ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
26 квітня 2017 року справа № 813/5144/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Булавко О.З.
з участю представників
від відповідача - ОСОБА_1,
від третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства (надалі ДП) «Шахта «Візейська» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі Сокальська ОДПІ) Головного управління ДФС у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства (надалі ДП) «Львіввугілля» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ДП «Шахта «Візейська» звернулася в суд з позовом до Сокальської ОДІ Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2015 року за №0004241720.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вина підприємства у несплаті податку з фізичних осіб відсутня. Крім того, звертає увагу суду на те, що контролюючі органи не зарахували сплату коштів в погашення заборгованості по згаданому податку, а зарахували ці кошти в погашення штрафів та пені, хоча в призначенні платежі така вказівка була відсутня.
Відповідач у запереченні на адміністративний позов зазначає, що оскільки позивачем не своєчасно перераховувався та не сплачувався податок на доходи фізичних осіб, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому підстав для задоволення позову немає.
Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи позов підтримав, просить його задоволити.
Також, судом відмовлено у задоволенні заяви третьої особи про заміну неналежного позивача, оскільки останнім не було подано у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства згоди на його заміну.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши присутніх представників, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.
Податковим повідомленням-рішення, прийнятим Сокальською ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області, від 28.05.2015 року за №0004241720, Відокремленому підрозділу «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із доході у формі заробітної плати шахтарів-працівників у розмірі 2665402 грн. 02 коп., в тому числі основний платіж 719274 грн. 77 коп. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1946127 грн. 25 коп.
Позивач, не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні норми чинного законодавства та такі обставини справи.
Державна реєстрації позивача, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії ААВ №63089, проведена 18.02.2015 року.
У відповідності до положень ч.4 ст.87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відтак, позивач набув статусу юридичної особи 18.02.2015 року, а спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 28.05.2015 року після набуття такого статусу ним.
Як вбачається зі змісту згаданого податкового повідомлення-рішення таке стосується платника податків Відокремленому підрозділу «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля».
В матеріалах справи наявні наказ Міністерства вугільної промисловості України від 16.12.2010 року за №532, накази Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.02.2015 року за №83 та за №82 від 10.02.2015 року, Статут позивача, розподільчий баланс на 27.02.2015 року, які у своїй сукупності вказують на те, що позивач утворився шляхом виділення зі складу ДП «Львіввугілля».
При цьому, зміст довідки відповідача від 13.05.2015 року за №292/1702/26307836 вказує на те, що Відокремлений підрозділ «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля» є платником податків та не втратив свого статусу відокремленого підрозділу.
Як передбачено ч.3 ст.95 ЦК України, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Частино 1 статті 96 цього ж Кодексу передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Наведене дозволяє суду прийти до висновку, що позивач будучи окремою юридичною особою, оспорює податкове повідомлення-рішення, яке стосується відокремленого підрозділу іншої юридичної особи.
Позивачем згідно положень п.8 ст.3 КАС України, вважається особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Враховуючи те, що спірне податкове повідомлення-рішення не порушує прав позивача, оскільки стосується іншої юридичної особи, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову належить відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити з позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 квітня 2017 року.
Суддя В.Я.Мартинюк