Справа №200/27397/15-ц
Провадження №2/200/5024/15
про залишення позовної заяви без руху
06 травня 2016 року місто Дніпропетровськ
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ«Приватбанк»,ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки виконаним, визнання іпотеки такою, що припинила дію, скасувати обтяження, -
30 грудня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства КБ«Приватбанк»,ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки виконаним, визнання іпотеки такою, що припинила дію, скасувати обтяження.
Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. за N 3674-VI /зі змінами/ судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, яка передбачена процесуальним законодавством.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі0,4розміру мінімальної заробітної плати, тобто - 487,2 грн.
Частиною 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог судовий збір сплачується за кожну вимогу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,2 грн, при цьому резолютивна частина позову складається з трьох окремих вимог. Так, позивач просить визнати зобов'язання ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за договором іпотеки №DNDZGA0000861 від 23.07.2007 та договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.02.2007 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 припиненими; скасувати обтяження: іпотека,реєстраційний номер обтяження 4652243 від 19.03.2007; скасувати обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 4543763 від 23.02.2007.
А тому позивачу необхідно сплатити судовий збір, за кожну вимогу відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та надати документ на підтвердження його сплати в оригіналі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовийзбір».
Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3 та 5 Закону України «Про судовийзбір».
Відповідно до положень статті 82 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовийзбір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій статті 82 ЦПК України, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Таким чином, фактичною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законодавством розмірі.
Разом з тим, позивач не надав суду доказів в підтвердження такого майнового стану, який дає підстави до звільнення від сплати судового збору.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. По суті, цей пункт є відображенням прохальної частини позовної заяви.
Визначення конкретних, чітких та зрозумілих позовних вимог потрібне для можливості подання належним відповідачем своїх заперечень, оскільки за переконанням суду, він обмежений в цьому праві у зв'язку із узагальненим, неточним викладенням вимог.
Як вбачається з матеріалів справи позивач в якості відповідачів 2, 3зазначає ОСОБА_2, ОСОБА_3, але в прохальній частині позовної заяви відсутні будь-які вимоги до зазначених відповідачів.
На підставі вищевикладеного позивачу необхідно конкретизувати зміст позовних вимог, а саме: чітко зазначити, позовні вимоги доБуняк ОСОБА_4, ОСОБА_3.
Суд вважає за необхідне залишити заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Згідно зі ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк»,ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки виконаним, визнання іпотеки такою, що припинила дію, скасувати обтяження - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, попередивши позивача, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Е.В. Женеску