10 грудня 2010 р.Справа № 2-а-2007/09/1402
Категорія:2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Бойко Л.Л.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 13.03.2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
19.01.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області, в якому просила зобов'язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року в сумі 2733 грн. 30 коп.
В обґрунтування позову зазначалося, що позивач належить до соціальної групи дитини війни та відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, відповідач, у порушені закону перерахунок не здійснив, тому він звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надіслала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 13.03.2009 року позов задоволений частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Баштанському районі Миколаївської області провести перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», останнім, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є пенсіонеркою та має статус дитини війни. Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року позивач має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %.
Такі виплати позивачеві у 2006 та у 2007 роках відповідачем не проводились, а в 2008 році було нараховано 10% від прожиткового мінімуму.
Правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а саме.
Відповідно до вимог ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то вимоги позивача стосовно виплати йому вказаної надбавки за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489-V, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік було зупинено з урахуванням статті 111 того з Закону. Зазначеною статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідач повинен був здійснити нарахування пенсії позивачу в межах бюджетного року за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Належить врахувати, що річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо такого зупинення дії статті 6 Закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з позовом 19 січня 2009 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом.
За таких підстав судова колегія приходить до висновку, що права позивача стосовно нарахування та виплати недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки задоволенню не підлягають.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому ухвалене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.1 п.3 ст.205, 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області -задовольнити.
Постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 13.03.2009 року -скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області -відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький