79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.04.2017р. Справа № 914/410/17
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М.,
розглянув у відкритому судовому матеріали справи
За позовом: Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, м. Миколаїв,
до відповідача:Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів,
про: стягнення 10.434,42 грн.
Представники:
позивача:не з'явився,
відповідача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 16.11.2016 р.).
Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про стягнення 10.434,42 грн. Ухвалою суду від 06.03.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.03.2017р. Ухвалою суду від 21.03.2017р. розгляд справи відкладено на 11.04.2017р.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Позивачем перераховувалась пенсія третій особі (ОСОБА_2В.) на банківський рахунок відкритий у відповідача. Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 10.434,42 грн., внаслідок нарахування пенсії після смерті третьої особи (28.11.2015 р.) за період з 01.12.2015 р. по 30.04.2016 р.
Відповідач у поданому відзиві заперечив проти позовних вимог з наступних підстав. ПАТ "Кредобанк" не є особою, яка зберегла або набула майно без достатньої правової підстави в розумінні статті 1212 ЦК України. За умовами договору від 05.01.2010 р. №05/01/10-4 (укладеному між сторонами у справі) відповідач виплачує перераховану на рахунок пенсію та інші грошові допомоги. Розпорядження позивача про повернення коштів надійшло до банку 18.05.2016 р., в той же день вся сума коштів, яка знаходилась на рахунку померлого у сумі 18.097,86 грн. перерахована позивачу. Відповідач не набув коштів у сумі 10.434,42 грн., оскільки відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_3 з 28.11.2015 р. по 20.12.2016 р. були здійснені видаткові операції з використання картки померлого. Тому відсутні правові підстави для стягнення 10.434,42 грн. з відповідача.
Представник позивача в судове засідання 11.04.2017р. не з'явився, додаткових доказів не надав. Подав клопотання про заміну позивача з Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на правонаступника - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області. У підтвердження правонаступництва позивач додав до матеріалів справи копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.04.2017 р. №1002416753.
Відповідно до частини першої статті 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.04.2017 р. №1002416753 правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (ідентифікаційний код 20876125) є Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (ідентифікаційний код 41250753). З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне замінити позивача з Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на його правонаступника Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.
Крім того, позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судові засідання з'явився, проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому відзиві.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі був укладений договір №05/01/10-4 від 05.01.2010 р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору банк (відповідач у справі) виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. №1596. Сторонами згідно з Додатковою угодою №7 від 30.06.2015 р. до Договору термін дії договору продовжено до 01.01.2016 р.
Відповідно до параграфу 1 статті 3 Договору Фонд зобов'язується, зокрема:
- забезпечити перерахування коштів на виплату пенсій та грошової допомоги, що фінансуються з коштів Фонду, на рахунки Банку протягом місяця за датами у межах виплатного періоду, але не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати;
- подавати Банку за один день до початку кожного виплатного періоду місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, одночасно на паперових та магнітних носіях списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки, описи до них та довідку про джерела фінансування виплат у кількості та за формою згідно з Порядком.
Параграфом 2 статті 3 Договору визначено наступні обов'язки Банку, зокрема:
- відкриття для зарахування коштів від Фонду окремих аналітичних рахунків за балансовим рахунком № 2560 "Державні позабюджетні фонди" без нарахування відсотків за залишками коштів, що створить умови для цільового використання коштів Фонду;
- відкриття поточних рахунків пенсіонерам і одержувачам допомоги у порядку, встановленою Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою у Мін'юсті України 17.12.2003 за № 1172/8493, та видачу безкоштовно ощадних книжок або платіжних карток. Строк дії платіжних карток не може становити більше одного року;
- зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду;
- видачу за бажанням одержувача належних йому сум пенсій та грошової допомоги як безпосередньо у Банку, так і з доставкою додому.
Відповідно до параграфу 3 статті 8 Договору з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, банк, при отриманні такого повідомлення, припиняє зарахування на поточний рахунок суми пенсій та грошової допомоги.
Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті банк повертає відповідно органам фонду (позивач у справі), за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера (параграфу 4 ст.8 Договору).
Відповідно до списків на зарахування пенсій на поточні рахунки, передані ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_2 перераховано 20.12.2015 р. - 5.270,86 грн., 20.01.2016 р. - 5.350,06 грн., 20.02.2016 р. - 5.350,06 грн., 20.03.2016 р. - 5.350,06 грн., 20.04.2016 р. - 7.211,24 грн. Кошти поступили на рахунок ОСОБА_2, про що свідчать банківські виписки по особовому рахунку, додані до матеріалів справи.
Позивачем скерована на адресу відповідача письмове розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва від 16.05.2016 р. вих. №5737/04-2 про повернення коштів у сумі 28.532,28 грн. померлого клієнта банку - ОСОБА_2 Підставою повернення коштів є смерть ОСОБА_2 28.11.2015 р., про що свідчить свідоцтво про смерть від 02.12.2015 р. Банком 18.05.2016 р. перераховано позивачу 18.097,86 грн. залишку коштів на поточному рахунку ОСОБА_2
Позивачем скерована на адресу відповідача лист вих. №10043/04 від 22.08.2016 р. із проханням про повернення коштів у сумі 10.434,42 грн. залишку нарахованої пенсії.
Відповідачем у відповіді від 28.09.2016 р. №182-41257/16 повідомлено позивача про останнє зняття коштів з рахунку ОСОБА_2 31.12.2015 р., та те, що станом на 18.05.2016р. залишок коштів на поточному рахунку ОСОБА_2 складав 18097,86 грн.
Банком додано до матеріалів справи виписки по особовим рахункам ОСОБА_2 з 28.11.2015 р. по 20.12.2016 р., з яких вбачаються видаткові операції з використання картки.
Доказів повернення коштів у сумі 10.434,42 грн., станом на час прийняття рішення судом, сторонами не надано.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу виплати пенсій та грошової допомоги на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.
За умовами цього Договору банк (відповідач у справі) виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. №1596.
Позивач, суми нарахованої ОСОБА_2 пенсії зараховував на його картковий рахунок, відкритий відповідачем, що підтверджується виписками з особового рахунку пенсіонера, які долучені до матеріалів справи відповідачем.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Частиною 1 статті 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Позивачем скерована на адресу відповідача письмове розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва від 16.05.2016 р. вих. №5737/04-2 про повернення коштів у сумі 28.532,28 грн. померлого клієнта банку - ОСОБА_2 Підставою повернення коштів є смерть ОСОБА_2 28.11.2015 р., про що свідчить свідоцтво про смерть від 02.12.2015 р.
Відповідно до параграфу 3 статті 8 Договору з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, банк, при отриманні такого повідомлення, припиняє зарахування на поточний рахунок суми пенсій та грошової допомоги.
Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті банк повертає відповідно органам фонду (позивач у справі), за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера (параграфу 4 ст.8 Договору).
Відповідач в свою чергу, на виконання параграфу 4 ст.8 Договору 18.05.2016 р. перерахував позивачу 18.097,86 грн. залишку коштів на поточному рахунку ОСОБА_2, що підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується позивачем.
Звертаючись з даним позовом, позивач стверджує, що різниця між сумою пенсії, яка була нарахована позивачем пенсіонеру ОСОБА_2 на його картковий рахунок, починаючи з місця, наступного за місяцем дати її смерті, та сумою, яка була повернута відповідачем позивачу (10.434,42 грн.), є безпідставно отриманими відповідачем грошовими коштами.
Разом із тим, щодо зазначеного обґрунтування позовних вимог Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, господарський суд зазначає наступне.
Згідно з статею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Приписами частини 1 статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з положенням частин 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.
Відповідно до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного Банку України № 22 від 21.01.2004, власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.
Таким чином, банк не є набувачем спірних коштів і не має повноважень з розпорядження особистими коштами клієнта, які є власністю останнього, поза межами договору між банком і клієнтом;
Виходячи з приписів чинного законодавства, суд зазначає, що відповідач не є набувачем пенсійних коштів пенсіонера ОСОБА_2, які в свою чергу є власністю останнього, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку зазначеного пенсіонера.
Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Вищого господарського суду України у справах № 904/3561/15 від 02.11.2015; № 918/2031/13 від 17.12.2014, а також у постанові Верховного суду України від 09.09.2014, 24.06.2015 р.
Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
До того ж, суд зазначає, що з інформації, зазначеної в банківських виписках, наданих відповідачем вбачається, що сума оскаржуваних грошових коштів, а саме нарахованої пенсії у сумі 10.434,42 грн., була отримана особою, яка володіла банківською карткою шляхом зняття готівки за допомогою банкомату.
Крім того, оскільки позивач повідомив відповідача про факт смерті пенсіонера ОСОБА_2 тільки 18.05.2016, то у відповідача, до того моменту, були відсутні підстави не здійснювати зарахування на картковий рахунок пенсіонера нарахованої йому суми пенсії.
За таких обставин, твердження позивача, щодо безпідставного отримання відповідачем оспорюваних грошових коштів у сумі 10.434,42 грн. є необгрунтованими та спростовуються, наведеними вище нормами закону, а також, погодженими сторонами умовами договору, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 43,33, 34, 43, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Замінити позивача - Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (ідентифікаційний код 20876125) на його правонаступника - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (ідентифікаційний код 41250753).
2. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.04.2017 року.
Суддя Петрашко М.М.