Рішення від 18.04.2017 по справі 910/2766/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2017Справа №910/2766/17

За позовом: дочірнього підприємства "Торжок"

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-кондитер",

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНМАРК"

про: визнання недійсним договорів

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Єна С.О. - представник за довіреністю

від відповідача 1: Бондаренко О.Ю. - представник за довіреністю

від відповідача 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/2766/17 за позовом дочірнього підприємства "Торжок" до товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-кондитер", товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНМАРК" про визнання недійсним договорів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 порушено провадження у справі №910/2766/17.

В обґрунтування позовним вимог позивач зазначає, що Договори про відступлення права вимоги за Договором банківського кредиту №19/К-К від 19.05.2006 р., Договором застави майнових прав №19/К-КЛ-З від 27.01.2011 р. та Договором поруки № 19/К-КЛ-П від 11.03.2014 р. мають бути визнані судом недійсним з підстав того, що у керівника ТОВ «Первомайськ-кондитер», якому згідно договорів про відступлення права вимоги було відступлено право вимоги до позивача за договорами банківського кредиту, договору застави майнових прав та договору поруки, був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності на момент укладення Договору; відповідач-1 не надав позивачу доказів прав нового кредитора у зобов'язанні. За таких підстав, посилаючись на ст.215 ЦК України договори про відступлення прав мають бути визнані судом недійсними.

Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що ним у дотримання вимог чинного законодавства було направлено повідомлення позивачу про відступлення права вимоги; у директора відповідача 1 відстуні обмеження щодо укладення спірних правочинів та такі правочини про відступлення прав вимоги не впливають на статутний капітал відповідача 1.

Позивачем подано клопотання про витребування доказів, а саме доказів наявності у директора відповідача 1 необхідних повноважень для укладення договорів про відступлення права вимоги та докази направлення на адресу позивача повідомлення про перехід до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, в зв'язку з долученням до відзиву повідомлення про перехід до нового кредитора прав у зобов'язанні. Щодо витребування доказів наявності у директора відповідача 1 необхідних повноважень для укладення договорів про відступлення права вимоги суд зазначає, що обмеження прав має міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, виписка з якого щодо юридичної особи наявна в матеріалах справи.

Позивачем подано клопотання про зупинення розгляду даної справи до розгляду справи №910/2341/17 предмет розгляду якої є визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним протоколу №14/11-01 від 28.11.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що розгляд справи №910/2341/17 не перешкоджає розгляду даної справи про визнання недійсними договорів саме з підстав відсутності обсягу цивільної дієздатності директора відповідача 1 на укладення спірних договорів та ненадання позивачу відповідачем 1 доказів переходу прав до нового кредитора.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить дочірньому підприємства "Торжок"; заборонити органам та суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на майно, що належить ДП "Торжок", заборонити ТОВ «Первомайськ-кондитер» та третім особам вчиняти дії щодо зміни власника нерухомого майна позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких підстав, судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні 18.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З огляду на те, що відповідач 2 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, враховуючи достатність матеріалів справи для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача 2.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2006 року між дочірнім підприємством «Торжок» ТОВ «Кит-Кєпитал» (позичальник) та публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (кредитор) укладено Договір банківського кредиту №19/К-К від 19.05.2006 р., за умовами якого кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру.

11.03.2014 року між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю «Кит-Єкатеринбург» (поручитель) та дочірнім підприємством «Торжок» (боржник) укладено Договір поруки № 19/К-КЛ-З від 27.01.2011 р., за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань що випливають з Кредитного договору №19/К-К від 19.05.2006 р.

27.01.2011 року між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (заставодержатель) та дочірнім підприємством «Торжок» ТОВ «Кит-Кєпитал» (заставодавець) укладено Договір застави майнових прав №19/К-К-3 від 27.01.2011 року.

16.12.2016 року відповідачем-1 направлено позивачу повідомлення про відступлення права вимоги за Договором банківського кредиту №19/К-К від 19.05.2006 р. згідно Договору про відступлення прав вимоги №071/11-16К від 13.12.2016 року; про відступлення права вимоги за договором поруки №19/К-КЛ-З від 27.01.2011 р. згідно договору про відступлення права вимоги від 13.12.2016 року; про відступлення права вимоги за Договором застави майнових прав №19/К-К-3 від 27.01.2011 року на користь відповідача 1. Вказане повідомлення було отримано позивачем 16.12.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ст.519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок укладення договорів відступлення права вимоги, право вимоги за договорами банківського кредиту №19/К-К від 19.05.2006 р., Договору застави майнових прав №19/К-К-3 від 27.01.2011 року, договору поруки №19/К-КЛ-З від 27.01.2011 р. перейшло до відповідача 1.

Посилання позивача на відсутність доказів повідомлення боржника щодо відступлення права вимоги за договорами спростовується наявним в матеріалах справи повідомленням про відступлення права вимоги, отриманим позивачем 16.12.2016 року; наявність згоди боржника щодо відступлення права вимоги згідно ст.516 ЦК України не вимагається, як і не вимагається передача боржнику доказів передання первісним кредитором у зобов'язанні новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Посилання позивача на обмеження обсягу дієздатності керівництва ТОВ «Первомайськ-кондитер» щодо укладення спірних договорів безпідставні, оскільки згідно договорів відступлення права вимоги за договором банківського кредиту, відступлення права вимоги за договором поруки та згідно договору про відступлення права вимоги за договором застави майнових прав ТОВ «Первомайськ-кондитер» не здійснював відчуження майна, а навпаки придбав для себе права вимоги за договорами банківського кредиту, договором поруки та договором застави майнових прав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що, відповідно до приписів ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Позивачем не обґрунтовано, в чому саме полягає відсутність повноважень у директора щодо укладення оскаржуваних договорів, враховуючи той факт, що у відповідності до ст.62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган - директор. Директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, доказів наявності обмежень прав директора на підписання договорів відступлення права вимоги матеріали справи не містять.

Таким чином позивачем не доведено наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, позивачем також не обґрунтовано порушення своїх прав укладеними договорами відступлення права вимоги по відношенню до нього як боржника за кредитним договором, враховуючи положення ст..516 ЦК України, якою передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються судом на позивача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено: 25.04.2017

Попередній документ
66226341
Наступний документ
66226343
Інформація про рішення:
№ рішення: 66226342
№ справи: 910/2766/17
Дата рішення: 18.04.2017
Дата публікації: 04.05.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності; кредитування