10 березня 2017 р. Справа № 804/1633/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 99 о/с від 25.04.2016 року про звільнення /у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи/;
- поновити на роботі на посаді слідчого СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;
5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Для особистої участі в адміністративній справі необхідна адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Отже, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної дієздатності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.
Вивчивши матеріали позову, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 КАС України, тому підлягає залишенню без руху.
Пунктами 2, 3 ч.1 ст.106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача та відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
У супереч зазначеному у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти сторін.
Також, згідно п. 4 і 5 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Частиною другою цієї статті визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Натомість, позивачем до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог (зокрема, копії трудової книжки).
Суд також зазначає, що, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви також з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого строку, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст.99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд виходить з того, що спір стосується проходження позивачем публічної служби в органах Національної поліції України.
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом 01.03.2017 року (згідно поштового штемпелю на конверті), при цьому, його звільнення відбулося на підставі наказу № 99 о/с від 25.04.2016 р.
Тобто, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем не дотримано місячний строк звернення до суду із позовними вимогами щодо проходження та звільнення з публічної служби.
Водночас, у позовній заяві не наведено причини пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до суду.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно надати письмові пояснення стосовно причин пропуску ним при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами, пов'язаними з проходженням ним публічної служби, строків, передбачених ч. 3 ст. 99 КАС України, а також надати відповідні докази на підтвердження зазначених обставин.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.106 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.108 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.106, ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді - залишити без руху.
Встановити позивачу строк до 10 квітня 2017 року для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом:
- надання копії паспорта позивача у відповідній кількості;
- зазначення номерів засобів зв'язку та електронної адреси сторін, якщо така відома;
- надання до позовної заяви доказів, якими обґрунтовуються її вимоги (в тому числі документи, зазначені в ухвалі);
- зазначення причин пропуску строку звернення до суду та надання їх документального підтвердження.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.В. Турлакова