23 грудня 2010 р.Справа № 2-а-1330/09/1512
Категорія:2.19.1Головуючий в 1 інстанції: Сватаненко В.І.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Милосердного М.М.,
суддів -Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
при секретарі -Гупаловій Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними дії щодо обмеження йому суми пенсійних виплат та зобов'язати відповідача виплачувати пенсію у повному обсязі, що станом на 05 січня 2009 року становить 8 286,47 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". При зверненні до відповідача за перерахунком пенсії у відповідності до норм чинного законодавства йому було відмовлено. Вважаючи відмову незаконною просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, щодо обмеження ОСОБА_1 суми пенсійних виплат.
Зобов'язано УПФУ у Київському районі м. Одеси виплачувати ОСОБА_1 пенсію у повному обсязі, що станом на 05 січня 2009 року складає 8 286,47 грн.
В апеляційній скарзі УПФУ у Київському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФУ у Київському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу з 05 січня 2009 року призначена пенсія згідно Закону України "Про державну службу".
Основний її розмір станом на дату первинного призначення складає 8 286,47 грн.
Однак, відповідач виплачує пенсію ОСОБА_1 у розмірі 5 976 грн., посилаючись на те, що це обумовлено вимогами ч.4 ст. 37 Закону України "Про державну службу" (із змінами внесеними розділом ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України), якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати двадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановлених абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Встановлені обставини сторонами по справі не заперечуються.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на положення, що визнанні неконституційними, та відмова в задоволенні вимог позивача -є необґрунтованими та незаконними.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України(в редакції до 07.07.2010р.) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державу службу", на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Пенсія державному службовцю виплачується повністю, незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
З врахуванням викладеного, щодо пенсійних виплат, то як максимальний так і мінімальний їх розмір, встановлюється чинним законодавством у відповідній сфері.
За обставинами даної справи, одними зі спеціальних законів є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року та Закон України "Про державну службу".
Дійсно, підпунктом 8 п. 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частина 4 статті 37 Закону України "Про державну службу" була викладена в такій редакції: Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №N 10-рп/2008.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Приймаючи до уваги викладене колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо виплати не у повному обсязі пенсії ОСОБА_1 є протиправними.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а за таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси - залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2009 року -залити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому КАС України.
Головуючий:
Судді: