м. Вінниця
13 квітня 2017 р. Справа № 802/404/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,
позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: ОСОБА_4,
представника третьої особи: ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_20, ОСОБА_21 до Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
В березні 2017 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_2, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_20, ОСОБА_21 (далі - позивачі) з адміністративним позовом до Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі зазначили, що розпорядженням Тростянецької районної державної адміністрації від 12.04.2010 року № 146, їм було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 23.7288 га ріллі, із земель запасу на полі № 2, для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Четвертинівської сільської ради за межами населеного пункту.
На підставі вказаного розпорядження, позивачами, в особі ОСОБА_2, укладений договір з ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на виконання землевпорядних робіт по виготовлені Проекту відведення.
В ході виготовлення Проекту відведення, відповідач, листом № 1133/02-20 від 19.04.2011 року, погодив Проект відведення за умови попереднього укладення позивачами охоронних договорів на пам'ятку історії: поле Батозької битви, що в подальшому ними було зроблено.
Відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 16.05.2013 року № 261-13, проект відведення визнано таким, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, нормам та правилам, та повернутий на доопрацювання.
В період доопрацювання проекту відведення, закінчився термін висновку, який надавав відповідач, а тому виконавець, відповідно до заява № 802 від 03.02.2016 року звернувся до відповідача з проханням погодити доопрацьований проект відведення.
Однак, листом № 679/02-20 від 11.02.2016 року Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації повідомило виконавця, що вищевказана земельна ділянка знаходиться у державній власності та є територією пам'ятки культурної спадщини - поле Батозької битви 1652 р., тобто, відноситься до земель історико-культурного призначення, а тому, Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації, відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України, не може погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Непогодившись із такою відмовою відповідача, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовами, в якому просять суд:
- визнати протиправною відмову Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації в погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 23,7288 га ріллі, із земель запасу у власність для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за межами населеного пункту на полі №2, на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, викладену в листі від 11.02.2016 року №679/02-20.
- зобов'язати Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 23,7288 га ріллі у власність із земель запасу для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на полі №2, за межами населеного пункту, на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.
Представник позивачів в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити адміністративний позов, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та пояснення, надані під час судового розгляду справи.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши при цьому, що на Управління не покладено обов'язку щодо погодження проектів землеустрою на виділення земель сільськогосподарського призначення. При цьому, послався на те, що в земельному кадастрі зазначено цільове призначення вказаної земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення. Крім того, вказав, що відповідач, відмовляючи позивачам у погодження проекту землеустрою, діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 10.03.2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивачів та просила адміністративний позов задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Так, під час судового розгляду справи судом встановлено, що 05 березня 2010 року Головою Тростянецької районної державної адміністрації видано Розпорядження № 76 “Про дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність по Четвертинівській сільській раді”, яким надано дозволи жителям села Четвертинівка на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 21,00 га ріллі, які розташовані за межами населеного пункту на території Четвертинівської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 6).
Пунктом 2 вказаного Розпорядження запропоновано вищевказаним громадянам, замовити в одній із проектних організацій, яка має відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання геодезичних та землевпорядних робіт, проекти землеустрою. Розроблені проекти землеустрою подати на затвердження до районної державної адміністрації (п. 3 Розпорядження).
В подальшому, 12 квітня 2010 року Головою Тростянецької районної державної адміністрації видано Розпорядження № 146 “Про внесення змін до розпорядження Голови районної державної адміністрації від 05 березня 2010 року № 76”, яким внесено зміни до пункту 1 Розпорядження Голови районної державної адміністрації від 05 березня 2010 року № 76 “Про дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність по Четвертинівській сільській раді” в частині уточнення розміщення земельних ділянок, яка виділяється, виклавши його в новій редакції: дати дозвіл жителям села Четвертинівка на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 21,00 га ріллі із земель запасу, які розташовані в полі № 2 за межами населеного пункту на території Четвертинівської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства, згідно додатку. Пункти 2, 3 зазначеного розпорядження залишено без змін (а.с. 8).
Згідно Додатку до Розпорядження Голови районної держаної адміністрації до вказаного списку громадян увійшли, зокрема: ОСОБА_2, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 (а.с. 9).
Крім того, 12 квітня 2010 року Головою Тростянецької районної державної адміністрації видано Розпорядження № 144 “Про дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність по Четвертинівській сільській раді”, яким надано дозволи громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, жителям села Четвертинівка, на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 4,50 га ріллі із земель запасу (по 1,5 га кожному), які розташовані в полі № 2 за межами населеного пункту на території Четвертинівської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 7).
Пунктом 2 вказаного Розпорядження запропоновано ОСОБА_1, ОСОБА_23, ОСОБА_21 замовити в одній із проектних організацій, яка має відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання геодезичних та землевпорядних робіт, проекти землеустрою. Розроблені проекти землеустрою подати на затвердження до районної державної адміністрації (п. 3 Розпорядження).
На підставі вказаних Розпоряджень, позивачами, в особі ОСОБА_2 (Замовник), укладений з ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (Виконавець) договір № 936/1 від 24.10.2010 року, згідно умов якого Замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання землевпорядних робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с. 15).
З метою розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачам, ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось до Подільської філії НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України з відповідними документами.
19.04.2011 року Подільською філією НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України надано експертний висновок № 321 в якому зазначено, що комісія не заперечує щодо місця розташування земельної ділянки під вищезазначені цілі (для ведення особистого селянського господарства) за умови попереднього укладення користувачами ділянки охоронного договору на пам'ятку історії: поле Батозької битви (а.с. 48).
Також, 19.04.2011 року на основі експертного висновку Подільської філії НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України від 19.04.2011 року № 321, а також керуючись статтями 6 (п.9), 37 Закону України “Про охорону культурної спадщини” та ст.12, 20, 122, 123, 124, 151 Земельного Кодексу України, Управлінням культури і туризму Вінницької облдержадміністрації, як державним органом охорони культурної спадщини, надано погодження № 1133/02-20 проекту землеустрою земельної ділянки під вищезазначені цілі за умови попереднього укладання користувачами ділянки охоронного договору на пам'ятку історії: поле Батозької битви. Термін дії даного погодження 3 роки (а.с. 10).
На виконання умов погодження проекту землеустрою № 1133/02-20 позивачі з одного боку та Управління культури і туризму Вінницької ОДА, в особі завідуючого сектором охорони культурної спадщини ОСОБА_4, з другого боку, 14 червня 2011 року та 21 липня 2011 року уклали охоронні договори на частину пам'ятки культурної спадщини пам'ятки історії місцевого значення - поле Батозької битви 1652 р., з постійний терміном дії (а.с. 50-118, 137-144, 151-155, 187-189).
В подальшому, відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 16 травня 2013 року № 261-13, наданого Державним агентом земельних ресурсів України, Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистих селянських господарств громадянам із земель запасу на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області визнано таким, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повернено на доопрацювання (а.с. 11).
Після доопрацювання Проекту землеустрою, в зв'язку із закінчення терміну дії попереднього погодження Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації № 1133/02-20 проекту землеустрою, ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" знову звернулось до Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації з метою його погодження.
Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації, розглянувши вказаний проект, листом від 11.02.2016р. № 679/02-20 повідомило ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", що вищевказана земельна ділянка знаходиться у державній власності і є територією культурної спадщини - поле Батозької битви 1652р. Відповідно до ст. 53 Земельного кодексу України територія пам'яток відноситься до земель історико-культурного призначення. Таким чином, управління культури та мистецтв облдержадміністрації, відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України, не може погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не за її цільовим призначенням.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд враховує наступне.
Так, спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про охорону культурної спадщини".
Відповідно до ст. 18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Поділ земельна на категорії визначено у ч. 1 ст. 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення та землі історико-культурного призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель історико-культурного призначення, в силу вимог ст. 53 ЗК України, належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 54 ЗК України, землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
При цьому, ч. 3 ст. 54 ЗК України визначено, що порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Як встановлено судом під час судового розгляду справи, земельні ділянки, на які претендують позивачі, відносяться до земель державної власності з цільовим використанням - землі сільськогосподарського призначення, що підтверджується вихідною земельно-кадастровою інформацією від 05.08.2011 року (а.с. 14).
Разом з тим, судом беззаперечно встановлено, що вказані земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані на території земель пам'ятки культурної спадщини місцевого значення - поле Батозької битви 1652 р.
В силу приписів ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 ЗК України, частиною першої якої визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Частиною другої даної статті передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 4 ст. 123 ЗК України).
Пунктом 10 частини першої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України.
В свою чергу, повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначенні в статті 186-1 ЗК України.
Так, відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 186-1 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, незалежно від того, що спірні земельні ділянки належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, разом з тим, враховуючи ту обставину, що на них розташована пам'ятка культурної спадщини місцевого значення - поле Батозької битви 1652 р., проекти відведення вказаних земельних ділянок підлягають погодженню Управлінням культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації.
Відтак, доводи представника відповідача про те, що до компетенції Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації не відноситься погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення не відповідають дійсності.
В той же час, ч. 5 ст. 186-1 ЗК України визначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
При цьому, відповідно до ч. 6 даної статті ЗК України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Як встановлено судом, при зверненні до Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації позивачами дотримано вимог чинного законодавства, а з поданих ними документів не вбачається їх невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Разом з тим, ч. 8 ст. 186-1 ЗК України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Як вище встановлено судом, 19.04.2011 року на основі експертного висновку Подільської філії НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України від 19.04.2011 року № 321, Управлінням культури і туризму Вінницької облдержадміністрації, як державним органом охорони культурної спадщини, надано погодження № 1133/02-20 проекту землеустрою земельної ділянки під вищезазначені цілі за умови попереднього укладання користувачами ділянки охоронного договору на пам'ятку історії: поле Батозької битви.
Тобто, органом, у сфері охорони культурної спадщини, а саме, Управлінням культури і туризму Вінницької облдержадміністрації попередньо вже погоджувався проект землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність позивачів для сільськогосподарських потреб за умови укладення ними охоронних договорів на пам'ятку історії.
На виконання умов погодження проекту землеустрою № 1133/02-20 позивачі з одного боку та Управління культури і туризму Вінницької ОДА, в особі завідуючого сектором охорони культурної спадщини ОСОБА_4, з другого боку, 14 червня 2011 року та 21 липня 2011 року уклали охоронні договори на частину пам'ятки культурної спадщини пам'ятки історії місцевого значення - поле Батозької битви 1652 р., з постійний терміном дії.
Отже, зважаючи на виконання позивачами вимог попереднього погодження проекту землеустрою, у відповідача, з урахуванням норм ч. 8 ст. 186-1 ЗК України, не було законодавчо визначених підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення їм земельної ділянки у власність.
Щодо посилань представника відповідача на неможливість використання земель на яких знаходяться історико-культурні пам'ятки в сільськогосподарських цілях, слід зазначити наступне.
Вказані застереження можуть міститись у висновку про погодження проекту землеустрою, для врахування компетентним органом під час вирішення питання про затвердження проекту землеустрою, проте така обставина, в даному випадку, не може бути підставою для відмови у погоджені проекту.
З огляду на усе вищевикладене, суд приходить до переконання, що Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації неправомірно відмовило позивачам в погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 23,7288 га ріллі, із земель запасу у власність для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за межами населеного пункту на полі №2, на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, а тому адміністративний позов у частині визнання такої відмови протиправною належить задовольнити.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 23,7288 га ріллі у власність із земель запасу для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на полі №2, за межами населеного пункту, на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області то в даному випадку необхідно зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином, з урахуванням наявності в суду права при задоволенні вимог адміністративного позову прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчити певні дії, а також беручи до уваги протиправність і передчасність відмови суб'єкта владних повноважень у затвердженні позивачам проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, суд приходить до висновку, що позивачами обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який може бути застосований при прийнятті рішення у даній адміністративній справі.
Окремо слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини", державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, зокрема, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Статтею 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначені повноваження вказаних органів у сфері охорони культурної спадщини.
Під час розгляду справи в суді, судом встановлено, що інформація, яка міститься у вихідних документах про земельні ділянки, які мають намір отримати у власність позивачі для ведення особистого селянського господарства, а саме, що дані земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення, в силу ст. 53 ЗК України, є недостовірною, оскільки останні повинні належати до земель історико-культурного призначення.
Враховуючи те, що Управлінню культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації на протязі тривалого часу достеменно відомо про недостовірність вищезазначеної інформації, проте, останнім жодних дій не вчинено задля приведення її у відповідність до вимог закону, суд наголошує на тому, що саме бездіяльність відповідача призвела до виникнення вказаного спору та можливість його виникнення на стадії затвердження проекту землеустрою, враховуючи те, що повноваження по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського та історико-культурної призначення віднесено до різних органів державної влади.
Згідно із ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу вимог ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів представників сторін і третьої особи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачами, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації в погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 23,7288 га ріллі, із земель запасу у власність для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за межами населеного пункту на полі №2, на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, викладену в листі від 11.02.2016 року №679/02-20.
Зобов'язати Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 23,7288 га ріллі у власність із земель запасу для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на полі №2, за межами населеного пункту, на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.
Стягнути на користь ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_20, ОСОБА_21 сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 1280 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович