Cправа № 750/3610/17
Провадження № 1-кс/750/940/17
12 квітня 2017 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, -
ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на рішення старшого слідчого Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_4 від 31.01.2017 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270270000676 від 15.08.2015.
У своїй скарзі ОСОБА_3 зазначає, що та є незаконною та винесена з порушенням вимог КПК України, оскільки слідчим не було проведене повне, всебічне та неупереджене розслідування.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала доводи скарги та просили її задовольнити із зазначених у тій підстав, оскільки вважає доведеним, що 16.05.2015 при проведенні зборів товариства «Весна» голова цього садівничого товариства ОСОБА_5 , голова таких зборів ОСОБА_6 та секретар зборів ОСОБА_7 , кожен у відповідності до своїх функцій, внесли до протоколу зборів недостовірну інформацію щодо кількості присутніх на таких. У ході розслідування кримінального провадження вона зверталась з відповідними клопотаннями про проведення різних слідчих дій, ті були задоволені, але, уважає, слідчим такі не були проведені, чи проведені не належним чином. Разом з тим, у ході розслідування вона не оскаржувала такі порушення з боку слідчого, уважає, що це може зробити при оскарженні постанови про закриття кримінального провадження.
Слідчий у судовому засіданні заперечував проти задоволення тієї, уважаючи, що було дотримано всіх вимог закону під час проведення досудового розслідування, проведені чисельні слідчі дії, клопотання особи, яка подала скаргу були задоволені, виконані слідчі дії, на котрих та наполягала. Був досліджений весь обсяг доказів, на підставі котрих і було прийняте таке рішення.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу та слідчого, а, також дослідивши в судовому засіданні матеріали скарги, суд доходить висновку, що за результатами розгляду скарги, належить відмовити в її задоволенні.
Кримінальне провадження було здійснене на основі принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, безпосередності дослідження показань, речей і документів, а також диспозитивності, разом із тим, особа, яка подала скаргу, не довела в судовому засіданні обставини тієї. При цьому, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив усі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, не перебираючи на себе цю частину процесу.
Наведена в скарзі мотивація, свідчить про те, що особа, яка подала скаргу, у виниклій спірній ситуації вбачає незгоду з механізмом досудового розслідування, яке здійснювалось слідчим, методами такого розслідування, обсягом матеріалів, який був використаний у ході такого розслідування та правовим судженням, постановленим слідчим.
Більш того, ні подана до суду скарга, ні пояснення по такій у судовому засіданні особи, яка подала скаргу, жодним чином не свідчать про наявність неповноти при перевірці обставин, що стосувались ймовірного вчинення кримінального правопорушення, стосовно особи, яка подала скаргу, усі обставини по даному кримінальному провадженню слідчим були досліджені в повному обсязі, а прийняте рішення відповідає вимогам норм кримінального судочинства, що підтверджує й оспорена постанова слідчого про закриття кримінального провадження.
Разом із тим, слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, котра визначає завдання кримінального провадження, держава не наділяє заявників правом припису для правоохоронних органів щодо конкретних норм кримінального, матеріального або процесуального законів, саме в межах яких, повинно здійснюватись таке провадження.
На це ж звертав увагу і Європейський суд із прав людини при постановленні рішення в справі «Аль Фаєд проти Франції» (Al Fayed v. France) від 02.10.2007 р., зазначаючи, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з'ясувати ці обставини. Крім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями-слідчими в ході провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу в сенсі ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
Також, згідно із загальними положеннями закінчення досудового розслідування, що їх містить ст. 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. При цьому, як зазначає ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення. Слідчий, приймає постанову про закриття кримінального провадження з такої підстави, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Установлене свідчить про те, що в судовому засіданні заслухані всі учасники кримінального провадження, а також вивчені всі надані суду матеріали такого, досліджені всі обставини події, а це приводить суд до висновку, що в даному випадку не мало місця порушень жодних із загальних положень досудового розслідування, оскаржувана постанова винесена на підставі зібраних матеріалів, і підстави для її скасування та задоволення скарги ОСОБА_3 відсутні.
Керуючись ст. ст. 7, 22, 26, 303, 304, 306, 307, 309, 395 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1