ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" квітня 2017 р. Справа № 809/517/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Кафарського В.В.,
за участю ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі до Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" про стягнення заборгованості в сумі 556,92 грн.,-
07.04.2017 Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" (далі - відповідач, ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління") про стягнення заборгованості в сумі 556,92 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата якої пенсіонерам здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за березень 2017 року по списку № 2 в загальному розмірі 556,92 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, поштове відправлення з повісткою про виклик до суду у відповідності до приписів частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, направлене ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" за адресою його місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернулося до суду без вручення із відміткою працівника Укрпошти «за зазначеною адресою не проживає». В силу приписів частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою повернене без вручення адресату з незалежних від суду причин. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
За таких обставин, на підставі приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача подала суду клопотання про заміну позивача правонаступником у справі. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» з 31.03.2017 Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі та Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі реорганізовано шляхом злиття в Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області. Новостворене управління є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі.
Дані відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань (а.с. 28-30).
Відповідно до статті 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Зважаючи на вказані обставини, суд, допустив заміну позивача по даній справі управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі його правонаступником Тисменицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (ухвала суду від 21.04.2017 протокольно, журнал судового засідання від 21.04.2017, а.с. 32-33).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 13.09.1996 ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 13-14), перебуває на обліку в Тисменицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом сплати для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Об'єктом оподаткування для ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону та норм Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1 (далі по тексту Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дана обставина підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень 2017 року, що направлені відповідачу, та отримані уповноваженим представником, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи Пенсійного фонду України, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених органами Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаній особі.
Пунктом 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (абзац 1).
Судом встановлено, що відповідачем не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2017 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що несплата ВАТ "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за березень 2017 у сумі 556,92 грн., вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське пусконалагоджувальне управління" (код ЄДРПОУ 00911612) на користь Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області 556 (п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 92 коп. заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за березень 2017 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 26.04.2017.