими ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зобов'язується поставити позивачу газ у кількості та на умовах, визначених договором.
Умовами вищевказаних договорів визначено планові обсяги постачання природного газу у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно.
Так, на виконання пункту 3.2 вищевказаних Договорів, КПТМ "Криворіжтепломережа" були направлені на адресу ПАТ "НАК "Нафтогаз України":
- лист за вих. № 3551/12 від 12.12.2016, з проханням виділити планові (орієнтовані) обсяги споживання природного газу на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними установами, бюджетними та іншими споживачами на січень 2017 року в обсязі 28 409,74 тис.куб.м. (а.с. 50);
- лист за вих. № 111/12 від 13.01.2017, з проханням виділити планові (орієнтовані) обсяги споживання природного газу на виробництво теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними установами, бюджетними та іншими споживачами на лютий 2017 року в обсязі 24 698,09 тис.куб.м. (а.с. 51).
Додаткових угод про зміну обсягу споживання природного газу на січень - березень 2017 року між КПТМ "Криворіжтепломережа" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не укладалося.
Згідно з актами з розподілу природного газу, обсяг спожитого КПТМ "Криворіжтепломережа" газу:
- в січні 2017 року складав 23188,871 тис.м.куб. (акт від 31.01.2017) (а.с. 117);
- в лютому 2017 року складав 20016,089 тис.м.куб. (акт від 28.02.2017) (а.с. 118).
У відповідно до п. 3.5. Договорів КПТМ "Криворіжтепломережа" направило на адресу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" завірені копії актів про надання послуг з розподілу природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж, підписані та скріплені печаткою споживача два примірника акта приймання-передачі природного газу, де зазначені фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.
Таким чином, всі обов'язки, визначені Договорами, з боку КПТМ "Криворіжтепломережа" було виконано.
КПТМ "Криворіжтепломережа" зазначає, що з банківського рахунку із спеціальним режимом використання постійно здійснюються платежі на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в рахунок сплати вартості природного газу (з січня по лютий включно всього сплачено 86 095 822,48 грн.).
Протягом січня - лютого 2017 року на адресу КПТМ "Криворіжтепломережа" від ПАТ "Криворіжгаз" надходили повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, якими пропонувалось КПТМ "Криворіжтепломережа" самостійно відключити від газових мереж газоспоживання (обмежити газопостачання до рівня "0" тис.куб.м на добу) і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання. Попереджено про те, що у разі невиконання цієї вимоги транспортування газу буде припинено (обмежено) в примусовому порядку. Підставою для повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання зазначено відсутність підтвердженої номінації на січень, лютий від постачальника, яким є ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
Враховуючи той факт, що між КПТМ "Криворіжтепломережа" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" існують договірні відносини з визначеним обсягом постачання, припинення (обмеження) газопостачання з підстав відсутності підтвердженої номінації на січень, лютий 2017 року є, на думку позивача, неправомірним.
Крім того, припинення газопостачання об'єктів КПТМ "Криворіжтепломережа" унеможливить надання послуг з теплопостачання населенню, може викликати порушення екологічних нормативів, мати негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, завдати шкоду довкіллю.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЖКГАЗ" з направлення повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання у зв'язку з відсутністю підтверджених номінації у січні та лютому 2017 року, що і стало причиною спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.
Так, згідно з Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 на ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" покладено обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення.
Виробник теплової енергії до 1 квітня 2017 року має право придбати природний газ у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 191 Закону України “Про теплопостачання”, виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання (пункт 15 Положення).
Судом встановлено, що умова щодо відкриття банківського рахунку із спеціальним режимом використання в ПАТ “Ощадбанк” позивачем була дотримана.
Постачання природного газу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договорів, що враховують положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 17 Положення).
При цьому, Положення не містить в собі обмежень по поставці з боку ПАТ "НАК "Нафтогаз України" природного газу виробникові теплової енергії в залежності від категорій постачання ТКЕ-бюджет, ТКЕ-промисловість, ТКЕ-населення, тощо.
Встановлений Положенням обов'язок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" здійснювати поставку природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії не містить поділу залежно від того для забезпечення потреб яких споживачів виробляється теплова енергія.
При цьому, відповідно до розпорядження КМУ від 05.10.2016 № 742-р “Деякі питання опалювального сезону 2016/17” для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 “Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії” та з дотриманням принципу недискримінації.
Варто зазначити, що відповідно до ст. 6 Закону України “Про теплопостачання” державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання; забезпечення технологічної безпеки функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання.
Законом України “Про ринок природного газу” суб'єктам ринку гарантується право доступу до користування потужністю об'єкта газової інфраструктури в обсязі та на умовах, встановлених у договорі про надання послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу.
Відповідно до принципів функціонування ринку природного газу, закріплених в ст. 3 Закону України “Про ринок природного газу”, ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами:
1) забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу;
2) вільної торгівлі природним газом та рівності суб'єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені;
3) вільного вибору постачальника природного газу;
4) рівності прав на ввезення та вивезення природного газу на/з території України;
5) невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб;
6) забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG;
7) недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб'єктів ринку природного газу, у тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання державної форми власності;
8) додержання встановлених технічних норм та стандартів безпеки.
Зазначені принципи розповсюджуються на всіх суб'єктів ринку природного газу. Отже дії кожного з них на ринку повинні чітко відповідати вимогам закону та не порушувати права інших суб'єктів ринку.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про те, що повне припинення газопостачання призведе до порушення норм закону та прав позивача, наданих законом.
Крім того, постановою КМУ від 13.11.2013 № 886 затверджена Методика визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання.
Відповідно до п. 2 Методики метою визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання є недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Із змісту п.п. 3, 4 Методики вбачається, що технологічний мінімум повинен забезпечувати постачання газу виробникові теплової енергії у обсязі, який є достатнім для створення температури повітря закладів охорони здоров'я і дошкільних навчальних закладів +20°С; загальноосвітніх закладів і житлових будинків +18°С; температура гарячої води у споживачів становила не нижче +40°С.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що дії з направлення повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, вчинені без врахування положень вищевказаної Методики.
Крім того, на період строку дії договорів, укладених між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КПТМ "Криворіжтепломережа" дії ПАТ "Криворіжгаз" з направлення повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання у зв'язку з відсутністю підтверджених номінацій у січні, лютому 2017 року є протиправними.
Суд зазначає, що взаємовідносини щодо обсягів поставленого природного газу у січні, лютому 2017 року повинні бути врегульовані позивачем із постачальником природного газу (ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), а не з газорозподільною організацією.
Також, судом врахований факт приналежності об'єктів споживання газу позивачем, де здійснюється виробництво тепла, до об'єктів підвищеної небезпеки у зв'язку з чим припинення газопостачання в опалювальний період матиме наслідком виникнення надзвичайної ситуації.
Визначення поняття надзвичайної ситуації міститься у ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, у відповідності до якої надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Враховуючи положення договорів укладених між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КПТМ "Криворіжтепломережа", норми наведених законодавчих та підзаконних нормативних актів, суд вважає, що обсяги споживання природного газу позивачем не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу. У разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не газорозподільною організацією. Норми законодавства не передбачають необхідності постачальнику подавати номінації на природний газ для споживача - виробника теплової енергії в розрізі різних категорій, як то ТКЕ - промисловість, ТКЕ- бюджет, ТКЕ - населення, ТКЕ - власні потреби (згідно заяви приєднання до публічного договору).
Безпідставність посилань відповідача на відсутність номінації спростовується тим, що згідно з положеннями пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2493, номінацією є заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі, у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Пунктом 2 глави 1 розділу ХІ вказаного Кодексу встановлено, що номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх EIC-кодів.
Згідно з положеннями пункту 2 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГРМ за підсумками розрахункового періоду \ (місяця) Оператор ГРМ формує за кожним споживачем дані про його (їх) фактичне споживання природного газу (алокацію) та у порядку, визначеному Кодексом ГТС, передає їх до Оператора ГТС. Визначені Оператором ГРМ об'єми (обсяги) споживання природного газу по об'єктах споживача є обов'язковими у відносинах між постачальником та Оператором ГТС при наданні послуг з балансування та співставленні підтвердженого обсягу природного газу по об'єктах споживачів (затвердженої номінації) та його фактичного споживання (алокації).
Отже, вказаний підзаконний акт передбачає подання номінацій/алокацій природного газу виключно у розрізі замовників послуг транспортування природного газу та споживачів природного газу, без поділу таких номінацій/алокацій на підвиди постачання/споживання газу.
Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що посилання відповідача в повідомленнях про припинення (обмеження) газопостачання на наявність заборгованості у позивача, як підстави для припинення газопостачання є безпідставним.
Відносини з небалансу природного газу за січень, лютий 2017 року, якщо такі виникають, повинні врегульовуватися між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (як постачальником природного газу) та КПТМ "Криворіжтепломережа" (як споживачем природного газу) в рамках укладених договорів.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, спростовуються викладеним вище.
При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог, суд також виходить з такого.
Згідно висновків Верховного суду України та Вищого господарського суду України, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід керуватись положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, та тлумаченням їх змісту у постанові Верховного суду України у справі № 6-20цс11 від 21.05.2012, судовою практикою Вищого господарського суду України (постанови № 916/127/15-г від 13.01.2016, № 904/5962/14 від 09.12.2015). Слід врахувати, що згідно з позицією Верховного суду України, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням ст.ст. 55,124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечить цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Статтею 20 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, зокрема, передбачено можливість захисту прав та інтересів у спосіб, встановлений законом або договором.
Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається вищевказаним Кодексом, іншими законами.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зазначені вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абз. 2 п.10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Надаючи правову оцінку належності обраного Позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню з визнанням протиправними дії Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» з направлення повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання у зв'язку з відсутністю підтверджених номінацій у січні та лютому 2017 року.
За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що, у зв'язку з заявою про уточнення позовних вимог, сума судового збору повинна була складати 1600,00 грн., тобто переплата складає 800,00 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю
З огляду на викладене, позивач може звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, код ЄДРПОУ 03341397) з направлення Комунальному підприємству теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання у зв'язку з відсутністю підтверджених номінацій у січні та лютому 2017 року.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, код ЄДРПОУ 03341397) на користь Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) суму сплаченого судового збору 2 400,00 грн. (дві тисячі чотириста грн. 00 коп.), про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 10.05.2017
Суддя ОСОБА_2