08 грудня 2010 р.
Справа № 2-а-11098/09/2170
Категорія:6.11
Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.
при секретарі Тимошенко В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт»про стягнення штрафних санкцій, -
25 квітня 2007 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт»про стягнення штрафних санкцій в сумі 258275,80грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 258275,80грн. заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Із матеріалів справи, а саме із звітів відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів вбачається, що в 2003 році середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 1689 осіб, відповідно численність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно 4-х відсотковому нормативу в 2003 році становить - 67 осіб, а на підприємстві у звітному періоді працювало 47 інвалідів./а.с.5/
У 2004 році на вказаному підприємстві працювало 1745 осіб, відповідно численність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно 4-х відсотковому нормативу в 2004 році становить - 70 осіб, а на підприємстві у звітному періоді працювало 51 інвалід./а.с.6/
У 2005 році на вказаному підприємстві працювало 1757 осіб, відповідно численність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно 4-х відсотковому нормативу в 2005 році становить - 70 осіб, а на підприємстві у звітному періоді працювало 58 інвалідів./а.с.7/
Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та п.п.3,5,14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Згідно зі ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, на яких працює інвалідів менш, ніж встановлено нормативом, повинно перераховувати до відділення ФУСЗІ штрафні санкції на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі середньомісячної заробітної плати за кожне нестворене місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Отже, цей обов'язок у відповідності з ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»покладається на Державну службу зайнятості за наявності отриманої від підприємства інформації.
Відрахування до відділень Фонду не мають характеру обов'язкових платежів і сплачуються лише у тому разі, якщо роботодавцем не виконуються нормативи по створенню робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Ці платежі мають характер санкцій за нестворнення робочих місць.
19 травня 2006 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів спільно з Херсонською транспортною прокуратурою провело перевірку Херсонського морського торговельного порту з приводу виконання вимог ст.ст.19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»в 2003-2005 роках.
Згідно з атом перевірки встановлено, що звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів в 2003, 2004 та 2005 роках надані до відділення Фонду своєчасно, у встановлений термін; розрахунок суми штрафних санкцій за невиконання 4% нормативу працевлаштування інвалідів здійснювався у відповідності з наданими у звіті показниками; штрафні санкцій сплачувались відповідачем добровільно у встановлений Законом терміни.
Тобто, відповідач виконавши свої обов'язки по створенню 4-х процентного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, (що підтверджується звітністю за 2003-2005 роки), добровільно розрахував та сплатив штрафні санкції за не працевлаштування інвалідів на створених для них місцях.
При цьому, позивач в ході перевірки встановив заниження відповідачем показників фонду оплати праці штатних працівників вказаних у звітності та різницю в кількості працюючих інвалідів, що вплинуло не невірний розрахунок штрафних санкцій, внаслідок чого до бюджету не сплачено 258275,80грн., тому позивач вважає, що дана сума штрафних санкцій повинна бути стягнута з відповідача на користь відділення фонду. /а.с.8-9, 24/
Колегія суддів вважає, що при вирішені справи суд першої інстанції помилково, протиріч вищевикладеним нормам законодавства дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до звітності відповідач цілком виконав нормативи створення робочих місць для інвалідів, що не заперечує позивач, самостійно, добровільно сплатив штрафні санкції за непрацевлаштування інвалідів, які не повинен був сплачувати, а тому вимоги про перерахунок санкцій є безпідставними.
Крім того, судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки виявлені на погляд Інспекції порушення, щодо заниження показників фонду оплати праці штатних працівників, кількості працюючих інвалідів мали місце в 2003-2005 роках, сама перевірка проведена 19.05.2006 року, а з позовом Інспекція звернулась 25.04.2007 року.
Відповідно до положення ст.250 ГПК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовано до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку про скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової ухвали про залишення позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.ст. 100, 198, 203, 205, 206 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт»-задовольнити частково, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року -скасувати, адміністративний позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт»про стягнення штрафних санкцій - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: