12 квітня 2017 року м. Київ К/800/13031/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року про повернення апеляційної скарги,
За наслідками розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Чернігівський ОВК) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії Деснянський районний суд м. Чернігова 11 березня 2016 року прийняв постанову, якою частково задовольнив позовні вимоги.
Зазначену постанову Чернігівський ОВК оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою від 11 квітня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Чернігівського ОВК на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2016 року без руху. Тією ж ухвалою апеляційний суд надав апелянту десятиденний строк з дати отримання її копії для усунення виявлених недоліків. Судячи зі змісту ухвали апеляційного суду від 11 квітня 2016 року, фактичною підставою для залишення апеляційної скарги Чернігівського ОВК без руху була відсутність оригіналу документа про сплату судового збору, розмірі, встановленому підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).
Судячи з наявних у матеріалах справи документів, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Чернігівський ОВК отримав 15 квітня 2016 року (свідченням чого є відмітка органу поштового зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення).
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року Чернігівський ОВК надіслав заяву від 18 квітня 2016 року № 1473 про усунення недоліків разом з оригіналом платіжного доручення № 275 від 28 березня 2016 року про сплату судового збору в сумі 606,32 грн. (додаток до заяви).
Зазначена заява зареєстрована в канцелярії суду 22 квітня 2016 року за вх. № 10881 (дата і номер, вказані на штампі суду, проставленому на цій заяві).
26 квітня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд на підставі статей 108, 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги Чернігівському ОВК. Також відповідно до цієї ухвали суд апеляційної інстанції вирішив повернути сплачені апелянтом кошти.
Таке рішення мотивовано тим, що станом на 26 квітня 2016 року від апелянта не надійшло документа про сплату судового збору в повному розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
У касаційній скарзі Чернігівський ОВК, посилаючись на порушення Київським апеляційним адміністративним судом норм процесуального права, просить скасувати його ухвалу від 26 квітня 2016 року і відкрити апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова в цій справі.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За частиною третьою статті 189 КАС до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 108 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною третьою цієї статті встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху (пункт 1 частини третьої статті 108 КАС).
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції констатував, що протягом встановленого апелянту десятиденного строку він не виконав належним чином вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Проте, в матеріалах справи є документальне підтвердження того, що з метою виконання вимог ухвали суду Чернігівський ОВК надіслав в межах встановленого йому строку платіжний документ (№ 275 від 28 березня 2016 року) про сплату судового збору. Станом на дату постановлення оскарженої ухвали апеляційний суд цей документ отримав.
Зважаючи на цю обставину колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про невиконання апелянтом вимог ухвали від 11 квітня 2016 року. У контексті відносин, що виникли у зв'язку з постановленням оскарженої ухвали, слід зазначити, що неналежне (чи часткове) виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ще не дає достатніх підстав стверджувати, що апелянт не виконав вимог суду взагалі (що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 КАС є підставою для повернення апеляційної скарги). Зокрема, якщо на думку апеляційного суду апелянт не в повному обсязі сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги в цій справі, такий судовий збір можна доплатити, відтак строк для усунення недоліків - продовжити, що цілком відповідало б меті такого процесуального заходу як залишення апеляційної скарги без руху (приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами процесуального закону). Натомість суд апеляційної інстанції розцінив сплату апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі (як висновується зі змісту ухвали від 26 квітня 2016 року, в меншому розмірі, аніж встановлено Законом України «Про судовий збір») як невиконання вимог ухвали суду, якою цю скаргу було залишено без руху, що на переконання колегії суддів Вищого адміністративного суду України є порушенням вимог процесуального закону.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 227 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
З огляду на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга в частині скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Стосовно вимог касаційної скарги про відкриття апеляційного провадження на підставі апеляційної скарги Чернігівського ОВК на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова в цій справі, то такі задоволенню не підлягають, оскільки вирішення цього питання є компетенцією лише суду апеляційної, а не касаційної інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року про повернення апеляційної скарги в цій справі - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У задоволенні решти вимог касаційної скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович
Судді Л.Л. Мороз
Т.Г. Стрелець