.
Справа №585/566/17 Головуючий у суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 33/788/93/17 Суддя-доповідач ОСОБА_2
Категорія 124 КУпАП
24 квітня 2017 року суддя Апеляційного суду Сумської області Макаровець А. М. , з участю особи відносно якої складено протокол - ОСОБА_3 розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2017 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2017 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що він, 14 липня 2016 року в м. Ромни на перехресті вул. Горького - вул. Прокопенка, близько 09 год. 30 хв. грн. керував велосипедом «Мінськ», б/н, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення і транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк апеляційного оскарження вказаного судового рішення, скасувати постанову Роменського міськрайонного суду від 09 лютого 2017 року відносно нього та закрити провадження за відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вимоги поданої апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку ОСОБА_3 мотивує тим, що:
- копію постанови він отримав 18.02.2017 року, що підтверджується довідкою цеху обслуговування споживачів №8 м. Ромни ЦПЗ №5 Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 20 лютого 2017 року;
- вважає, що судом при розгляді даної справи було допущено порушення його права на захист шляхом обмеження його конституційних прав бути належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, особисто приймати участь при у розгляді вказаної справи, надавати докази та користуватися правовою допомогою адвоката.
Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З врахуванням вищезазначених вимог закону, строк на апеляційне оскарження постанови районного суду від 09 лютого 2017 року закінчувався 19 лютого 2017 року, проте, апеляційна скарга ОСОБА_3 надійшла 27 лютого 2017 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Роменського районного суду Сумської області (а.с.10).
В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, апелянт посилається на те, що копію постанови він отримав 18 лютого 2017 року.
З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що на адресу ОСОБА_3 була направлена постанова судді районного суду від 09 лютого 2017 року (а.с.8), яку він отримав, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, 18 лютого 2017 року (а.с.9).
За таких обставин, а також з врахуванням того, що ОСОБА_3 не був присутнім в суді першої інстанції при розгляді адміністративної справи відносно нього, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови районного суду, при тому що апеляційна скарга була направлена апелянтом в 10 - ти денний строк з дня отримання ним копії постанови.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо порушення його прав, оскільки він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3, було розглянуто у відсутність останнього, оскільки в судове засідання він не з'явився.
Згідно положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про розгляд справи, здійснюється повісткою, яка вручається цій особі не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
В матеріалах справи відсутні дані про належне, відповідно до вищезазначених вимог закону, сповіщення ОСОБА_3 про час і місце розгляду адміністративної справи.
За таких обставин, розглянувши справу у відсутність ОСОБА_3, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до порушення прав останнього, які передбачені ст. 268 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, у відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суд повинен визначити чи порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вимоги Правил дорожнього руху і чи стало це порушення причиною ДТП.
Проте, при розгляді даної адміністративної справи відносно ОСОБА_3 судом першої інстанції вищезазначених вимог закону дотримано не було.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №520369 від 04 лютого 2017 року, складеного відносно ОСОБА_3, 14 липня 2016 року в м. Ромни на перехресті вул. Горького - вул. Прокопенка, близько 09 год. 30 хв. грн., останній керував велосипедом «Мінськ», б/н, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу автомобілю НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення і транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
При цьому, підставою для складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення стала постанова про виділення матеріалів з кримінального провадження для притягнення до адміністративної відповідальності від 15 січня 2017 року (а.с.4), з якої вбачається, що в ході досудового розслідування в рамках кримінального провадження за фактом ДТП, що відбулася 14 липня 2016 року за участю водія автомобіля ВАЗ-2121 д.н.55-70СУТ ОСОБА_4 та велосипедиста ОСОБА_3, було призначено судову автотехнічну експертизу, за результатами якої у висновку експерта №19/119/9-1/148е було зазначено, що в діях велосипедиста вбачається невідповідність вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Однак, під час розгляду вказаної адміністративної справи судом апеляційної інстанції було витребувано висновок експерта №19/119/9-1/148е та за клопотанням ОСОБА_3, до матеріалів справи було долучено диск, на якому зафіксовано подію, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_3
Як вбачається зі змісту висновку експерта, останнім не надано оцінки про те, чи міг велосипедист з урахуванням його швидкості руху та швидкості руху автомобіля реально спостерігати наближення автомобіля до перехрестя за обставин зафіксованих на відео.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що з матеріалів відеозапису вбачається, що на момент ДТП, велосипедист перехрестя вже проїхав.
За таких обставин висновок експерта про те, що велосипедист, знаходячись попереду автомобіля (тобто, фактично рухаючись по головній дорозі), не надав перевагу в русі, не узгоджується з положенням п. 16.11 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Приймаючи до уваги вищезазначені протиріччя, які містить висновок експерта, а також те, що ДТП сталося за межами перехрестя, коли велосипедист рухався по головній дорозі, що чітко вбачається з матеріалів відеозапису, суд не вбачає обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність в діях велосипедиста порушення правил п. 16.11 Правил дорожнього руху України, а відповідно, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_3В підлягає задоволенню, постанова Роменського міськрайонного суду Сумської області про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. - скасуванню, з прийняттям нової постанови про закриття провадження у даній справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст. 247 КУпАП, ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Роменського районного суду Сумської області від 09 лютого 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Сумської областіОСОБА_2.
.