Справа № 607/469/17Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/789/85/17 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжні заходи
21 квітня 2017 р. м.Тернопіль
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючої - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
з участю підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернополя, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше не судимого,-
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 00 год. 00 хв. 05 червня 2017 року.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовлено.
Ухвалою також визначено ОСОБА_7 розмір застави у сумі 100 000 грн. (сто тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за « ОСОБА_7 » у кримінальному провадженні №12017210010001187 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2017 року).
У випадку внесення застави, покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 05 червня 2017 року наступні обов'язки:
- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із м. Тернополя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання старшому слідчому СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 паспорт для виїзду на кордон (за наявності).
Роз'яснено ОСОБА_7 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Як слідує з оскаржуваної ухвали старший слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , в межах кримінального провадження №12017210010001187 від 06.04.2017р., звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , якому 07.04.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яке мотивуються наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 квітня 2017 року близько 18 години 00 хвилин у ОСОБА_7 , який перебував поблизу будинку АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна поєднаний із проникненням у житло. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна поєднаний із проникненням у житло, ОСОБА_7 , який перебував поблизу будинку АДРЕСА_1 , зайшовши на обгороджену територію даного будинку, скориставшись тим, що вхідні двері даного будинку не були зачинені на замок, проник у середину будинку.
Надалі ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані одним злочинним умислом, наблизившись до малолітнього ОСОБА_11 , який у той час перебув у середині будинку, почав вимагати у останнього надати йому усі грошові кошти, які знаходяться у будинку. В подальшому, коли малолітній ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_7 , що місцеперебування грошових коштів йому невідоме, останній, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя, почав наносити малолітньому ОСОБА_11 удари руками по тілу та незаконно обшукувати приміщення будинку з метою виявлення грошових коштів. Надалі ОСОБА_7 віднайшов у приміщенні будинку грошові кошти в сумі 103 тисячі 700 гривень та відкрито у присутності малолітнього ОСОБА_11 викрав їх, сховавши у внутрішню кишеню куртки, в яку був одягнутий. Із викраденими грошовими коштами ОСОБА_7 із місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 103 тисячі 700 гривень.
06 квітня 2017 року ОСОБА_7 було затримано та 07.04.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із проникненням у житло, що завдав значної шкоди потерпілому, поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого.
Задовольняючи клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, із застосуванням насильства відносно малолітньої особи, тому суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного.
Свої доводи аргументує тим, що у судовому засіданні слідчим та прокурором не було надано жодних реальних доказів, що б підтверджували наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, що всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, слідчим суддею враховано не було.
Зазначає, що слідчий суддя аргументує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише тяжкістю злочину без належного обґрунтування існування ризиків.
Вважає, що судом не враховано обставини, що свідчать про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, що він має місце реєстрації та постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, проживає із матір'ю пенсійного віку, здійснює її догляд, раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався, тому існують підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять постановити нову ухвалу, якою скасувати запобіжний захід у вигляді триманням під вартою, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.177, 178, 183 КПК України.
Так, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, що в силу вимог ст.12 КК України належить до тяжкого кримінального правопорушення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 даного кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Також, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності із застосуванням насильства відносно малолітньої особи, що при обставинах скоєного злочину та його негативних наслідків для потерпілих, свідчить про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити інші кримінальне правопорушення, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, у тому числі і визначення розміру застави.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.
Разом з тим, твердження апелянта про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків, постійне місце проживання - не відповідає даним обставинам провадження, оскільки слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до переконання, що вони не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу.
Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 - 179, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2017 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2