Справа № 183/6927/16
№ 1-кп/183/320/17
іменем України
27 квітня 2017 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42016040010000296 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Станиця Луганська Станічно-Луганського району Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , не судимого, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , військова частина польова пошта НОМЕР_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України, -
26 лютого 2015 року наказом Міністра оборони України № 114 (по особовому складу) ОСОБА_5 було призначено на посаду командира зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону та присвоєно військове звання «лейтенант», згідно наказу ПЗ НГШ ЗСУ від 26 лютого 2016 року лейтенанту ОСОБА_5 присвоєне чергове військове звання «старший лейтенант».
Так, 15 листопада 2016 року старший лейтенант ОСОБА_5 отримав розпорядження від начальника штабу зенітного ракетно - артилерійського дивізіону - першого заступника командира майора ОСОБА_6 про убуття у відрядження на полігон в м. Житомир, де в подальшому, згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 , старший лейтенант ОСОБА_5 разом з іншими військовослужбовцями зенітного ракетно - артилерійського дивізіону повинен був проходити бойове злагодження в складі батальйонної тактичної групи.
16 листопада 2016 року близько 08 год. 00 хв. старший лейтенант ОСОБА_5 отримав від чергового зенітного ракетно-артилерійського дивізіону сержанта ОСОБА_7 з кімнати зберігання зброї автомат АКС-74У із заводським номером № НОМЕР_2 , про що останнім було зроблено відповідний запис у книзі «видачі зброї та боєприпасів» зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, за отримання якого старший лейтенант ОСОБА_5 поставив в даній книзі особистий підпис.
Згідно вимог ст. 4 п. 4 Інструкції «про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України» затвердженої наказом
Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359 - військовослужбовці в період занять, стрільб, навчань отриману стрілецьку зброю та боєприпаси до неї повинні постійно мати при собі.
Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII зі змінами, визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За наведених обставин, старший лейтенант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов'язку.
Однак, о 10:00 годин 16 листопада 2016 року старший лейтенант ОСОБА_5 , передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, всупереч правил зберігання зброї, залишив без нагляду отриманий для службового користування автомат АКС-74У із заводським номером № НОМЕР_2 в кабіні транспортного засобу марки ГАЗ-66 в/н НОМЕР_3 , внаслідок чого, о 17 год. 00 хв. 16.11.2016 р. на станції погрузки «Орлівщина» смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, під час розвантаження військового майна військової частини польова пошта НОМЕР_1 , залишений без нагляду старшим лейтенантом ОСОБА_5 автомат АКС-74У із заводським номером № НОМЕР_2 було викрадено військовослужбовцем за контрактом військової частини польова пошта НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_8 шляхом вільного доступу з кабіни зазначеного вище автомобіля.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю їх підтверджує. У скоєному щиро кається.
В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того, учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України - втрата ввіреної для службового користування зброї, внаслідок порушення правил її зберігання, вчинена в умовах особливого періоду.
Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.
Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, враховуючи те, що ОСОБА_5 вину визнав повністю, за місцем служби характеризується позитивно, раніше не судимий, приймав участь в проведенні антитерористичної операції на сході країни, має подяку за особисту мужність і героїзм, проявлені під час виконання спеціальних завдань в ході антитерористичної операції, зразкове виконання військового обов'язку, вірність військовій присязі, високий професіоналізм, разом з обставинами, які пом'якшують покарання, дає суду підстави для призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 413 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді службового обмеження строком 2 роки з відрахуванням 10 % грошового забезпечення в дохід держави.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1