27 квітня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/471/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кузьменко Н.А.
при секретарі - Рябчич А.М.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Кравченка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
27 березня 2017 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1Л) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач) з позовними вимогами про зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.09.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства, в порядку встановленому ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.
Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що 14.09.2016 р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею 1,83 га із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства. Однак, Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області відмовило позивачу в задоволенні клопотання, про що повідомило позивача листом від 02.11.2016 року №Т--9015/0-2067/6-16-СГ, мотивуючи це тим, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельний масив на території Чулаківської сільської ради включено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, а земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність згідно поданих графічних матеріалів бажаного місця розташування, увійшли до зазначеного масиву. Позивач стверджує, що відмова відповідача є незаконною та безпідставною, такою, що порушує її права. Таким чином, дії відповідача є неправомірними, а адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримували, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.
Відповідач 24 квітня 2017 року подав до суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає з таких підстав. Наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області №271/0/7-16 від 23.11.2016 року земельна ділянка, зазначена позивачем в картографічних матеріалах була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону (лот №226). Відповідно до ч.3 ст.136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Все це, на думку відповідача, є підставами для повної відмови в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
14.09.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства в порядку, встановленому ч. 6. ст.118 Земельного кодексу України.
До заяви додано графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
Відповідна заява зареєстрована відповідачем 30 вересня 2016 року за №Т-9015/0/5-16-СГ
02.11.2016 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надало відповідь № Т--9015/0-2067/6-16-СГ, згідно якої позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки відповідно до наказу відповідача земельний масив на території Чулаківської сільської ради включено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону. Земельна ділянка, яку, згідно поданих графічних матеріалів бажаного місця розташування, бажає отримати у власність ОСОБА_1 увійшла до зазначеного масиву.
Правомірність відмови №Т--9015/0-2067/6-16-СГ від 02.11.2016 року та наявність або відсутність правових підстав для повторного розгляду клопотання від 14 вересня 2016 року є предметом розгляду в справі.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).(ч.6 ст.118 Земельного кодексу України).
Відповідно до п.7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області 23 листопада 2016 року видано наказ «Про внесення змін до наказу Головного управління Держземагентства у Херсонській області від 23.10.2014 №21-81/19-14 «Про затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону»» №271/0/7-16.
Пунктом 1 наказу №271/0/7-16 від 23.11.2016 року внесено зміни у додатки 1,2 і 3 до наказу Головного управління Держземагентства у Херсонській області від 23.10.2014 №21-81/19-14 «Про затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону» (зі змінами), доповнивши Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що були проінвентаризовані за кошти державного бюджету, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, лотами №188-191 (додаток 1), Перелік вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, лотами №114-115 (додаток 2), Перелік несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, лотом №226 (додаток 3).
Тобто, на момент виготовлення та направлення на адресу позивача відповіді №Т--9015/0-2067/6-16-СГ від 02.11.2016 року, масив, на території якого позивач бажала отримати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не був оформлений в лот №226 та не існувало жодного наказу про включення такого масиву в Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
Судом встановлено, що земельна ділянка площею 1,83 га на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району (за межами населеного пункту), яку бажала отримати позивач, на момент відмови, була вільною та могла відноситись до земель запасу сільської ради.
Відповідно до п. 6 ст.118 Земельного кодексу України у разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Пунктом 7 ст. 118 Земельного кодексу України чітко передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, даний перелік підстав є вичерпним.
Відповідно до схеми розміщення земельної ділянки, яка планується для надання ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,83 га на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (за межами населеного пункту) дана ділянка відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинна містити одну з підстав визначених абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, але підставою для відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 є твердження, що земельний масив на території Чулаківської сільської ради включено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
Як встановлено судом, ця позиція відповідача не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки сам наказ про включення земельного масиву на території Чулаківської сільської ради включено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону видано лише 23 листопада 2016 року за №271/0/7-16, тобто на 21 день пізніше ніж надано відмову в задоволенні клопотання від 14 вересня 2016 року. Окремо суд звертає увагу відповідача, що наказ від 23 листопада 2016 року №271/0/7-16 видано, серед іншого, на підставі доповідних записок начальника відділу ринку та оцінки земель Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Лебедєвої Д.В. від 08.11.2016 року №268/3-16-0.5 та від 16.11.2016 року №301/3-16-0.05, які складені на 6 та 14 днів пізніше ніж надано відмову.
Фактично у відмові сформовано припущення про можливість майбутнього включення масиву до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
Отже, відмову відповідача не можливо визнати вмотивованою в розумінні Земельного кодексу України, як наслідок лист-відмова ГУ Держземагентства у Херсонській області №Т--9015/0-2067/6-16-СГ від 02.11.2016 р. у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства є протиправним.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 11 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Конвенційний принцип "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Частиною 2 ст. 162 КАС передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне, з метою повного захисту прав і інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства з мотивів, викладених у листі №Т--9015/0-2067/6/-16-СГ від 02.11.2016 р.
Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не розглядало клопотання позивача по суті та у встановленому законом порядку, але при цьому фактично відмовило у наданні дозволу на розроблення документації, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області за межами населеного пункту та зобов'язує Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.09.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства.
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Посилання відповідача на ст.ст.134-136 Земельного кодексу України є помилковим, оскільки вони не регулювали спірні правовідносини в момент надання відмови, доказів протилежного сторони суду не надали.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що адміністративний позов підписано не ОСОБА_1, а невстановленою особою. В судовому засіданні 27 квітня 2017 року позивачка особисто оглянула підпис на адміністративному позові та підтвердила, що він належить їй - ОСОБА_1. Таким чином, позиція відповідача є помилковою та не приймається судом до уваги.
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом».
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що «вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам».
Позивач належними доказами підтвердила правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про протиправність дій відповідача.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 27 квітня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства з мотивів, викладених у листі №Т--9015/0-2067/6/-16-СГ від 02.11.2016 р.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.09.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 640 грн, шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 03 травня 2017 року.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 6.2.1.