про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2017 року № 810/1455/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Пласт» до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Пласт» до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 31.01.2017 №51-16 та рішення №1/16-30 від 31.01.2017 про опис майна Приватного акціонерного товариства «Пласт» у податкову заставу, винесені Головним управлінням ДФС у Полтавській області.
Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
В силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не було долучено до матеріалів справи доказів сплати судового збору за звернення з позовною заявою.
З огляду на зазначене суд звертає увагу, що частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2017 рік” №1801-VIII від 21.12.2016 установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.
В позовній заяві заявлено дві позовні вимоги, одна з яких є вимогою немайнового характеру, а друга позовна вимога майнового характеру.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 23 507,33 грн. ((1 460 488,95 грн. х 1,5 % = 21 907,33 грн)+ 1600 грн. = 23 507,33 грн.)
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.
Разом з цим, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Пласт» на даний час має незадовільне (скрутне) матеріальне становище, що пов'язано з тим, що на підставі ухвали господарського суду Київської області від 19.01.2017, Миронівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області 26.01.2017 відкрито виконавче провадження ВП №53272521 та винесена постанова про арешт коштів товариства, що міститься на всіх рахунках відкритих в установах банку, починаючи з 2000 року по теперішній час, а також на всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови ВДВС про арешт коштів ОСОБА_1 «Пласт».
У підтвердження зазначеної обставини позивачем надано постанову Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області про арешт коштів ВП №53272521 від 26.01.2017.
Розглядаючи дане клопотання по суті суд зазначає таке.
Відповідно до ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Як встановлено вище, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач стверджує про незадовільний та скрутний майновий стан, посилаючись на факт накладення арешту на кошти товариства, що містяться на всіх рахунках, відкритих в установах банку.
На підтвердження зазначеної обставини позивачем, зокрема, надано постанову Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області про арешт коштів ВП №53272521 від 26.01.2017, згідно з якої вбачається, що на підставі ухвали від 19.01.2017 у справі №911/203/17 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках Р/р 26001007101001 в ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489.2. Р/р 26007019408611 в ОСОБА_2», МФО 313849.3. Р/р 26001007101001 в ІІАТ «Полтава-банк», МФО 331489.4. Р/р260090884301 в ПАТ «Банк «Україн.Капітал», МФО 320371.5. Р/р 260020884300 в ПАТ «Банк «Україн.Капітал», МФО 320371.6. Р/р 260093011674 в АТ «Ощадбанк», МФО300465.7. Р/р 37516000039374 в Казначействі України, МФО 899998.8. 26005620688999 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012.9. Р/р 26047580068 в «Полтава-банк», МФО 331489.10. Р/р 260061472 в ІІАТ «Полтава-банк», МФО 331489.11. Р/р 260041845 в ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489.12. Р/р 260073000 в ПАТ «ДІАМАНТБАНК», МФО 320854.13. Р/р 26002019407394 в «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849.14. Р/р 26005620689006 в ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012.15. Р/р 260031473 в ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489.16. Р/р 260013 в ПАТ «ДІАМАНТБАНК», МФО 320854.17. Р/р 26004019407961 в ПАТ «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849.18. Р/р 26002620689009 в ПАТ «Промінвестбанк» МФО 300012.19. Р/р 260031473 в ІІАТ «Полтава-банк», МФО 331489.20. Р/р 260013 в ПАТ «ДІАМАНТБАНК», МФО 320854.21. Р/р 26004019407853 в ПАТ «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849.22. Р/р 26001050001614 в КРЕМЕН.ФАКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», КРЕМЕНЧУК, МФО 331304.23. Р/р 2600130 в ПАТ «ДІАМАНТБАНК», МФО 320854.24. Р/р 26004019407897 в ПАТ «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849. та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 «Пласт».
Проте, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності/відсутності у позивача інших рахунків у банківських установах та їх арешт, що у свою чергу унеможливлює суд дійти однозначного висновку щодо відсутності у розпорядженні позивача коштів на сплату судового збору за подання даного позову до суду.
Не надано позивачем й доказів відсутності готівкових коштів у касі підприємства, за рахунок яких може бути сплачений судовий збір.
Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими доказами, що свідчать про рівень матеріального становища підприємства є документи бухгалтерського обліку підприємства (балансові звіти тощо), податкова звітність позивача та інші.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом «Про судовий збір», а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Також суть відстрочення сплати судового збору полягає у відсутності коштів у позивача на момент звернення до суду і припускає їх наявність в подальшому. Проте позивач жодним чином не зазначає про обставини можливого надходження коштів, вжиття з цією метою якихось заходів, на підтвердження чого суду не надана інформація про наявну кредиторську та дебіторську заборгованість позивача та можливі джерела надходження коштів.
А тому суд приходить до висновку, що позивачем не надано всіх належних доказів, які б підтверджували незадовільний майновий стан позивача, внаслідок чого позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 23 507,33 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ;
код банку отримувача (МФО):821018 ;
рахунок отримувача: 31213206784001;
код класифікації доходів бюджету: 22030001.
У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачу 30-денного терміну з моменту отримання копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Пласт» до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення - залишити без руху.
2. В 30-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви, а саме надати:
- докази сплати судового збору у розмірі 23 507,33 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного доручення).
3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/1455/17 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.О. Кушнова
.