Справа № 461/2853/17
про відмову в забезпеченні позову
"21" квітня 2017 р. Галицький районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді: Котельви К.О.,
при секретарі: Остапчук М.Ю.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину.
Позивач подав до суду заяву, в якій просить винести ухвалу, якою заборонити відповідачам і третім особам, зокрема колекторським компаніям та підрозділам виконавчої служби вчиняти будь-які дії щодо грошових коштів та майна ОСОБА_1 до вирішення справи по суті.
Заяву мотивує тим, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Позивачем не подано жодного належного доказу на підтвердження того факту, що не забезпечення позовних вимог шляхом заборонити вчиняти будь-які дії щодо грошових коштів та майна ОСОБА_1 відповідачам і третім особам, зокрема колекторським компаніям та підрозділам виконавчої служби може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а також до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
За таких обставин, з врахування вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, так як вважає доводи такої недостатніми та не доведеними належними засобами, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5-ти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: К.О. Котельва