Запорізької області
10.05.07 Справа № 7/129/07
Суддя
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта», м.Вишгород
Відповідач Комунальне підприємство “Водоканал», м. Запоріжжя.
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Позивача: Скоробагатько Д.П., дов. б/н від 01.03.2007р.
Відповідача: Леонова Н.О., дов. № 171 від 10.01.2007р.
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Страхова компанія “Провіта» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8216 грн. 14 коп.
Ухвалою суду від 19.03.2007р. позовна заява прийнята до провадження, розгляд призначено на 30.04.2007р. Ухвалою суду від 20.04.2007р. в зв'язку з тим, що 30.04.2007р. є неробочим днем, судове засідання відкладалось на 10.05.2007р.
Представник позивача, в судовому засіданні 10.05.2007р., підтримав заявлені позовні вимоги, викладені в тексті позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача 8216 грн. 14коп. шкоди в порядку регресу і задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного: відповідно до умов укладеного між ТДВ "Страхова компанія "Провіта" (надалі за текстом - позивач) та Дочірнім підприємством "Дитячій оздоровчий центр ім. Ю. Гагаріна "ЗАТ "Світлотехніка" (надалі за текстом - страхувальник) договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 13 грудня 2005 року № 300/02-00005, ТДВ "Страхова компанія "Провіта" взяло на себе зобов'язання відшкодувати шкоду, яка може бути завдана транспортному засобу “Skoda Octavia», державний реєстраційний № АР 5608 АІ.
11 листопада 2006 року в м. Запоріжжя на вул. Куйбишева, транспортному засобу “Skoda Octavia», державний реєстраційний № АР 5608, який належить страхувальнику та яким керував гр. Мержев Федір Костянтинович - водій страхувальника (копія технічного паспорту, права та подорожній лист додаються) було завдано механічні пошкодження, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме наїзду на відкритий каналізаційний люк, що підтверджується довідкою з місця ДТП окремого батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ ЗМУ України в Запорізькій області від 16 листопада 2006 року. 22 листопада 2006 року до позивача з заявою звернувся страхувальник, щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору № 300/02-00005. З метою визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу страхувальника, позивачем було замовлено автотоварознавчу експертизу, а саме Висновок спеціаліста № 372 від 21 листопада 2006 року, за яким вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 8840,89 (вісім тисяч вісімсот сорок) грн. 89 коп., та перераховано за експертні послуги 300 (триста) грн., що підтверджується платіжним дорученням № А3807 від 30.11.2006р. Згідно страхового акту № КА-0896-06 та розрахунку суми страхового відшкодування від 30.11.2006 року вартість відновлювального ремонту на час ДТП складає 8 840,89 (вісім тисяч вісімсот сорок) грн. 89 коп. відповідно до цього розрахунку позивач вирахував з суми на ремонт автомобіля франшизу, а саме 924,75грн.
На підставі висновку спеціаліста № 372 (пошкодженого транспортного засобу “Skoda Octavia», державний реєстраційний № АР 5608 АІ від 08 грудня 2006 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 7 916,14 (сім тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 14 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 14949.
Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" - "До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток" та за ст. 1191 Цивільного кодексу України "особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування...". Спираючись на Постанову Кабінету Міністрів від 30 березня 1994 року № 198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг...", а саме на ст. 2 -"Ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, -відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями". Виходячи з ст. 11 цієї Постанови передбачено - "Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг..."
Відповідач позов не визнав, вважає вимоги безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного: 06 лютого 2007р. на адресу КП “Водоканал» надійшла претензія вих. № 210 ТОВ “СК “Провіта», в якої позивач зазначив , що внаслідок ДТП 11.11.2006р. в м. Запоріжжя по вл. Куйбишева, а саме наїзд на відкритий каналізаційний люк, були нанесені механічні пошкодження автомобілю “Skoda Octavia». У відповіді на дану претензію КП “Водоканал» повідомив ТОВ “СК “Провіта», що каналізаційні колодязі, що належать КП “Водоканал» на проїзній частин по вул. Куйбишева відсутні. ТОВ “Страхова компанія “Провіта» не надала жодних доказів в підтвердження того, що дані каналізаційні колодязі належать саме КП “Водоканал», більш того, з позовної заяви неможливо визначити на якому саме участку дороги по вул. Куйбишева знаходяться дані каналізаційні колодязі. Виходячи з необґрунтованості вимог про стягнення шкоди в порядку регресу саме з КП “Водоканал», відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному об'ємі, як необґрунтованому і непідтвердженому належними документальними доказами.
За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Судовий процес завершено 10.05.2007р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд не знаходить підстав для задоволення позову з огляду на наступне:
11 листопада 2006 року в м. Запоріжжя на вул. Куйбишева транспортному засобу “Skoda Octavia», державний реєстраційний № АР 5608, який належить страхувальнику та яким керував гр. Мержев Федір Костянтинович - водій страхувальника (копія технічного паспорту, права та подорожній лист додаються) було завдано механічні пошкодження, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме наїзду на відкритий каналізаційний люк, що підтверджується довідкою з місця ДТП окремого батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ ЗМУ України в Запорізькій області від 16 листопада 2006 року.
Між ТДВ "Страхова компанія "Провіта" (надалі за текстом - позивач) та Дочірнім підприємством "Дитячій оздоровчий центр ім. Ю. Гагаріна "ЗАТ "Світлотехніка" (надалі за текстом - страхувальник)було укладено договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 13 грудня 2005 року № 300/02-00005, ТДВ "Страхова компанія "Провіта" взяло на себе зобов'язання відшкодувати шкоду, яка може бути завдана транспортному засобу “Skoda Octavia», державний реєстраційний № АР 5608 АІ.
22 листопада 2006 року до позивача з заявою звернувся страхувальник щодо виплати страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору № 300/02-00005 від 13.12.2005р..
Визначивши розмір матеріального збитку транспортного засобу страхувальника, з допомогою автотоварознавчої експертизи, а саме Висновок спеціаліста № 372 від 21 листопада 2006 року, а також керуючись ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 1191 Цивільного кодексу України, спираючись на Постанову Кабінету Міністрів від 30 березня 1994 року № 198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг..." ТОВ “Страхова компанія “Провіта» -позивач по справі звернулось до КП “Водоканал» з претензією, відшкодувати завдану транспортному засобу “Skoda Octavia», державний реєстраційний № АР 5608 АІ шкоду в порядку регресу, заподіяної внаслідок наїзду на каналізаційний люк по вул. Куйбишева.
Жодних доказів того, що дані каналізаційні колодязі належать КП “Водоканал» позивачем не надано. Вивчаючи прокол огляду місця події від 13.11.2006р. неможливо встановити саме на якому участку ділянки по вул. Куйбишева було заподіяно технічні пошкодження транспортному засобу “Skoda Octavia», державний реєстраційний № АР 5608 АІ, щоб визначити про який каналізаційний люк іде мова і звідси не можливо визначити кому люк, на який наїхав автомобіль належить.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», для настання відповідальності по відшкодуванню шкоди необхідна наявність складу правопорушення, а саме:
- шкоди;
- протиправна поведінка особи, що завдала шкоду;
- причинно-наслідковий зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою особи, що її спричинила;
- вина.
Із наданих позивачем матеріалів, на які позивач посилається, як на доказ заподіяння шкоди відповідачем, не вбачається протиправна поведінка саме відповідача і позивачем не доказаний причинно-наслідковий зв'язок.
Виходячи з вищезазначених підстав, суд не знаходить на теперішній час об'єктивних підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з КП “Водоканал» шкоди на користь позивача, поскільки згідно діючого законодавства, особа має право на відшкодування шкоди довівши протиправну поведінку відповідача та надавши докази причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і настання шкоди в зазначеному розмірі.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.
Враховуючи наведене, в задоволені позову відмовити.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
В позові відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішенні “18» травня 2007р.
Суддя Н.С. Кутіщева