Справа: № 826/24642/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
13 квітня 2017 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2016, -
Позивач звернувся з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.05.2015 року №0000652205, №0000662205, №0000642205, №0000551700.
Свої вимоги мотивував тим, що господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ « 24 ЕЛЕМЕНТ» дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2016 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем підтверджені належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентами, відтак, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких товарів (послуг) до податкового кредиту є правомірним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що з 16.03.2015 року по 21.04.2015 року ДПІу Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, наказу № 506 від 04.03.2015 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ « 24 ЕЛЕМЕНТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.
За результатами проведеної перевірки ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 27.04.2015 року № 222/26-57-22-04/37226536, яким встановлено порушення ТОВ « 24 ЕЛЕМЕНТ»:
- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.138.2. ст.138, п. 44.1 ст. 44, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств належного сплаті до бюджету усього в сумі 64 686 грн., в тому числі по періодах: - 1 квартал 2012 р. -7 100 грн., півріччя 2012 р. - 9 763 грн., 2012 рік - 36 538 грн., 2013 рік - 28 147 грн. та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств усього в сумі 136 496 грн. в 2014 році;
- п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.2 та п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сум податку на додану вартість усього в сумі 47 040 грн. по періодам: квітень 2012 року - 7 898 грн., листопад 2012 року - 6 025 грн., лютий 2013 року - 273 грн., червень 2013 року - 1 725 грн., липень 2013 року - 17 855 грн., січень 2014 року - 1 317 грн., квітень 2014 року - 3 005 грн., травень 2014 року - 5 128 грн., червень 2014 року - 926 грн., вересень 2014 року - 2 888 грн.;
- п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, ст. 171 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 5 925 грн.
На підставі складеного акту перевірки від 27.04.2015 ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0000652205, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "24 ЕЛЕМЕНТ" суму грошового зобов'язання в розмірі 58 800 грн., з якої: за основним платежем - 47 040 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 760 грн. за платежем: податок на додану вартість;
- №0000642205, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "24 ЕЛЕМЕНТ" суму грошового зобов'язання в розмірі 80 857 грн., з якої: за основним платежем - 64 868 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 171 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств;
- №0000662205, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "24 ЕЛЕМЕНТ" суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 136 496 грн.;
- №0000551700, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "24 ЕЛЕМЕНТ" суму грошового зобов'язання в розмірі 7 406 грн., з якої: за основним платежем - 5 925 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 481, 25 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб.
Як встановлено, 08.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Восток трейд», як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «24 ЕЛЕМЕНТ», як замовником, укладено договір про надання транспортно-експедиційного обслуговування № 08/01-14-2.
За умовами договору виконавець бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок замовника виконати послуги пов'язанні з перевезенням вантажу замовника, визначеного в заявці, яка являється невід'ємною частиною договору. Згідно пункту 1.2 договору № 08/01-14-2 послуги за цим договором надаються протягом строку цього договору на підставі заявок, які надаються шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою ті підтвердженої круглою печаткою і підписом не пізніше однієї доби. Пунктом 1.3 зазначеного договору встановлено, що на підтвердження надання виконавцем замовнику послуг за цим договором складаються відповідні документи по перевезенню та подання перед навантаженням авто, тільки факсимільні копії оригіналів, згідно з якими буде виконана оплата виконавцю.
На виконання умов договору № 08/01-14-2 між Товариством з обмеженою відповідальність «ПКФ «Восток трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ» підписано акти здачі-прийнятих робіт (надання послуг):
- № ВТ 13021401 від 13.02.2014 на загальну суму вартості робіт 5 600 грн.;
- № ВТ 12021401 від 12.02.2014 на загальну суму вартості робіт 2 300 грн.;
- № ВТ 24011405 від 24.01.2014 на загальну суму вартості робіт 1 600 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Восток трейд» виписало на користь позивача податкові накладні:
- №1601 від 13.02.2014 на загальну суму 5 600 грн., в тому числі ПДВ - 933, 33 грн.;
- №1401 від 12.02.2014 року на загальну суму 1 200 грн., в тому числі ПДВ - 200 грн.;
- №203 від 04.02.2014 року на загальну суму 1 100 грн., в тому числі ПДВ - 183, 33 грн.;
- №3406 від 24.01.2014 року на загальну суму 1 600 грн., в тому числі ПДВ - 266, 67 грн.
05.01.2012 між Приватним підприємством «Профинвест», як експедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ», як замовником, укладено договір №05/01 про транспортно-експедиторське обслуговування, за умовами якого експедитор транспортує міжміським сполученням вантаж замовника.
На виконання умов договору №05/01 між Приватним підприємством «Профинвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ» підписано акти здачі-прийнятих робіт (послуг):
- від 24.05.2012 року на загальну суму вартості робіт 5 000 грн.;
- від 23.05.2012 року на загальну суму вартості робіт 3 400 грн.
Приватне підприємство «Профинвест» виписало на користь позивача податкові накладні:
- №6 від 14.05.2014 року на загальну суму 5 000 грн., в тому числі ПДВ - 833, 33 грн.;
- №14 від 23.05.2012 року на загальну суму 3 400 грн., в тому числі ПДВ - 566, 67 грн.
10.01.2012 року між ТОВ «Альфа-Фінанс», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ», як покупцем, укладено договір №082012, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити металопродукцію у кількості асортименті, за ціною та на умовах згідно специфікаціям.
На виконання умов договору №082012 між Товариством з обмеженою відповідальність «Альфа-Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ» підписано видаткову накладну № РН-0000004 від 27.01.2014 року на загальну суму товару 6 300 грн.
ТОВ «Альфа-Фінанс» виписало на користь позивача податкову накладну №8 від 28.01.2014 року на загальну суму 6 300 грн., в тому числі ПДВ 1 050 грн.
29.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діксі Строй», як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ», як замовником, укладено договір №12, за умовами якого виконавець виконує роботи по демонтажу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Новомосковська, 1. Кількість та ціна робіт визначається в калькуляції, що є невід'ємною частиною договору.
15.10.2012 ТОВ «Діксі Строй» та ТОВ « 24 ЕЛЕМЕНТ» підписали акт № 15 виконаних робіт на загальну суму 20 548, 20 грн.
ТОВ «Діксі Строй» виписало на користь позивача податкову накладну №106 від 09.11.2012 року на загальну суму 20 548, 20 грн., в тому числі ПДВ 3 424, 7 грн.
08.04.2014 між ТОВ «Кийтехторг», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ», як покупцем, укладено договір №19, за умовами якого постачальник поставляє, а покупець приймає та сплачує на умовах цього договору металопрокат нержавіючий, в кількості та ціні вказаній в рахунках (накладних), які є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору № 19 між Товариством з обмеженою відповідальність «Кийтехторг» та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ» підписано видаткові накладні:
- № КИ-00001790 від 24.04.2014 року на загальну суму 980 грн.
- № КХ-0000092 від 08.04.2014 року на загальну суму 6 490 грн.
Товариство з обмеженою відповідальність «Кийтехторг» виписало на користь позивача податкові накладні:
- № 240 від 24.04.2014 року на загальну суму 980 грн., в тому числі ПДВ 163, 33 грн.;
- № 82 від 08.04.2014 року на загальну суму 6 490 грн., в тому числі ПДВ 1 081, 67 грн.
31.07.2013 між ТОВ «Континентмаш», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ», як покупцем, укладено договір №310713, за умовами якого продавець зобов'язується продати і відвантажити, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і здійснити оплату за товар на умовах викладених в цьому договорі.
На виконання умов договору № 310713 між Товариством з обмеженою відповідальність «Континентмаш» та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ» підписано видаткову накладну №310713 від 31.07.2013 року на загальну суму 107 129, 93 грн.
Товариство з обмеженою відповідальність ТОВ «Континентмаш» виписало на користь позивача податкову накладну №15970 від 31.07.2013 року на загальну суму 107 129, 93 грн., в тому числі ПДВ 17 854, 99 грн.
12.11.2011 між ТОВ «Итал Партнер Груп», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ», як покупцем, укладено договір №СП-6, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію з нержавіючої сталі, відповідно до виписаних рахунків.
На виконання умов договору № СП-6 між Товариством з обмеженою відповідальність «Итал Партнер Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ» підписано акти здачі-прийнятих робіт:
- №32/1 від 31.07.2014 року на загальну суму 1 000 грн.
Також на виконання умов договору №СП-6 сторони підписали видаткові накладні:
- №ГТ-0000143 від 29.08.2014 року на загальну суму 3 180 грн.;
- №РН-010312-1/56 від 03.03.2012 року на загальну суму 40 572, 80 грн.
Товариство з обмеженою відповідальність ТОВ «Итал Партнер Груп» виписало на користь позивача податкові накладні:
- №844 від 28.08.2014 року на загальну суму 3 180 грн., в тому числі ПДВ 530,00 грн.;
- №1 від 01.03.2012 року на загальну суму 40 572, 80 грн., в тому числі ПДВ 6 762,13 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.
Згідно абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р.II цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктами 138.4 та 138.5 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 138.6 статті 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
В пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Так, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.
Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Апелянт вказує, що в ході досудового розслідування допитано директора ТОВ «Гардіс Трейд» ОСОБА_3, який надав свідчення щодо своєї непричетності до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, що на думку апелянта, підтверджує факт здійснення ТОВ «Гардіс Трейд» діяльності спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.
Однак, виконання договорів позивача підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами (акти здачі-прийнятих робіт, акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні) які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.
Апелянт не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших, обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.
На час взаємовідносин контрагенти були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Податковим органом не було надано суду доказів притягнення осіб - керівників вказаних підприємств, до кримінальної відповідальності по факту вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України.
За змістом норм ПК України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із контрагентами, тому висновки відповідача не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Апелянт також вказує на порушення позивачем обчислення податку на доходи фізичних осіб.
04.11.2011 між ОСОБА_4, як орендодавцем, та ТОВ « 24 ЕЛЕМЕНТ», як орендарем, укладено договір оренди про надання за плату в користування, належний орендодавцю на підставі приватної власності транспортний засіб - Mazda, моделі CX-7, випуску 2008 року.
22.12.2011 між ОСОБА_5, як наймодавцем, та ТОВ « 24 ЕЛЕМЕНТ», як наймачем, укладено договір оренди автомобіля, предметом якого є надання наймодавцем в тимчасове платне користування для забезпечення діяльності організації, транспортний засіб: марки KIA-CEED, легковий-комбі-в, рік випуску 2008.
22.12.2011 між ОСОБА_5, як наймодавцем, та ТОВ « 24 ЕЛЕМЕНТ», як наймачем, укладено договір найму (оренду) транспортного засобу, предметом якого є надання орендодавцем в тимчасове платне користування транспортний засіб: марки Toyota, моделі Venza, рік випуску 2013.
Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1. статті 163 ПК України).
У відповідності до пункту 164.1. статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом. Загальний оподатковуваний дохід є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Положеннями підпункту 164.1.2. пункту 164.1. статті 164 ПК України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Згідно абзаців «а», «г» підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.
Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Відповідно до норм статті 138 ПК України (в редакції, що діяла на момент вчинення господарських дій) витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).
Наявність тимчасового реєстраційного талону не є обов'язковою нормою відповідно до Правил дорожньої реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМУ від 07.08.98 р. №1388.
Витрати понесені позивачем на оренду транспортного засобу пов'язані із господарською діяльністю останнього, відтак, відсутні підстави для віднесення витрат на оренду транспортних засобів та на паливно-мастильних матеріалів до додаткового блага.
Зазначені витрати не були спрямовані на надання додаткового блага працівникам товариства.
Враховуючи викладене у сукупності, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
При поданні апеляційної скарги, апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано відсутністю коштів, незадовільним майновим станом.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 клопотання про відстрочення сплати судового збору - задоволено.
Таким чином, з апелянта має бути стягнуто розмір судового збору, що не був сплачений при поданні апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову до суду) за подання до суду юридичною особою адміністративного позову майнового характеру встановлено ставку судового збору 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
З позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує рішення яким нараховано податкове зобов'язання у розмірі 283559,25 грн, отже, судовий збір за подання вказаного позову становить 4253,40 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на день подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення складає 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Тобто, за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову належить сплатити судовий збір у розмірі 4678,74 грн. (4253,40 грн. * 110 %).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 24 ЕЛЕМЕНТ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2016 - залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ- 39513550) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4678,74 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят вісім грн. 74 коп.).
Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва,
ЄДРПОУ одержувача: 38004897.
Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві.
МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 18.04.2017.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.