Справа № 640/6118/17
н/п 1-кс/640/3382/17
"28" квітня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню № 12017220490000731 від «09» березня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судимого: 1) 13.09.1988 року Московським районним судом м. Харкова за ст.140 ч.2 до 3років позбавлення волі; 2) 04.09.1990 Харківським обласним судом за ст. ст. 117 ч.4, 140 ч.2, 42,43 КК України до 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна; 3) 03.03.2000 року Московським р/с м. Харкова за ст.101 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі; 4) 30.09.2011 Московським р/с м. Харкова за ст.309 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75,76 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч.2 п.6, 12, ст. 187 ч. 4 КК України, -
встановив:
28.04.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_5 разом ОСОБА_10 , 07 березня 2017 року (точний час в ході досудового слідства встановлено не було), маючи спільний злочинний умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, домовилися про вчинення розбійного нападу на раніше не знайому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розподіливши при цьому ролі, згідно яких ОСОБА_12 повинен проникнути до житлового будинку ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 та заволодіти належним їй майном, а ОСОБА_5 повинен був допомогти ОСОБА_12 проникнути на територію приватного будинку. Таким чином, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 домовилися про вчинення розбійного нападу на ОСОБА_11 за вищевказаною адресою.
Так, 07.03.2017 року близько 05.50 годин ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, в групі і за попередньою змовою із раніше знайомим йому ОСОБА_12 , прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де, маючи спільний злочинний умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_11 , з метою заволодіння чужим майном, згідно раніше розподілених ролей ОСОБА_12 за допомогою ОСОБА_5 переліз через паркан, тобто ОСОБА_5 підсадив ОСОБА_12 на паркан, після чого, виконавши свою злочинну роль, ОСОБА_5 пішов, а ОСОБА_12 перелізши паркан прослідував у двір, де сховавшись в туалеті, очікував поки ОСОБА_11 вийде з будинку. Дочекавшись коли ОСОБА_11 вийде у двір, він вийшов з туалету та проник у будинок, взявши при цьому ніж, який знайшов у туалеті, який збирався використати для залякування останньої. Знаходячись в будинку, він сховався в одній з кімнат. Коли ОСОБА_11 повернулась у будинок, ОСОБА_12 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, здійснив напад на ОСОБА_11 з метою заволодіння наявними у неї грошима та цінностями, застосувавши при цьому насильство небезпечне для життя та здоров'я ОСОБА_11 , що виразилося в нанесенні, згідно довідки ХОБСМЕ від 10.03.2017, множинних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та різаних ран шиї, що призвели до її смерті, в ході чого відкрито заволодів належними їй грошовими коштами в сумі 300 доларів США та золотими сережками. Заволодівши належним ОСОБА_11 майном, ОСОБА_12 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме зустрівшись з ОСОБА_5 заклав у подальшому до ломбарду золоті сережки ОСОБА_11 , отримавши за них 1900 гривень, які розподілили між собою.
Крім того, 07.03.2017 року близько 05.50 годин ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, в групі і за попередньою змовою із раніше знайомим йому ОСОБА_12 , маючи спільний злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, усвідомлюючи при цьому суспільно - небезпечний характер та наслідки своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, домовилися про вчинення умисного вбивства раніше не знайомої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розподіливши при цьому ролі, згідно яких ОСОБА_5 повинен був допомогти ОСОБА_12 проникнути на територію приватного будинку, а ОСОБА_12 повинен проникнути до житлового будинку ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 та заволодіти належним їй майном, після чого вбити її. Таким чином ОСОБА_5 та ОСОБА_12 домовилися про вчинення умисного вбивства на ОСОБА_11 за вищевказаною адресою. Прибувши за вищевказаною адресою, згідно раніше розподілених ролей ОСОБА_5 допоміг ОСОБА_12 перелізти через паркан, підсадивши останнього, після чого, виконавши свою злочинну роль, пішов, а ОСОБА_12 перетнувши паркан прослідував у двір, де сховавшись в туалеті, очікував поки ОСОБА_11 вийде з будинку. Дочекавшись коли ОСОБА_11 вийде у двір, він вийшов з туалету та проник у будинок, взявши при цьому ніж, який знайшов у туалеті, який збирався використати для залякування останньої. Знаходячись в будинку він сховався в одній з кімнат. Коли ОСОБА_11 повернулась у будинок, ОСОБА_12 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, застосувавши насильство небезпечне для життя та здоров'я ОСОБА_11 , що виразилося в нанесенні, згідно довідки ХОБСМЕ від 10.03.2017, множинних проникаючих колото-різаних пораненнях грудної клітини та різаних ранах шиї, що призвели до її смерті, заволодів належними ОСОБА_11 грошима в сумі 300 доларів США та золотими сережками. Заволодівши належним ОСОБА_11 майном, вчинивши необхідні умисні дії для заподіяння смерті останньої, ОСОБА_12 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме зустрівшись з ОСОБА_5 заклав у подальшому до ломбарду золоті сережки ОСОБА_11 , отримавши за них 1900 гривень, які розподілили між собою.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у пред'явленій підозрі, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на відсутність ризиків.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.
Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просила відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.
В провадженні СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12017220490000731 від «09» березня 2017 року , розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч.2 п.6, 12, ст. 187 ч. 4 КК України.
26.04.2017 року о 20:55 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
26.04.2017 ОСОБА_5 , згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч.2 п.6, 12, ст. 187 ч. 4 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч.2 п.6, 12, ст. 187 ч. 4 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: фактом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 ;довідкою з ХОБСМЕ від 10.03.2017, згідно якої причиною смерті гр. ОСОБА_11 , згідно лікарського свідоцтва про смерть № 660-ДМ/17, явилося: гостра крововтрата. Множинні проникаючі колото-різані поранення грудної клітини та різані рани шиї; свідченнями потерпілої ОСОБА_13 ;фактом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого були вилучені речі ОСОБА_12 з нашаруванням речовини бурого кольору;фактом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого була вилучена куртка червоного кольору (уніформа КП «Жилкомсервіс»), в якій останній разом з ОСОБА_14 приходив до ОСОБА_11 27.01.2017 року за адресою: м.Харків, пров.Ісаївський, 19.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_5 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжких кримінальних правопорушень, вчинених проти власності та життя та здоров'я людини, що згідно ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, а також той факт, що ОСОБА_5 ніде не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий за скоєння умисних та корисливих злочинів, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м'яких запобіжних заходів.
Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:
Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 умисних особливо тяжких кримінальних правопорушень проти власності та життя і здоров'я особисвідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.115 КК України передбачають покарання у виді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч.2 п.6, 12, ст. 187 ч. 4 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню № 12017220490000731 від «09» березня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів - до 24 червня 2017 року, без визначення застави.
Зобов'язати слідчого слідчого відділу Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про взяття під варту останнього.
Встановити строк дії ухвали до 24 червня 2017 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя - ОСОБА_1