18 квітня 2017 р.Справа № 642/216/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.
за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20.02.2017р. по справі № 642/216/17
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпоряднику бюджетних коштів висновку щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”; зобов'язати відповідача подати розпоряднику бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” - за формою, встановленою Додатком 13 до “Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей”, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 20.07.2017 року задоволено позов.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20.07.2017 року та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, КАС України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що згідно військового квитка, довідки Ізюмсько-Борисівського ОМВІС Харківської області № 290 від 13.10.2011 року , архівної довідки - з 31.01.1983 року по 29.04.1985 року ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах та приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан у складі військової частини польова пошта НОМЕР_1 з 01.07.1983 року по 29.04.1985 року
Згідно витягу з протоколу № 1349 від 02.08.2011 року засідання ЦВЛК МО України по становленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв- отримані колишнім військовослужбовцем ОСОБА_1 під час проходження військової служби множинне вогнепальне осколкове поранення голови та правої ноги та наступні захворювання - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
Згідно виписки із акту огляду МСЕК серія 10ААА № 608907 від 12.10.2011 року - у зв'язку з пораненням, контузією та захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах , де велись бойові дії , позивачу вперше з 02.08.2011 року встановлена третя група інвалідності.
З тих же підстав позивачу з 01.08.2016 року встановлена друга група інвалідності, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК серія 12ААА № 444387 від 25.07.2016 року.
Судовим розглядом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року вищевказану постанову суду першої інстанції було скасовано, та у задоволенні позову було відмовлено.
19.12.2016 року позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно виплати одноразової грошової допомоги.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 3095/ВЗС від 28.12.2016 року йому відмовлено у складенні висновку щодо можливості виплати грошової допомоги, з мотивів, що ОСОБА_1 необхідно надати копію документа, що свідчить про причину та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного , наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень.
Позивач зазначену відмову вважає необґрунтованою, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача є не обґрунтованими та не відповідають діючому законодавству.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, у зв'язку з встановленням позивачу інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі- одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги
Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до ст. 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14.02.1992 року, встановлено, що за військовослужбовцями, особами, які звільнились з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються. Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповідно до норм міжнародного права і положень цієї Угоди. Статтею 4 зазначеної Угоди передбачено, що держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов'язання у 1992 році розробити і прийняти взаємопогоджені законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.
Законом України "Про ратифікацію Протоколу до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 року", від 07.06.2001 року № 2495-ІІІ ратифіковано Протокол до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 року.
Відповідно до статті 1 даного Протоколу, на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР та які переведені (зараховані) на військову службу в Збройні Сили, інші війська, інші військові формування та органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї Держави Співдружності до іншої поширюються права та пільги, гарантії та компенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання.
Таким чином, наведеними вище міждержавними Угодами не встановлено порядок отримання одноразової грошової допомоги, проте, зазначеними актами гарантується кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї держави Співдружності, на якій він проживає.
Право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, регламентується статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що заява ОСОБА_1 з доданими документами щодо виплати одноразової грошової допомоги отримана Харківським обласним військовим комісаріатом, однак, відповідачем, всупереч п. 13 Порядку не було надано висновок розпорядникові бюджетних коштів щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
У наявній в матеріалах справи копії листа відповідача від 28.12.2016 р. повідомлено позивача лише про невідповідність поданих документів вимогам п. 11 Постанови КМУ № 975 та запропоновано надати до Харківського обласного військового комісаріату: документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Проте, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів невиконання позивачем вимог пункту 11 Порядку при поданні заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також не надано будь - яких доказів на підтвердження того, що відповідачем було дотримано процедуру, визначену у п. 13 вказаного Порядку.
Доводи апеляційної скарги щодо надання позивачем не повного пакету документів, зокрема, не надання документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи, так як позивачем надано витяг з протоколу №1349 від 02.08.2011 року засідання ЦВЛК МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв в якому зазначено причини на обставини поранення
Таким чином, дії відповідача щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року є протиправними.
Позивачем надано до відповідача необхідні документи про підтвердження проходження військової служби та про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв позивача, пов'язаних з виконуванням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися військові дії, а тому у відповідача були відсутні підстави для не складання висновку та направлення його до Міністерства оборони України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України 'Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Щодо доводів апелянта про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження по справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Судовим розглядом встановлено що, 08.09.2016 року ОСОБА_1 звертався до Ленінського районного суду м. Харкова із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив суд: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України: “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати звіт про виконання судового рішення.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 року по справі 642/5782/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року вищевказану постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено, у зв'язку з тим, що заявником було надано завірені неналежним чином документи, а тому ІНФОРМАЦІЯ_4 було правомірно відмовлено йому в складенні висновку.
Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для закриття провадження у справі № 642/216/17, так як спір у цій справі між позивачем і відповідачем виник, у зв'язку з наданням позивачем, на думку відповідача, неповного пакету документів, тобто, спір у цій справі не тотожний спору, за результатами розгляду якого постановлена постанова суду у справі № 642/5782/16-а.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду Ленінського районного суду м. Харкова від 20.07.2017 року - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 20.02.2017р. по справі № 642/216/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Русанова В.Б. Курило Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2017 р.