ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" травня 2017 р. Справа № 809/509/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Кафарського В.В.,
за участю секретаря Єлізарової У.Г.,
представника позивача Креховецького Р.Є.,
представника відповідача Кічури Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ТЗОВ "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання незаконними та скасування рішення №206060000/2016/000063/2, картки відмови №206060000/2016/0097 від 16.11.2016,-
05.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (далі - позивач, ТЗОВ "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012") звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування рішення №206060000/2016/000063/2, картки відмови №2060000/2016/0097 від 16.11.2016.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно проведено коригування митної вартості товарів, імпортованих Товариством, та безпідставно сформована картка відмови в прийнятті митної декларації.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.
Суду пояснив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" та SELL-BAY.COM sp. z o.o. укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів за №17/15 від 17.09.2015 року. Зазначив, що в межах вищевказаного договору на митну територію України позивачем ввезено банани на загальну суму 8 571,42 євро. Вказав, що з метою митного оформлення товару відповідачу було подано митну декларацію від 16.11.2016 року та документи, перелік яких визначений Митним кодексом України (далі - МК України), для застосування першого методу визначення митної вартості товарів. Однак за результатами розгляду поданих документів митним органом протиправно, на думку представника позивача, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості за №206060000/2016/000063/2, яким скориговано вартість товару у більшу сторону, до 11 728,26 євро та картку відмови №2060000/2016/0097 від 16.11.2016. Звернув увагу суду, що у митного органу підстав для витребування у позивача додаткових документів не було. Окрім того надати платіжні документи на підтвердження вартості доставки товару не вбачалося можливим, так як оплата таких послуг позивачем відповідно до укладеного договору здійснюється протягом семи днів після доставки товарів. Вважають, що митним органом безпідставно визначено митну вартість товару за резервним методом, а саме за ціною договору щодо подібних товарів. З огляду на дані обставини просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з мотивів, наведених у письмовому запереченні. Суду пояснила, що під час митного оформлення, в результаті спрацювання ризиків автоматизованою системою аналізу та управління ризиками було згенеровано профілі ризику. Вказала, що з урахуванням вищевказаної обставини митним органом декларанту направлено запит про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Зазначила, що позивач від подання додаткових документів відмовився. Пояснила, що на її переконання, митна вартість товару визначена за другорядним методом правомірно, і тому підставно прийнято рішення про коригування митної вартості на суму 3 156,84 євро. Просила в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін позивача, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
17.09.2015 року між позивачем та SELL-BAY.COM sp. z o.o. укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів за №17/15 та додаткову угоду за №1 від 04.07.2016 року (а.с. 21-28).
На виконання умов даного контракту на митну територію України відповідно до Інвойсу №1332 від 14.11.2016 було ввезено товар на загальну суму 8 571,42 євро (а.с.20).
Для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідачу була подана декларація митної вартості №206060000/2016/006763 від 16.11.2016, згідно якої заявлено митну вартість товару, визначену за першим методом визначення вартості товару за ціною контракту (а.с.12-13).
Разом із декларацією митної вартості підприємством подано міжнародну транспортну накладну (СМR); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок-фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару з доповненнями; договір (контракт) про перевезення товару; інформації про позитивні результати здійснення радіологічного, ветеринарно-санітарного контролю товару; фітосанітарний сертифікат, виданий країною експортером; сертифікат про походження товару; інші некласифіковані документи.
Розрахована декларантом митна вартість товару (продукт банан свіжий, зелений врожаю 2016 року) згідно наданих документів становить 8 571,42 євро (282 514,01 грн.).
Судом встановлено, що під час митного оформлення, в результаті спрацювання ризиків автоматизованою системою аналізу та управління ризиками, було згенеровано профілі ризику (а.с. 80). В зв'язку із цим митним органом було повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів (договір із третіми особами, пов'язаного із договором про поставку товарів, платіжні документи про здійснення платежів третім особам, каталоги, специфікації, прейскуранти) (а.с. 81).
Натомість декларант повідомив про неможливість надання витребуваних документів.
В судовому засіданні встановлено, що 16.11.2016 Івано-Франківською митницею прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів за №206060000/2016/000063/2, яким скориговано вартість товару у більшу сторону, до 11 728,26 євро (328 410,75 грн.), та картку відмови №2060000/2016/0097 від 16.11.2016 (а.с. 14-17).
Тому, 16.11.2016 ТЗОВ "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" подало декларацію за №206060000/2016/006793 із відстроченням платежу до 13.02.2017 року (а.с.48).
Згідно з вимогами п.3 ч.3 ст.2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За наслідками судового розгляду, на підставі встановлених обставин справи, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, суд не може погодитись з правомірністю прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).
Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).
Частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
За частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи.
Судом встановлено, що під час митного оформлення в результаті спрацювання ризиків автоматизованою системою аналізу та управління ризиками було згенеровано профілі ризику. З урахуванням вищевказаної обставини митним органом декларанту було направлено запит про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Проте дана обставина не належить до підстав, виключний перелік яких передбачено нормою ст.53 МК України, що надають право митному органу витребовувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи.
При цьому в судовому засіданні не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору (контракту).
В судовому засіданні встановлено, що оплата за товар та надані транспортні послуги здійснюється після поставки такого товару.
Так як вбачається з наявного в матеріалах справи та дослідженого судом в якості письмового доказу, копії Контракту за №17/15 від 17.09.2015 року, додаткової угоди за №1 до Контракту від 04.07.2016 року і специфікації за №6 умови поставки були змінені з СРТ на FCA Роттердам (а.с. 21-29).
Окрім того, відповідно до договору на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування за №081215, укладеного між позивачем та ТОВ "Захід-Логістик" від 08.12.2015 року, оплата вартості робіт експедитора здійснюється протягом 7 днів після надання копій товарно-супровідних документів і рахунку за транспортно-експедиційні послуги (а.с.30-34).
Водночас згідно наданого позивачем рахунку-фактури за №302 від 14.11.2016 та платіжного доручення за №355 від 02.12.2016, оплата за надані транспортно-експедиційні послуги була здійснена тільки 02.12.2016 року (а.с.19, 44). Тобто, на час подачі документів до митного органу та винесення оскаржуваних рішень в позивача були відсутні платіжні документи, а п.4 ч.2 ст.53 МК України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, виключно у випадку якщо рахунок сплачено.
Так, з системного аналізу норм митного законодавства України слідує, що невикористання Товариством права, наданого ст.55 МК України, не може бути підставою для коригування митної вартості чи підтверджувати правомірність такого коригування, а сам факт проведення відповідної консультації та подальше подання митної декларації з скоригованою вартістю не може свідчити про згоду імпортера з діями митного органу по збільшенню митної вартості.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" 3 200 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжних доручень за №570 від 28.03.2017 та за №598 від 13.04.2017 (а.с. 3,4).
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці ДФС України про коригування митної вартості за №206060000/2016/000063/2 від 16.11.2016 та картку відмови №206060000/2016/0097 від 16.11.2016.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39640261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" (код ЄДРПОУ 36609344) 3 200 (три тисячі двісті) грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 10.05.2017.