м. Миколаїв
26.04.2017 р. № 814/579/17
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т.О., суддів Біоносенка В.В., Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., позивача ОСОБА_1, пр. відповідачів Шелудченко В.Я., Кравченко Ю.А., Корнукій В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54001
доГоловного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 Держгеокадастру України, вул. Народного ополчення, 3, Мсп 680, Південна Частина Києва, м. Київ, 03680 Відділу Держгеокадастру в Новоодеському районі Миколаївської області, вул. Центральна, 202 А, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56602 Новоодеської міської ради, вул. Леніна, 208, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56602
провизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Держгеокадастру України, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, відділу Держгеокадастру в Новоодеському районі, Новоодеської міської ради про визнання протиправними дії щодо ненадання документів публічної інформації відповідно до вимог Закону України « Про доступ про публічну інформацію» відносно передачі державного майна, умови отримання, прізвища, ім»я фізичних осіб, які отримали це право, документи щодо використання бюджетних коштів з часів керування органами державної влади ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які не виконали вимоги законодавства щодо усунення недоліків Державного акта на землю в період 2008-2011 роки, ці протиправні дії завдали тяжкої шкоди позивачу, зобов'язання надати реєстри щодо передачі у володіння державного майна та документи щодо отримання коштів з Державного бюджету України та документи щодо використання коштів, які надані Новоодеській міській раді.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачі відмовили їй у наданні достовірної інформації на запит на публічну інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» , тому просить визнати протиправні дії відповідачів та зобов'язати надати інформацію на публічний запит позивача.
Відповідачі 1,2,3 проти позову заперечували, просили в позові відмовити, оскільки відповідь на запит позивача була надана відповідно до вимог чинного законодавства .
Відповідач 4 просив відмовити у позові, з підстав того, що запит від 28.01.2017 року від позивача не отримували.
Заслухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:
11.02.2017 позивач звернулась до Держгеокадастру України із запитом про надання публічної інформації - щодо реєстрів права власності державного майна: земельних ділянок, які підпорядковані Держгеокадастру України, які передані в приватну власність в період: 90 роки минулого століття до 2011 року-період керування Держкомземом України ОСОБА_6.
Держгеокадастр надав позивачу відповідь, що відповідні документи державного реєстру земель (Поземельні книги та книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі) знаходяться в архівах територіальних органів Держгеокадастру.
Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 01.01.2013 року, надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Позивач 20.02.2017 року звернулась із запитом про надання публічної інформації до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, в якому просила надати їй реєстри, документи щодо передачі земельних ділянок державної форми власності, державного майна у приватну власність фізичним особам згідно п.6 ст.5 Закону України « Про доступ до публічної інформації» в період 90 роки минулого століття до 2011 року за часи керування управлінням ОСОБА_7.
Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 24.02.2017 року надало позивачу відповідь, в якій зазначило, що відповідно до ч.2 ст.21 Закону України « Про інформацію» інформацію про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, є конфіденційною інформацією.
16.01.2017 року позивач звернулась до відділу Держгеокадастру в Новоодеському районі Миколаївської області із запитом, в якому просила надати реєстри реєстрації права власності державного майна: земельних ділянок, які підпорядковані відділу Держгеокадастру в Новоодескому районі, які передані в приватну власність в період: 90 роки минулого століття до 2011 року-період керування відділом ОСОБА_8
Відділ Держгеокадастру у Нооводеському районі Миколаївської області від 16.01.2017 року надав позивачу відповідь, в якому зазначив, що територіальні органи Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин у період з 1990-2011 не здійснювали повноважень щодо надання земельних ділянок у власність та /або користування, тому не можуть надати інформацію.
28.01.2017 року позивач звернулась до Новоодеської міської ради із запитом про надання публічної інформації, а саме документи щодо отримання коштів з Державного бюджету України та документи щодо використання коштів з Державного бюджету України, які надані Новоодеській міській раді за часів головування Новоодеською міською радою ОСОБА_9. Реєстри щодо передачі у володіння державного майна і будівлі, споруди, підприємства, організації , земельні ділянки за часи головування Новоодеською міськрадою ОСОБА_9.
В судовому засідання представник Новоодеської міської ради суду пояснив, що запит від 28.01.2017 року вони не отримували, про що свідчить відсутність вхідного штампу міськради на запиті позивача. Відповідь, яка міститься в матеріалах справи від 07.02.2017 року, була на іншій запит позивача від 31.01.2017 року.
Відповідно до ст.1 Закону України « Про доступ до публічної інформації» № 2939 від 13.01.2011 р. публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно зі ст.2 Закону України « Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (ст.5 Закон № 2939).
Таким чином, з огляду на положення чинного законодавства, інформація про розпорядження, використання бюджетними коштами, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти та майно, є відкритою публічною інформацією, яка повинна надаватися за запитами.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України « Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Тобто, ознаками публічної інформації є:
- готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством,
- заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації та надається за запитом запитувача інформації.
Згідно ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Відповідач 1- Держгеокадастр України надав позивачу відповідь, що відповідні документи державного реєстру земель знаходяться в архівах територіальних органів Держгеокадастру та на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Але позивач просила надати реєстр власників земельних ділянок по всій України, які були передані в приватну власність в період: 90 роки минулого століття до 2011 року, тому посилання на територіальні органи є недоречним, а посилання, що інформація може бути отримана на офіційному веб-сайті відповідно до ст.22 Закону вважається неправомірною відмовою у наданні інформації.
Відповідач 2- Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, надав відповідь, що запитувана інформацію є кондиційною.
Статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Отже, у доступі до публічної інформації може бути відмовлено виключно в інтересах національної безпеки, якщо розголошення цієї інформації може завдати шкоду цим інтересам та якщо шкода від розголошення інформації переважає суспільний інтерес. Відповідач 2 не надав суду доказів того, що відповідь на запит позивача може привести до порушення інтересів національної безпеки .
Відповідач 3- відділ Держгеокадастру у Нооводеському районі Миколаївської області надав відповідь, що відділ не здійснював повноважень щодо надання земельних ділянок у власність та /або користування, тому не можуть надати інформацію. Але Держгеокадастр надав позивачу відповідь, що відповідні документи державного реєстру земель знаходяться в архівах територіальних органів Держгеокадастру, тому відповіді відповідачів протирічать одна одній. Крім того, позивач не запитував у відповідач 3 про його повноваження в період 1990-2011 роки, а просив надати публічну інформацію, яка може не надаватись тільки на підставі ст.22 Закону № 2939.
Таким чином, відповіді відповідачів 1,2,3 є протиправними та вони зобов'язані надати позивачу відповідь на її запит стосовно державних земельних ділянок, які були передані в приватну власність за період 1990-2011 років. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк (ч.2 ст.21 Закону).
Позовні вимоги стосовно відповідача 4 Новоодеської міської ради задоволенню не підлягають, оскільки відповідач не отримував запит на публічну інформацію позивача від 28.01.2017. Позивач всупереч ст.71 КАС України не надала суду належних доказів, що цей запит був отриманий відповідачем 4.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінюючи докази відповідно до ст. 86 КАС України , суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Держгеокадастру України, Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області і Відділу Держгеокадастру в Новоодеському районі Миколаївської області щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
3. Зобов'язати Держгеокадастр України, Головне управління Держгеокадастру України у Миколаївській області і Відділ Держгеокадастру в Новоодеському районі Миколаївської області надати відповідь на звернення ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
4. В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий суддя Т. О. Гордієнко
Суддя В.В. Біоносенко
Суддя Є.В. Марич
Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано судом 28.04.2017р.