Справа № 22-ц/793/894/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 53,54 Васильківська Т. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
18 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В. І.
суддівГончар Н. І., Пономаренка В. В.
при секретаріНаконечній М. М.
позивача ОСОБА_6
представника позивача ОСОБА_7
представника відповідача Михайлець О.В.
представника третьої особи Матусевич Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу державного агенства резерву України на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до державного агенства резерву України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державна організація «Комбінат Дніпро» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі,
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до державного агенства резерву України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державна організація «Комбінат Дніпро» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до контракту №83/16 від 13 червня 2016 року, за погодженням з Смілянським міським головою його призначено на посаду директора ДО «Комбінат «Дніпро» державного агентства резерву України, терміном з 13 червня 2016 року до 12 червня 2017 року.
Наказом №190-к від 22 листопада 2016 року позивача звільнено з 23 листопада 2016 року з посади генерального директора ДО «Комбінат «Дніпро» за невиконання обов'язків, передбачених підпунктами 2.1.1., 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 пункту 2.1. контракту відповідно підпунктів а), в), и), о) пункту 5.3 контракту від 13 червня 2016 року №83/16 та пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Позивач стверджує, що підставою для звільнення є службова записка завідувача сектору внутрішнього аудиту від 31 жовтня 2016 року №0.70/9-6; аудиторський звіт від 19 жовтня 2016 року №0,70/9-6; коментар аудиторського звіту по оцінці діяльності ДО «Комбінат «Дніпро» за період з 1 січня 2015 року по 1 липня 2016 року від 26 жовтня 2016 року №561.
Вважає наказ про звільнення його з роботи незаконним та таким, що винесений з порушенням норм трудового законодавства та процедури проведення звільнення і підлягає до скасування.
ОСОБА_6 просив суд визнати наказ голови державного агенства резерву України №190-к від 22 листопада 2016 року про звільнення ОСОБА_6 з посади директора державної організації «Комбінат «Дніпро» державного агентства резерву України за невиконання обов'язків та поновити на посаді директора державної організації «Комбінат «Дніпро» державного агентства резерву України. Стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
22.12.2016 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просив суд визнати наказ голови державного агентства резерву України№190-к від 22 листопада 2016 року незаконним та поновити ОСОБА_6 на посаді директора державної організації «Комбінат «Дніпро» державного агентства резерву України. Стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 5000 грн.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2017 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано наказ голови державного агентства резерву України №190-к від 22 листопада 2016 року про звільнення ОСОБА_6 з посади директора державної організації «Комбінат «Дніпро» державного агентства резерву України незаконним. Поновлено ОСОБА_6 на посаді директора державної організації «Комбінат «Дніпро» державного агентства резерву України з 23 листопада 2016 року. Стягнуто з державного агентства резерву України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 листопада 2016 року по 13 лютого 2017 року за 57 робочих дні в сумі 36293 грн. 04 коп. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням державне агентство резерву України подало апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права і просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2017 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки повністю ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 до державного агенства резерву України, третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державна організація «Комбінат Дніпро» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не доведено факту дотримання процедури погодження звільнення позивача, та не доведено порушень позивачем умов контракту від 13.06.2016 року. Поновивши позивача на роботі, суд першої інстанції стягнув з відповідача державного агентства резерву України на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Встановлено, що на умовах контракту №83/16 від 13 червня 2016 року, укладеного між державним агентством резерву України та ОСОБА_6, та погодженого головою Смілянської міської ради, позивач призначений на посаду директора державної організації «Комбінат «Дніпро».
ОСОБА_6 першочергово був призначений на посаду директора державної організації «Комбінат «Дніпро» згідно з умовами контракту 20 червня 2011 року і погодженого головою Смілянської міської ради. Контракт №83/16 від 13 червня 2016 року укладений між державним агентством резерву України та позивачем діє з 13 червня 2016 року по 12 червня 2017 року.
Відповідно до умов контракту, керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, своєчасне виконання завдань з накопичення (приймання), розміщення, освіження (поновлення), відпуску матеріальних цінностей державного резерву та їх кількісне і якісне зберігання.
Згідно з п.2.1.2, п.2.1.5, п.2.1.3, 2.1.9 п.п. б), г) контракту визначено, що керівник зобов'язаний забезпечувати виконання доведених органом управління (головою державного агентства резерву України) завдань, виконання затвердженого річного, з поквартальною розбивкою, фінансового плану підприємства тощо.
Наказом голови державного агентства резерву України №190-к від 22 листопада 2016 року ОСОБА_6 звільнено з 23 листопада 2016 року з посади генерального директора організації за невиконання обов'язків, передбачених підпунктами 2.1.1., 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 пункту 2.1. контракту відповідно підпунктів а), в), и), о) пункту 5.3 контракту від 13 червня 2016 року №83/16 та пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України. Дію контракту від 13 червня 2016 року №83/16 припинено.
Підставою для звільнення зазначено службову записку завідувача сектору внутрішнього аудиту від 31 жовтня 2016 року №0.70/9-6; аудиторський звіт від 19 жовтня 2016 року №0,70/9-6; коментар аудиторського звіту по оцінці діяльності ДО «Комбінат «Дніпро» за період з 1 січня 2015 року по 1 липня 2016 року від 26 жовтня 2016 року №561 за підписом директора ОСОБА_6; контракт від 13 червня 2016 року №83/16, укладений між держрезервом та ОСОБА_6; абзац 2 пункту 6 Порядку погодження з Головою ради міністрів АРК, головами місцевих держадміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 9 жовтня 2013 року №818.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.
Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
Відповідно до пп. «а», «в», «и», «0» п. 5.3 контракту N 83/16 від 13 червня 2016 року, укладеного між сторонами, керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи державного агентства резерву України в односторонньому порядку з дати, вказаної в наказі про його звільнення, у тому числі за пропозицією органу виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі незабезпе5чення виконання у звітному періоді показників ефективного використання державного мана та показників майнового стану організації; одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, у результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки; подання недостовірної інформації у звітності; у разі невиконання, виконання з порушенням строків, неналежного виконання зобов'язань, покладених на керівника окремим дорученням органу управління майном (а.с. 4-8, т. 1).
Відповідно до наказу №190-К від 22 листопада 2016 року однією з підстав звільнення ОСОБА_6 з роботи за порушення умов контракту є аудиторський звіту №0.70/9-6 від 19.10.2016 року. Як вбачається з даного аудиторського звіту за результатами проведеного позапланового внутрішнього аудиту діяльності державної організації «Комбінат «Дніпро», яке здійснювалось за І півріччя 2016 року, виявлені порушення та недоліки, що мають суттєвий вплив на виконання завдань організації та стану фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу покладено у основу висновку про те, що позивач не виконує обов'язків передбачених підпунктами 2.1.1., 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 пункту 2.1. контракту.
Термін дії контракту, за невиконання умов якого було звільнено позивача, діяв з 13 червня 2016 року по 12 червня 2017 року. Аудиторський звіт охоплював період з 01.01.2015 по 01.07.2016 року, або ж період роботи позивача ОСОБА_6 за попереднім контрактом. Тому висновок суду першої інстанції про те, що умовами контракту N 83/16 від 13 червня 2016 року не передбачена відповідальність працівника за неналежне виконання умов попереднього контракту.
Також суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що питання щодо виконання чи невиконання фінансового плану для вказаного підприємства має вирішуватись при дослідженні результатів фінансової діяльності підприємства протягом всього фінансового року в цілому, тобто за його загальними річними результатами, а не за результатами І півріччя, або ж за періоди визначені статтею 58 Бюджетного кодексу України.
Інша підстава, яка покладена в основу наказу про звільнення позивача з роботи за невиконання умов контракту, службова записка завідувача сектору внутрішнього аудиту від 31.10.2016 року №0.70/4-55 судом першої інстанції не досліджувалась, так як відповідачем не надана суду, отже відповідач не довів в судовому засіданні у порядку визначеному законом, що відповідна службова записка містить обставини, які б підтверджували порушення позивачем обов'язків, передбачених контрактом №83/16 від 13.06.2016 року.
Судом першої інстанції обґрунтовано визнано безпідставними доводи відповідача щодо невиконання позивачем дорученням органу управління майном згідно протоколу погоджувальної ради від 19.10.2016 року, оскільки відповідачем не доведено факту ознайомлення позивача зі змістом відповідного протоколу, адже на погоджувальній раді ОСОБА_6 був відсутній, та відповідні копії документів не мають відміток про ознайомлення позивача з їх змістом. Також суду не надано жодних доказів, того, що відповідні вказівки та завдання рекомендовані до виконання керівнику ДО «Комбінат «Дніпро» визначені на погоджувальній раді, позивачем не виконані на момент прийняття рішення про його звільнення.
Таким чином, відповідач в судовому засіданні не довів належними та допустимими доказами факту порушення позивачем умов контракту N 83/16 від 13 червня 2016 року, які зазначені в наказі як підстава для звільнення за невиконання умов контракту.
Крім того, прийняття та звільнення керівника державного підприємства має певні особливості як попереднє погодження з головами місцевих державних адміністрацій та органу місцевого самоврядування.
Згідно з пунктами 16, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року N 203 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності" контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті. При цьому розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, установлених чинним законодавством. При розірванні контракту з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з п. 8 ст. 36 КЗпП України, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства.
Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2013 року N 818 "Про затвердження Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. N 203" повідомлення про погодження або вмотивовану відмову в погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства разом з карткою погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства не пізніше 5 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади, які додаються до особової справи кандидата на посаду за місцем роботи.
У разі коли протягом 5 днів повідомлення про погодження або вмотивовану відмову в погодженні призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації не надіслані, пропозиція вважається погодженою.
При укладенні контракту N 83/16 від 13 червня 2016 року, призначення ОСОБА_6 на посаду директора ДО «Комбінат «Дніпро» державного агентства резерву України було погоджено з Смілянською міською радою Черкаської області.
У справі, рішення в якій переглядаються, судом установлено, що з листом про погодження звільнення ОСОБА_6 з роботи за невиконання умов контракту до Смілянської міської ради Черкаської області відповідач не звертався. На лист від 11.11.2016 року про погодження звільнення ОСОБА_6 з роботи за невиконання умов контракту до Смілянської районної державної адміністрації було отримано відповідь про те, що надання такого погодження не входить до компетенції Смілянської районної державної адміністрації, так як ДО «Комбінат «Дніпро» знаходиться на території міста Смілі і таке погодженні надає Смілянська міська рада (а.с. 151 том 1).
Погодження на звільнення ОСОБА_6 з роботи за невиконання умов контракту було надано 15.11.2016 року головою Черкаської обласної державної адміністрації, яке було отримано відповідачем 18.11.2016 року (вхідний на штрих коді а.с. 24 том 2).
Відповідно до частини першої пункту 10 Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначено, що у разі погодження Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої державної адміністрації пропозиції щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади видає у тижневий строк в установленому порядку наказ про призначення, а у дводенний строк наказ про звільнення.
День отримання погодження на звільнення від голови Черкаської обласної державної адміністрації отримано відповідачем 18.11.2016 року, що було п'ятницею. Дводенний термін на видачу наказу про звільнення закінчувався 20.11.2016 року, що відповідно припадало на неділю. Відповідно до частини 5 статті 254 ЦК України та частини 3 статті 70 ЦПК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Таким чином останнім днем видачі наказу про звільнення міг бути перший робочий день після неділі - понеділок 21.11.2016 року. Але відповідач видав наказ про звільнення ОСОБА_6 за порушення умов контракту лише 22.11.2016 року, за межами строку дії погодження голови Черкаської обласної державної адміністрації. Тому висновки суду першої інстанції в цій частині також є вірними.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про визнання наказу голови державного агентства резерву України №190-к від 22 листопада 2016 року про звільнення ОСОБА_6 з посади директора державної організації «Комбінат «Дніпро» державного агентства резерву України незаконним та про поновлення ОСОБА_6 на посаді директора державної організації «Комбінат «Дніпро» державного агентства резерву України з 23 листопада 2016 року відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з державного агентства резерву України окремо в апеляційній скарзі не оскаржується. Представник відповідача та третьої особи підтвердили висновки суду першої інстанції про те, що роботодавцем позивача було державне агентство резерву України
Інші доводи апелянта також перевірені судом апеляційної інстанції та визнані безпідставними.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 315, ЦПК України, колегія суддів судової палати,
Апеляційну скаргу державного агенства резерву України на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2017 року відхилити, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :