04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" квітня 2017 р. Справа№ Б11/068-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Пантелієнка В.О.
Доманської М.Л.
за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,
від арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. - Демчана О.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.01.2017 за скаргою на дії ліквідатора (суддя Мальована Л.Я.)
у справі №Б11/068-12
за заявою Підприємства "Агроавіатехмаш" Дніпропетроської міської громадської організації "Асоціація авіації ЗАНГ України",
до Приватного підприємства "Елітно-насіннєва агрофірма "Мрія"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2017 залишено без задоволення скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" на дії ліквідатора Кучака Ю.Ф.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 20.01.2017, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії ліквідатора банкрута, усунути арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича від виконання обов'язків ліквідатора банкрута і призначити нового ліквідатора.
Арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович подав відзив, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу від 20.01.2017 - без змін.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Київської області від 25.06.2014 визнано банкрутом Приватне підприємство "Елітно-насіннєва агрофірма "Мрія", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк надійшла скарга на дії ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., в якій ставиться питання про визнання незаконними дії (бездіяльність) ліквідатора щодо порушення ст. 45 Закону про банкрутство та включення вимог Банку до реєстру вимог кредиторів в сумі 7057336,22 грн. окремо як забезпечені заставою майна боржника та про усунення арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, призначити нового ліквідатора.
Відповідно до ч. 11 ст. 41 Закону про банкрутство дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
В обґрунтування поданої скарги кредитор послався на неналежне виконання ліквідатором банкрута обов'язків, а саме ліквідатор не здійснив належним чином аналіз фінансового становища банкрута, не провів інвентаризацію майна банкрута, не здійснив оцінку майна банкрута, не забезпечив відчуження майна банкрута за найвищою ціною, не погодив продаж заставного майна, ліквідатор не звітував у встановленому Законом порядку перед комітетом кредиторів та судом, ліквідатор у ліквідаційній процедурі використовував лише один рахунок банкрута, порушено строк ліквідаційної процедури, ліквідатор неналежним чином веде реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутства під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Згідно до ч. 2. ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
- приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;
- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;
- аналізує фінансове становище банкрута;
- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
- заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
- подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
- передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;
- продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;
- веде реєстр вимог кредиторів;
- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення аналізу фінансового становища банкрута, ліквідатором вчинялись дії щодо пошуку та виявлення майна банкрута, що підтверджується запитами ліквідатора до уповноважених органів та відповідями на них, здійснено аналіз руху коштів на рахунках банкрута, що підтверджується довідками та випискою по ліквідаційному рахунку банкрута з банківських установ, та за результатами вказаних дій ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута, що підтверджується інвентаризаційними описами від 14.01.2015 р.
Вказані обставини справи спростовують твердження ПАТ КБ "Приватбанк" про невчинення ліквідатором банкрута дій по здійсненню аналізу фінансового становища банкрута та нездійснення ліквідатором інвентаризації майна ПП "Елітно-насіннєва агрофірма "Мрія".
Як вбачається з матеріалів справи та електронних оголошень, розміщених на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України, початкова вартість майна банкрута була визначена в сумі 28034108,80 грн. (без можливості зниження початкової вартості), при повторному аукціоні - 22427287,04 грн., з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні, при другому повторному - 17941829,63 грн., з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні.
Відповідно до змісту ст. ст. 44 Закону про банкрутство, перший аукціон з продажу майна банкрута проводиться у формі цілісного майнового комплексу до якого включаються усі активи банкрута з початковою вартістю сукупності визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
Приписами норм статей 65 та 66 Закону про банкрутство передбачено особливості проведення повторного та другого повторного аукціону. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону. Частиною 3-4 ст. 66 Закону визначено особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості. Так, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.
Тобто, зниження ціни до тієї, за яку переможцем придбане спірне нерухоме майно, не суперечить вимогам Закону про банкрутство, що свідчить про необґрунтованість посилань скаржника на те, що майно банкрута продано по заниженій вартості.
Відповідно до частини 9 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим надавалися на засіданнях комітету кредиторів звіти учасникам комітету та за результатами проведення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів погоджено дії ліквідатора без будь-яких зауважень.
Відповідно до частини сьомої ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.
На виконання вказаних приписів норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором банкрута у ліквідаційній процедурі використовувався лише один ліквідаційний рахунок у АТ "Райффайзен Банк Аваль" №26001322848, що підтверджується листом Володарського відділення Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, випискою з рахунку та платіжними дорученнями, якими перераховано кошти на ліквідаційний рахунок банкрута, тому спростовуються поданими документами.
Щодо доводів Банку про те, що ліквідатором неналежним чином ведеться реєстр вимог кредиторів, у зв'язку з включенням вимог Банку в сумі 7057336,22 грн. до реєстру окремо, як таких, що забезпечені заставою майна боржника, а не до вимог четвертої черги задоволення слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 45 Закону про банкрутство забезпечені вимоги вносяться до реєстру вимог кредиторів окремо та підлягають погашенню у позачерговому порядку за рахунок коштів отриманих від реалізації заставного майна.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2014 ліквідатора банкрута зобов'язано подати до суду реєстр вимог кредиторів, який привести у відповідність до вимог ст. 45 Закону про банкрутство.
На виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 29.10.2014, ліквідатором подав на затвердження реєстр вимог кредиторів, приведений у відповідність до ст. 45 Закону про банкрутство, згідно з яким вимоги Банку були до нього включені окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника. При цьому, відповідно до попередньої редакції Закону про банкрутство, за нормами якої приймалось ухвала попереднього засідання від 20.11.2013 у даній справі, такі вимоги Банку підлягали внесенню до реєстру в першу чергу задоволення.
За чинною редакцією Закону, забезпечені вимоги мають бути внесені до реєстру вимог кредиторів окремо, та відповідно погашатись позачергово за рахунок заставного майна.
З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор вніс вимоги Банку до реєстру окремо, оскільки такі вимоги забезпечені згідно умов Договору застави автотранспорту КМ -101 Е-А від 29 жовтня 2007 року та Договору застави майна КМ -101 Е-М від 29 жовтня 2007 року, що встановлено ухвалою попереднього засідання від 20.11.2013 у даній справі.
Тобто, в даному випадку, ліквідатор не порушував вимог ст. 45 Закону про банкрутство.
Разом з тим, відповідно до приписів частини другої ст. 25 Закону про банкрутство внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.
Отже, у ліквідатора банкрута не було правових підстав для зміни черговості задоволення грошових вимог заставного кредитора та кредитора четвертої черги задоволення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, які викладені у скарзі на дії (бездіяльність) ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. та апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 20.01.2017 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 20.01.2017 за скаргою на дії ліквідатора у справі № Б11/068-12 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді В.О. Пантелієнко
М.Л. Доманська