Провадження № 2/734/526/17 Справа № 734/422/17
іменем України
18 квітня 2017 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого судді Соловей В.В.,
при секретареві Бардаченко Т.М.,
із участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпро до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
із позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 22199.69 гривень за кредитним договором від 10 жовтня 2013 року у суд звернулося Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпро до ОСОБА_1.
У судове засідання представник позивача Сафір Ф.О. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала та пояснила, що вночі 13 липня 2015 року побачила, що на номер її телефону надійшли СМС-повідомлення про зняття трьома траншами грошових коштів у розмірі 7950 гривень із карткового рахунку. Із заявою про таку подію 15 липня 2015 року звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк», а пізніше - до правоохоронних органів. 13 липня 2015 року кредитна кратка знаходилася при ній.
При судовому розгляді справи встановлено, що із 10 жовтня 2013 року ОСОБА_1 є клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», ознайомившись із Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої отримала кредитну картку «Універсальна». Відповідно до умов укладеного договору банк надав відповідачеві кредит у розмірі 8000.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 42% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За розрахунком, проведеним ПАТ КБ «ПриватБанк», станом на 31 жовтня 2016 року загальна сума заборгованості у ОСОБА_1 становить 22199.69 гривень. 21 серпня 2015 року до ЄРДР за № 12015270130000589 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, із фабулою - «15 червня 2015 року ОСОБА_1 прийшла до відділення «ПриватБанк» із метою отримання кредиту, але в кредиті їй відмовили, та надали картку «Універсальна», яка з її слів була не активована та грошових коштів на ній не було. 13 липня 2015 року з карткового рахунку вказаної картки були зняті кредитні кошти в сумі 7950 гривень».
Вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, вивчивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпро до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до умов укладеного договору від 10 жовтня 2013 року, вказаний договір складається із заяви на видачу кредиту, Умов та Правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою і Тарифів банку. ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим у неї перед ПАТ КБ «ПриватБанк» виникла заборгованість за кредитним договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Із наданих доказів виходить, що 10 жовтня 2013 року ОСОБА_1 підписана заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», у якій зазначено, що вона разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами становить між нею і банком договір про надання банківських послуг. В анкеті-заяві міститься інформація про те, що ОСОБА_1 ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді і погодилася з ними. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між нею і банком договір, що підтверджується її підписом у вказаній заяві.
Відтак, між ОСОБА_1 і ПАТ КБ «ПриватБанк» правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодилася, про що розписалася у заяві-анкеті. Таке приєднання відповідачем вчинене у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст. 634 ЦК України.
Згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є пряма і безумовна згода клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту встановленого банком (п.п. 2.1.1.2.3 і 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг).
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.
Із наданого ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунку виходить, що ОСОБА_1 не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором від 10 жовтня 2013 року, внаслідок чого станом на 31 жовтня 2016 року загальна сума заборгованості у ОСОБА_1 становить 22199.69 гривень, із них: заборгованість за кредитом - 7950.00 гривень; заборгованість по процентах за користування кредитом - 11516.37 гривень; заборгованість за пенею та комісією - 1200.00 гривень; штраф (фіксована частина) - 500.00 гривень; штраф (процентна складова) - 1033.32 гривень.
Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку, затверджених наказом ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06 березня 2010 року за № СП-2010-256, передбачено: п. 2.1.1.7.6 - за порушення строків внесення чергового платежу більш ніж на 30 днів клієнт повинен сплатити штраф у розмірі 500.00 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом із урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісії; п. 1.1.5.25 - за несвоєчасну оплату послуг банку по кожному випадку порушення нараховується пеня в розмірі 0,1% від суми заборгованості; п. 1.1.7.12 - договір діє впродовж 12 місяців із моменту підписання. Якщо впродовж цього строку одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, договір автоматично лонгується на такий же строк.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності і їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - протирічать положенням, закріпленим у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення. Таким чином, вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 штрафу (фіксована частина) у розмірі 500.00 гривень і штрафу (процентна складова) у розмірі 1033.32 гривні не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2.1.1.7.3 Умов та правил надання банківських послуг держатель картки несе відповідальність за операції, що здійснюються з картками. У випадку, якщо держатель дає згоду на здійснення операцій з картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання в подальшому. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНу.
Згідно п. 2.1.1.7.4 Умов та правил надання банківських послуг держатель несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви держателя про блокування коштів на картрахунку, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією до моменту постановки картки в СТОП-ЛИСТ Платіжної системи.
Відповідно до п. 2.1.1.5.11 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний інформувати Банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати карти, ПІНу або отримання звістки про їх незаконне використання. В триденний термін, після усної заяви про втрату картки, ПІНа, надати письмову заяву в Банк, яка повинна містити докладний виклад обставин.
Ініціатором переказу 13 липня 2015 року грошових коштів є власник карткового рахунку, переказ ініційований із використанням держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг, що не суперечить нормам ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Вказаний платіж здійснений шляхом надіслання СМС на відповідний номер із запитом про переказ коштів. Авторизацією є процедура отримання дозволу на проведення операції з використанням електронного платіжного засобу. Запити про переказ грошових коштів ініційовані за допомогою мобільного номеру телефону, що зареєстрований у банківській системі, та яким користувалася ОСОБА_1 Проведення вказаних вище банківських операцій у той день здійснювалося за допомогою фінансового мобільного номеру телефону, яким користувалася ОСОБА_1 Крім того, відповідач ОСОБА_1 не надала доказів про те, що 13 липня 2015 року вона не була ініціатором переказу грошових коштів.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що у відповідача ОСОБА_1, якою не дотримані умови кредитного договору від 10 жовтня 2013 року, станом на 31 жовтня 2016 року перед ПАТ КБ «ПриватБанк» існує заборгованість: за кредитом - 7950.00 гривень; по процентах за користування кредитом - 11516.37 гривень; за пенею та комісією - 1200.00 гривень. Тому, із відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в розмірі 20666.37 гривень заборгованості за вказаним кредитним договором, а також 1600.00 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 612, 629, 634, 638, 1054 і 1055 ЦК України, ст.ст. 209, 212, 214, 215, 218, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд
позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпро до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором частково задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпро грошові кошти в розмірі 20666 (двадцять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 37 копійок (із них: заборгованість за кредитом - 7950 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок; заборгованість по процентах за користування кредитом - 11516 (одинадцять тисяч п'ятсот шістнадцять) гривень 37 копійок; заборгованість за пенею та комісією - 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок) заборгованості станом на 31 жовтня 2016 року за кредитним договором від 10 жовтня 2013 року, а також 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів із дня отримання копії цього рішення.
Суддя