"18" квітня 2017 р.Справа № 916/402/17
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань ОСОБА_1
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 21/р8-17-014 від 03.01.2017р
Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № б/н від 10.04.2017р.
Від третьої особи: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” до товариства з обмеженою відповідальністю „Метабуд”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: публічного акціонерного товариства „ОДЕСАГАЗ”, про стягнення 41 300,07 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” (далі по тексту - ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Метабуд” (далі по тексту - ТОВ „Метабуд”) про стягнення суми заборгованості у розмірі 41 300,07 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 34 164,56 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1 466,18 грн., інфляційних витрат у розмірі 5 669,33 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 011000 (3) на постачання природного газу за регульованим тарифом для побутових потреб населення від 01.07.2015р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати за спожитий природний газ.
Ухвалою від 17.02.2017р. господарським судом в порядку ст. 27 ГПК України було залучено публічне акціонерне товариство „ОДЕСАГАЗ” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
ТОВ „Метабуд” не було подано відзиву на позовну заяву ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ”, проте 18.04.2017р. відповідач звернувся до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.07.2015р. між ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” (Постачальник), публічним акціонерним товариством „ОДЕСАГАЗ” (Газорозподільне підприємство) та ТОВ „Метабуд” (Споживач) було укладеного договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для побутових потреб населення № 011000 (3), у відповідності до п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується поставити природний газ Споживачеві для побутових потреб, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги газопостачання за встановленими цінами, у строк і на умовах, що передбачені цим договором. Характеристика об'єкта споживання на момент укладання цього договору: житловий будинок, який розташований за адресою: Шампанський провулок, буд. 2/1, кількість зареєстрованих осіб 143, опалювальна площа 7 082,9 кв. м.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу” від 9 квітня 2015 року N 329-VIII (з наступними змінами і доповненнями) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 11.1 договору № 011000 (3) від 01.07.2015р. останній набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31.12.2015р., а в частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення.
Договір вважається продовженими до 31 грудня кожного наступного року, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з п. п. 2.1, 2.3 договору № 011000 (3) від 01.07.2015р. Споживач розраховується з Постачальником за надані послуги з газопостачання за роздрібними цінами на природний газ, що використовується для потреб населення, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. п. 2.7, 2.10 договору № 011000 (3) від 01.07.2015р. розрахунки за послуги газопостачання здійснюються на підставі рахунків-фактур. Споживач вносить платежі не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, а у разі отримання платіжного документа, який виписує Постачальник оплачує його протягом 10 днів з дати, зазначеної у такому платіжному документі. Оплата вартості послуг з газопостачання за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, з якого у встановленому порядку здійснюється розподіл коштів між відповідними суб'єктами ринку газу, в тому числі на поточний рахунок газорозподільного підприємства згідно з договором про розподіл коштів між відповідними суб'єктами ринку газу, в тому числі на поточний рахунок газорозподільного підприємства згідно з договором про розподіл.
ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення оплати вартості поставленого газу за липень 2015р., серпень 2015р. та вересень 2015р., що і стало підставою для звернення до господарського суду із даним позовом.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем прийняті на себе за договором зобов'язання щодо постачання відповідачу природного газу протягом періоду з липня 2015р. по вересень 2015р. включно виконувались належним чином, а відповідачем було прийнято від ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” поставлений протягом вищезазначеного періоду природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу №011000/07 від 31.07.2015р. (обсяг спожитого природного газу за липень 2015р. складає 1 703 куб. м.); №011000/08 від 31.08.2015р. (обсяг спожитого природного газу за серпень 2015р. складає 1 470 куб. м.); №011000/09 від 30.09.2015р. (обсяг спожитого природного газу за вересень 2015р. складає 1 580 куб. м.). На підставі актів приймання-передачі природного газу позивачем було складено рахунки-фактури на загальну суму 34 164,56 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснив оплату вартості спожитого природного газу, поставленого позивачем протягом спірного періоду, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору за ТОВ „Метабуд” рахується прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 34 164,56 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача, що має наслідком задоволення позовних вимог ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” у названій частині.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості природного газу, поставленого на виконання умов договору № 011000 (3) від 01.07.2015р., позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано ТОВ „Метабуд” на суму основної заборгованості 3% річних у сумі 1 466,18 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних /а.с. 21/ , господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” про стягнення із відповідача трьох відсотків річних в сумі 1 466,18 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції у розмірі 5 669,33 грн., через порушення останнім власних зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” у названій частині також підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Метабуд” перед ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” в загальній сумі 41 300,07 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 34 164,56 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1 466,18 грн., інфляційних витрат у розмірі 5 669,33 грн. витікає з умов укладеного між сторонами по справі договору № 011000 (3) від 01.07.2015р., положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.
Що стосується клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення суду до 30.06.2017р., проти задоволення якого представник позивача у судовому засідання не заперечував, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Згідно п.п. 7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, в обґрунтування наявності підстав для надання розстрочки виконання рішення суду відповідач посилається на скрутний фінансовий стан та на численні судові рішення, якими було стягнуто з ТОВ „Метабуд” грошові кошти у значному розмірі. Крім того, відповідач наголошував, що стягнення спірної суми заборгованості може призвести до зупинення господарської діяльності відповідача та виникнення загрози неплатоспроможності підприємства, що, в свою чергу, може призвести до банкрутства останнього.
Підсумовуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги правову позицію позивача щодо можливості надання розстрочки виконання рішення господарського суду до 30.06.2017р., господарський суд доходить висновку про правомірність задоволення поданого ТОВ „Метабуд” клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог ТОВ „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” до ТОВ „Метабуд” у повному обсязі відповідно до ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193, Господарського кодексу України та задоволення клопотання ТОВ „Метабуд” про надання розстрочки виконання рішення суду.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Метабуд” /65031, м. Одеса, вул. Промислова, 31; 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, код ЄДРПОУ 32810852/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” /65003, м. Одеса, вул. Одарія б. 1, код ЄДРПОУ 39525257/ суму основного боргу у розмірі 34 164 грн. 56 грн. /тридцять чотири тисячі сто шістдесят чотири грн. 56 коп./, три відсотки річних у розмірі 1 466 грн. 18 коп. /одна тисяча чотириста шістдесят шість грн. 18 коп./, інфляційні витрати у розмірі 5 669 грн. 33 коп. /п'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять грн. 33 коп./, судовий збір в сумі 1 600 грн. 00 коп. /одна тисяча шістсот грн. 00 коп./ Наказ видати.
3. Надати товариству з обмеженою відповідальністю „Метабуд” /65031, м. Одеса, вул. Промислова, 31; 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, код ЄДРПОУ 32810852/ розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2017р. по справі №916/402/17 за наступним графіком:
- до 30.04.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю „Метабуд” зобов'язано перерахувати на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” /65003, м. Одеса, вул. Одарія б. 1, код ЄДРПОУ 39525257/ збитки від інфляції у розмірі 5 669 грн. 33 коп. /п'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять грн. 33 коп./, три відсотки річних у розмірі 1 466 грн. 18 коп. /одна тисяча чотириста шістдесят шість грн. 18 коп./, судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп. /одна тисяча шістсот грн. 00 коп./;
- до 30.05.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю „Метабуд” зобов'язано перерахувати на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” основну заборгованість у розмірі 17 164 грн. 56 коп. /сімнадцять тисяч сто шістдесят чотири грн. 56 коп./;
- до 30.06.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю „Метабуд” зобов'язано перерахувати на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” основну заборгованість у розмірі 17 000 грн. 00 коп. /сімнадцять тисяч грн. 00 коп./ .
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 24 квітня 2017 р.
Суддя С.П. Желєзна