18 квітня 2017 рокусправа № 189/367/17(2-а/189/9/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2017 року в адміністративній справі
за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області
до Громадянки Російської Федерації ОСОБА_3
про примусове видворення за межі України,-
До суду надійшов позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить примусово видворити за межі України громадянку Російської Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2017 року позов повернутий позивачеві для звернення до належного суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті заявлених позовних вимог. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та застосовано норму КАС України, яка скасована.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, зокрема, щодо: примусового повернення іноземців чи осіб без громадянства в країну походження або третю країну; примусового видворення іноземців чи осіб без громадянства з України.
Натомість, Законом України № 1379-VIII від 19.05.2016 Кодекс адміністративного судочинства України доповнений статтею 183-7, якою врегульовано особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства.
Так, за приписами вказаної статті, позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Аналогічні правила територіальної підсудності містилися й у статті 183-5 КАС України, яку виключено на підставі Закону України № 1379-VIII від 19.05.2016.
Як встановлено судом, не заперечується апелянтом, позовну заяву подано Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, яке є територіальним органом ДМСУ, а тому вказаний спір підсудний Дніпропетровському окружному адміністративному суду, адже при вирішенні питання підсудності вказаного спору, застосуванню, за висновком суду апеляційної інстанції, підлягають саме положення спеціальної норми права, якою є ст. 183-7 КАС України.
При цьому суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими доводи апелянта про неправомірне застосування судом першої інстанції статті 183-5 КАС України, яка виключена з Кодексу, проте зазначає, що невірне застосування судом першої інстанції норми процесуального права не призвела до неправильного вирішення питання підсудності адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції по суті правильно вирішено питання щодо підсудності вказаного позову окружному адміністративному суду, проте із помилковим застосуванням норми процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 201, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2017 року в адміністративній справі № 189/367/17 змінити в частині застосування норми процесуального права, в мотивувальній частині ухвали замінити статтю 183-5 на статтю 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 18 квітня 2017 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров