Постанова від 18.04.2017 по справі 317/393/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року справа № 317/393/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 20 лютого 2017 року в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у лютому 2017 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області щодо відмови у призначенні пенсії за віком у відповідності до ст. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11 січня 2017 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 роки) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 20 лютого 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького районного суду Запорізької області та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області та згідно з протоколом № 4207 від 02.07.2009 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив призначити пенсію відповідно до ст. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.

Як вбачається з відповіді УПФУ № 4/Щ-04 від 24.01.2017, відсутні правові підстави для повторного призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», адже останньому вже перераховується та виплачується пенсія у солідарній системі.

Вважаючи такі дії протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що відповідно статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено наступні види державних пенсій, які призначаються, за цим Законом: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що чинним законодавством передбачено такий вид пенсії, як пенсія за віком, яка призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким додатково передбачено лише певні пільги щодо призначення вказаного виду пенсії (зниження віку, з якого призначається пенсія) залежно від наявності спеціального стажу роботи.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є незмінним, тобто таким, який був на момент призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з урахуванням пільг, передбачених п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність відмови відповідача щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачу раніше призначено вказаний вид пенсії, що виключає його повторне призначення.

Доводи позивача, що після призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» останній продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому має право на призначення пенсії за віком з урахуванням вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів знаходить необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Таким чином, наявність у ОСОБА_1 страхового стажу після призначення пенсії дає право на перерахунок пенсії, а не на її повторне призначення.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області задовольнити.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 20 лютого 2017 року в адміністративній справі № 317/393/17 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Попередній документ
66021299
Наступний документ
66021302
Інформація про рішення:
№ рішення: 66021301
№ справи: 317/393/17
Дата рішення: 18.04.2017
Дата публікації: 20.04.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл