Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" квітня 2017 р.Справа № 922/1192/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Помпі К.І.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ПІ-ЕМ", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність від 31.03.2017 року;
відповідача - ОСОБА_2В.(директор);
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" про стягнення заборгованості у розмірі 107954776,66 грн., яка складається з: 20288443,42 грн. простроченої заборгованості,1322552 грн. пені, 86202078,78 грн. штрафу, 141702,04 грн. штрафу.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору генерального підряду на капітальне будівництво № 31-10-16 від 31.10.2016 року щодо несвоєчасного фінансування будівництва та сплати вартості виконаних робіт і в
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 квітня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.04.2017 року об11:30 год.
24 квітня 2017 року від позивача до канцелярії суду надішли клопотання за вх. № 13600 та вх. № 13601 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Надані до суду документи долучені до матеріалів справи документи.
В судовому засіданні 24.04.2017 року була оголошена перерва до 25.04.2017 року о 10:15 год.
25 квітня 2017 року від позивача до канцелярії суду надійшли клопотання за вх. № 13799 про долучення до матеріалів справи додаткових документів та уточнення до позовної заяви за вх. № 13813, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 108414837,40 грн., що складається з: 20288443,42 грн. простроченої заборгованості, 1322552,44 грн. пені, 86202078,78 грн. штрафу, 141702,04 грн. 3% річних та 460060,74 грн. інфляційних втрат.
Надані до суду документи долучені до матеріалів справи.
В призначеному судовому засіданні 25.04.2017 року були присутні представники позивача та відповідача.
Представник позивача просить прийняти уточнену позовну заяву до провадження та продовжити розгляд справи з її урахуванням.
Вирішуючи дане клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач в праві до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
В пункті 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Дослідивши подану позивачем до суду уточнену позовну заяву, суд приходить до висновку, що позивачем подана заява про зміну предмету позову, яка подана до початку розгляду по суті, а тому вказана заява на підставі ст. 22 ГПК України приймається судом до провадження та розгляд справи продовжується з її урахуванням.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача не спростовує існування заборгованості, проте вказує, що відповідач не має змоги розрахуватися з позивачем за виконані роботи за відсутності коштів, в зв'язку з чим проти позову заперечує.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
31 жовтня 2016 року укладено договір Генерального підряду на капітальне будівництво №31-10-16 (далі за текстом - Договір) між ТОВ «Сі-Пі-Ем» (далі за текстом - відповідач, замовник) та ТОВ «ДПП ГРУПП» (далі за текстом - позивач, генеральний підрядник).
Відповідно до п.1.1. Договору Позивач зобов'язався за завданням Відповідача виконати роботи та здати Відповідачу у встановлений Договором строк об'єкт будівництва, а саме Адміністративно-торгівельний центр «Ковчег», а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт будівництва та оплатити його.
Відповідно до Договору, об'єкт будівництва - Адміністративно-торгівельний центр «Ковчег», що розташований за адресою: вул. Клочківська (ріг вул. Космічної) у м. Харків (Шевченківський район) (далі за текстом - об'єкт, об'єкт будівництва).
Згідно п.2.1. Договору, Об'єкт повинен бути введений у експлуатацію не пізніше 2019 року.
Відповідно до п.1.2. Договору Замовник зобов'язався надати Генеральному підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти зданий в експлуатацію об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених Договором та додатками до нього.
Згідно п.3.3.2. Договору, Генеральний підрядник зобов'язався виконати з використанням власних та залученням сторонніх ресурсів і за власні кошти, зі свого матеріалу, якісно та у встановлений цим Договором термін та передбачені цим Договором роботи із будівництва Об'єкту відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та здати Об'єкт в експлуатацію у встановлений пунктом 2.1. цього Договору термін.
Пунктом 12.1. Договору встановлено, що Загальна сума цього Договору складається з витрат Генерального підрядника на придбання матеріальних ресурсів, виготовлення та погодження проектної документації та обладнання для виконання робіт, передбачених цим договором та вартості робіт, що виконуються Генеральним підрядником, на підставі динамічної договірної ціни (визначено ДСТУ БД.1.1-1:2013), зазначеної у Додатку № 1 до Договору.
Відповідно до п. 12.2 Договору, фінансування робіт та матеріалів здійснюється згідно Графіку фінансування, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1). Порядок та розміри фінансування Робіт може бути здійснено за погодженням Сторін, шляхом підписання Додаткового договору та відкоригованим графіком фінансування.
Згідно п. 12.3.1. Договору, Замовник здійснює перший авансовий платіж, що передбачений графіком фінансування.
Згідно п.12.3.2. Договору, для отримання фінансування Генеральний підрядник подає заявку на авансову оплату відповідно до Графіку фінансування з розрахунку обсягу Робіт, запланованих в Календарному графіку виконання робіт, із зазначенням конкретного переліку робіт та сум по кожному виду робіт.
Згідно п. 12.3.3. Договору, у випадку прострочення Замовником оплати проміжного авансового платежу, Генеральний підрядник має право продовжити строк виконання Робіт на відповідну кількість днів прострочення виконання Замовником своїх зобов'язань з оплати проміжного авансового платежу, якщо затримка виплати авансу не пов'язана із винними діями (бездіяльністю) Генерального підрядника.
Відповідно до п.12.7. Договору, Замовник зобов'язався, протягом 5-х банківських днів, з дати отримання рахунків на сплату коштів, у разі коли суми відповідають Графіку фінансування, та не суперечать умовам цього договору, здійснює оплату коштів згідно рахунків. У разі не здійснення оплати у 5-денний термін, Генеральний підрядник надає Замовнику новий рахунок для сплати.
Таким чином, згідно умов Договору, сторонами узгоджено поетапне фінансування будівництва Замовником.
Судом встановлено, що на виконання умов договору Генерального підряду на капітальне будівництво № 31-10-16 від 31.10.2016 року, позивачем було виконано роботи на загальну суму 20288443,42 грн. Вказане підтверджується щомісячними Актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ 2в) та Довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), які знаходяться в матеріалах справи. Форми КБ-2в та КБЗ підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень.
На суму виконаних робіт позивачем відповідачу були виставлені рахунки відповідачу, які містяться в матеріалах справи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, Замовник не забезпечив своєчасного фінансування будівництва та не сплатив вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених Договором та додатками до нього, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих робіт загалом у сумі 20288443,42 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово звертався з вимогами до відповідача щодо сплати суми заборгованості, а саме:
- з вимогою № 1 від 10.11.2016 року на суму 37924,10 грн.;
- з вимогою № 2 від 24.11.2016 року на суму 1510143, 88 грн.;
- з вимогою № 3 від 01.12.2016 року на суму 706700,82 грн.;
- з вимогою № 4 від 08.12.2016 року на суму 2934455,34 грн.;
- з вимогою № 5 від 15.12.2016 року на суму 2651327,34 грн.;
- з вимогою № 6 від 29.12.2016 року на суму 727219,49 грн.;
- з вимогою № 7 від 12.01.2017 року на суму 2934455,69 грн.;
- з вимогою №9 від 19.01.2017 року на суму 2217284,99 грн.;
- з вимогою № 10 від 26.01.2017 року на суму 715981,12 грн.;
- з вимогою № 11 від 02.02.2017 року на суму 1844899,91 грн.;
- з вимогою № 12 від 09.02.2017 року на суму 1871762,77 грн.;
- з вимогою № 13 від 16.02.2017 року на суму 386252,60 грн.;
- з вимогою № 14 від 23.02.2017 року на суму 112884,83 грн.;
- з вимогою № 15 від 28.02.2017 року на суму 978223,12 грн.;
- з вимогою № 16 від 02.03.2017 року на суму 658927,42 грн.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 07.03.2017 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія № 1 про сплату заборгованості за договором Генерального підряду на капітальне будівництво № 31-10-16 від 31.10.2016 року.
15 березня 2017року позивач отримав від відповідача відповідь на претензію, в якій було зазначено, що відповідач визнає заборгованість, проте у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та відсутністю коштів на рахунках відповідач не має змоги виконати умови Генерального підряду.
Вказане й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Укладений договір між сторонами за своєю юридичною природою є господарським договором у сфері підряду.
Згідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).
Частина 1 та ч. 3 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд враховує, що наявні в матеріалах справи Акти виконаних робіт відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.
Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 20288443,42грн., про що свідчать зазначені вище Акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 20288443,42 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.
На підставі вказаного, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 20288443,42 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.
Також позивачем до стягнення з відповідача заявлено 3% річних у розмірі 141702,04 грн. за період з 10.11.2016 року по 03.04.2017 року та інфляційні втрати у розмірі 460060,74 грн. за період листопад 2016 року - лютий 2017 року.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 141702,04 грн. та інфляційних втрат у розмірі 460060,74 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно заявленої до стягнення пені у розмірі 1322552,44 грн. та штрафу у розмірі 86202078,78 грн., суд зазначає наступне.
Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст.886 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Згідно п. 15.10. Договору, за порушення Замовником передбачених цим Договором строків розрахунків Замовник сплачує Генеральному підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Згідно п.15.11. Договору, Замовник зобов'язаний вчасно та в повному обсязі відшкодовувати Генеральному підряднику витрати понесені ним у зв'язку з виконанням умов цього договору та сплачувати послуги Генерального підрядника.
Відповідно до п. 15.12. Договору, за порушення Замовником передбачених цим договором строків розрахунків Замовник сплачує Генеральному підряднику штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) від суми боргу за кожен день прострочення.
З наявного в матеріалах справи розрахунку пені та штрафу вбачається, що позивачем розрахунок пені та штрафу здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства та умов договору, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1322552,44 грн. та штрафу у розмірі 86202078,78 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 173, 174, 179, 216, 217, 230, 232, 317 Господарського кодексу України, статтями 6, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 837, 886 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 38 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" (61168, м. Харків, вул. Героїв праці, 14, код ЄДРПОУ 35856596, р/р 26005000141621 в АТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПП ГРУПП" (61000, м. Харків, вул. Клочківська, 193, код ЄДРПОУ 40122943, р/р 26001052206513 в ПАТ "Приватбанк", м. Харків, МФО 305299) - 20288443,42 грн. простроченої заборгованості, 1322552,44 грн. пені, 86202078,78 грн. штрафу, 141702,04 грн. 3% річних, 1600,00 грн. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" (61168, м. Харків, вул. Героїв праці, 14, код ЄДРПОУ 35856596, р/р 26005000141621 в АТ "Укрексімбанк", м. Харків, МФО 351618) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31215256700001, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) 238400,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 26.04.2017 р.
Суддя ОСОБА_3
справа № 922/1192/17