Справа № 33/796/429/2017 Категорія: ст. 212-3 КУпАП
Головуючий у першій інстанції: Отвіновський П.Л.
Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.
07 квітня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Маліновський О.А., за участю захисника ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює начальником Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації,
за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП,-
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, складеного 01 листопада 2016 року керівником відділу контролю у сфері приватного права Управління з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, 16 вересня 2016 року ОСОБА_6, яка займає посаду начальника Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації були порушені вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», що виразилося у неправомірній відмові у наданні інформації на запит про отримання публічної інформації.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вважаючи постанову судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати, провадження по справі щодо неї закрити. Під час апеляційного розгляду викликати до суду головного спеціаліста Управління ОСОБА_7
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначає, що нею надано вичерпну відповідь, а не відмову у наданні публічної інформації, як зазначено в складеному щодо неї протоколі та в постанові судді. При цьому, стверджує, що дійсно 09 вересня 2016 року на електронну адресу Управління надійшов запит ОСОБА_5 про надання, на думку останнього, публічної інформації про судові засідання, в яких 22 липня 2016 року брав участь головний спеціаліст сектору правового забезпечення Управління ОСОБА_7 із зазначенням номеру справи, назви суду, часу на який було призначено засідання. Проте, Законом України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Тому, в даному випадку, саме суд є розпорядником публічної інформації, про яку йшлося в запиті ОСОБА_5, зокрема про номер справи, час і місце розгляду справ. При цьому, запитувана інформація щодо місця перебування співробітника Управління ОСОБА_7 не відноситься до категорії «публічної» в розумінні положень зазначеного Закону.
Окрім цього, зазначає, що судом розглядалась обрана з контексту (її відповіді) окрема цитата, на якій і базувалось обвинувачення, що вказує на упередженість під час розгляду справи.
Водночас, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, посилаючись на дату отримання повного тексту оскаржуваної постанови від 16 грудня 2016 року - 21 грудня 2016 року.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_4, який підтримав клопотання та апеляційну скаргу та просив їх задовольнити, потерпілого ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення клопотання та апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання не підлягає розгляду, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.
При апеляційному розгляді справи встановлено, що строк на апеляційне оскарження не пропущено, апеляційну скаргу подано до суду 26 грудня 2016 року, тобто у встановлений ст. 294 КУпАП десятиденний строк, а тому відсутні підстави для розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом на підставі і в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В порушення вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП суд першої інстанції не дотримався вимог щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності із законом, належним чином не оцінив зібрані у справі докази в їх сукупності, що призвело до ухвалення у справі необґрунтованого та незаконного рішення.
Рішення суду про визнання ОСОБА_6 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи, а також поясненнями свідка ОСОБА_7 при апеляційному розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про необхідність скасування постанови суду першої інстанції є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2016 року не містить твердження про те, що ОСОБА_6 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, а лише зазначено, що в її діях вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, про що суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній постанові, але не дав належної оцінки цій обставині.
Також необхідно врахувати, що згідно запиту ОСОБА_5 просить надати інформацію «про судові засідання, в яких було взято участь головним спеціалістом сектору правового забезпечення Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_7 22 липня 2016 року із зазначенням № справи, назви суду, часу на який було призначено засідання суду». Зміст вказаного запиту вказує саме на участь ОСОБА_7 в судових засіданнях, а розпорядником і володільцем інформації є суди.
За таких обставин Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації не може бути визнано розпорядником та володільцем вказаної публічної інформації і у відповідності з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» має право відмовити в її наданні.
При розгляді справи в апеляційному суді свідок ОСОБА_7 пояснив, що володільцем і розпорядником інформації про його участь в судових засіданнях є суди, а не Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, а запит ОСОБА_5 пов'язаний з участю свідка в справі, де стороною є ОСОБА_5
За таких обставин запит ОСОБА_5 не може бути визнано запитом про надання публічної інформації, а фактично є запитом про місце перебування головного спеціаліста сектору правового забезпечення Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_7 та його участь в судових засіданнях.
Крім того, необхідно врахувати, що безпосереднім виконавцем відповіді на запит ОСОБА_5 являється не ОСОБА_6, а інша особа, про що зазначено в листі Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 16 вересня 2016 року.
При розгляді справи не встановлено доказів вчинення адміністративного правопорушення, а тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП.
На підставі викладеного, постанова суду першої інстанції відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 245, п. 1 ст. 247, ст. 256, ст. 280, ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.А. Маліновський