13 квітня 2017 року № 810/3697/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна ОСОБА_1 - К" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
14 листопада 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна ОСОБА_1 - К" (далі - позивач) з позовом до Козелецького відділення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3 червня 2016 р. № 0000020.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 р. замінено неналежного відповідача - Козелецьке відділення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на належного - Ніжинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернігівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено протиправно. Зазначив, що позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за березень 2016 р., згідно з якою від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту складало 730 470 грн 00 коп., сума задекларованого бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку - 691 106 грн 00 коп., сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 39 364 грн 00 коп. Стверджував, що позивачем помилково не було зазначено у розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) в рядку "Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг" або до державного бюджету" (рядок 2 Д3) відповідні дані, що є технічною помилкою, та не може бути підставою для висновку перевіряючих щодо завищення бюджетного відшкодування у сумі 691 106 грн 00 коп., оскільки сума фактичного сплаченого ПДВ підтверджується первинними бухгалтерськими документами (т. 1 а.с. 3-8).
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що камеральною перевіркою податкової звітності позивача встановлено порушення позивачем вимог щодо оформлення податкової звітності з ПДВ. Зокрема, позивачем у податковій декларації з ПДВ за березень 2016 р. та уточнюючому розрахунку до названої декларації не вказано у рядку 2 додатку 3 суму фактично сплаченого ПДВ у попередніх звітних періодах. У зв'язку з викладеним відповідач дійшов висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування у сумі 691 106 грн 00 коп. Зазначив, що за результатами документальної перевірки відповідачем не було встановлено факту сплати позивачем ПДВ у сумі 691 106 грн 00 коп., оскільки подані позивачем документи свідчили про сплату митного оформлення товару, а не про сплату ПДВ.
12 квітня 2017 р. представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
2 лютого 1996 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 22-28).
З 1 квітня 2015 р. позивач є платником ПДВ, що підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ № 1525084500026 (т. 1 а.с. 29).
18 травня 2016 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за березень 2016 р., за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 587/12/22829124 (далі - акт перевірки) (т. 1 а.с. 9-19).
У розділі висновок названого акта перевірки зазначено, що позивачем:
- на порушення вимог п.п. б п. 200.4 ст. 200 ПК України завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2016 р. на 691 106 грн 00 коп.;
- на порушення вимог п.п. 198.6 ст. 198, п.п. в п. 200.4 ст. 200 ПК України у декларації за березень 2016 р. з урахуванням уточнюючого розрахунку (податкова декларація з ПДВ від 20 квітня 2016 р. № НОМЕР_1 з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 21 квітня 2016 р. № НОМЕР_2) завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 декларації) на 21 538 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 18-19).
3 червня 2016 р. на підставі висновків названого акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000020, яким зменшено бюджетне відшкодування у сумі 691 106 грн 00 коп. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 172 776 грн 50 коп. (далі- податкове повідомлення-рішення № 0000020) (т. 1 а.с. 21).
У зв'язку з тим, що позивач вважає назване податкове повідомлення-рішення таким, що винесено протиправно, ним було подано даний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані ПК України (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Як убачається з п.п. "б", "в" п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Наявні матеріали справи свідчать про таке.
20 квітня 2016 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з ПДВ за березень 2016 р., в якій у рядку 19 "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" зазначено суму 730 470 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 45-46).
У рядку 21 названої декларації "Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" було зазначено - 513 128 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 46).
До названої декларації позивачем було додано:
- розрахунок коригування сум ПДВ (Д1) (т. 1 а.с. 47-48);
- довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (т. 1 а.с. 49-50);
- розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), в якій у рядку 1 "Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.3 ст.200 ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ" зазначено - 730 470 грн 00 коп. Крім того, у рядку 2 "Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" не зазначено нічого. У рядку 3 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" зазначено 217 342 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 51);
- заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), згідно з якою позивач просив йому відшкодувати 217 342 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 52-53);
- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т. 1 а.с. 54-55).
Названа декларація була прийнята відповідачем, що підтверджується квитанцією № 2 (т. 1 а.с. 56).
21 квітня 2016 р. позивачем було подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2016 р. (далі - уточнюючий розрахунок за березень 2016 р.) (т. 1 а.с. 57-59).
Зокрема, названим розрахунком було уточнено суму від'ємного значення, яка підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2, 20.2.1 декларації з ПДВ за березень 2016 р.) - 691 106 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 58).
До названого уточнюючого розрахунку позивачем було додано:
- довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (т. 1 а.с. 61);
- розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), в якому у рядку 1 "Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.3 ст.200 ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ" зазначено - 730 470 грн 00 коп. Крім того, у рядку 2 "Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" не зазначено нічого. У рядку 3 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" зазначено 691 106 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 62);
- заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), згідно з якою позивач просив йому відшкодувати 691 106 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 63-64).
Відповідач, провівши камеральну перевірку названої податкової звітності дійшов висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування у сумі 691 106 грн 00 коп. у зв'язку з тим, що позивачем у р. 19.1 невірно визначено показник для декларування рядків 19, 20, та не зазначено суму фактично сплаченого податку у попередніх та звітному податкових періодах (р. 2 Д3), у зв'язку з чим у р. 3 Д3 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" позивачем помилково зазначено суму 691 106 грн 00 коп., чим завищено бюджетне відшкодування на вказану суму.
При вирішенні правомірності заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ - 691 106 грн 00 коп., судом встановлено таке.
У період з 18 по 22 липня 2016 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дослідження обставин, що стали предметом оскарження відповідно до поданої до ГУ ДФС у Чернігівській області скарги на податкове повідомлення-рішення № 0000020, за результатами якої 29 липня 2016 р. було складено акт перевірки № 659/14-22829124 (т. 1 а.с. 85-91).
Згідно з п. 3.9 названого акта перевірки перевіряючими було встановлено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ, із даними первинних документів, загальна сума ПДВ, сплаченого митним органам у період грудень 2015 р. - березень 2016 р. складала 996 241 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 90-91).
Наведене свідчить, що відповідачем визнано факт сплати позивачем до митних органів ПДВ у період грудень 2015 р. - березень 2016 р. у сумі 996 241 грн 00 коп.
Так, на підтвердження фактичної сплати названої суми позивачем було надано суду копії:
- договорів поставки (т. 1 а.с. 109-199);
- платіжних доручень (т. 1 а.с. 200-221);
- вантажно-митних декларацій (т. 1 а.с. 222-250, т. 2 а.с. 1-10);
- видаткових накладних (т. 2 а.с. 11-102).
Зокрема, як убачається з названих платіжних доручень, позивачем було сплачено на рахунок Київської міської митниці ДФС кошти, згідно призначення платежу, за здійснення митного оформлення (т. 1 а.с. 200-221).
Крім того, як убачається з листа Київської міської митниці ДФС від 10 квітня 2017 р. № 3066/10/26-70-19-02, кошти передоплати позивача в сумі 996 240 грн 43 коп. перераховано до Державного бюджету України (т. 2 а.с. 122).
На підтвердження перерахування названих сум до Державного бюджету України Київською міською митницею ДФС надано копії платіжних доручень позивача від:
- 25 березня 2016 р. № 1348, в якому зазначено призначення платежу - 14070100, код - 028;
- 22 березня 2016 р. № 1266, в якому зазначено призначення платежу - 14070100, код - 028;
- 17 березня 2016 р. № 1191, в якому зазначено призначення платежу - 14070100, код - 028;
- 10 березня 2016 р. № 1048, в якому зазначено призначення платежу - 14070100, код - 028;
- 1 березня 2016 р. № 924, в якому зазначено призначення платежу - 14070100, код - 028;
- 24 лютого 2016 р. № 812, в якому зазначено призначення платежу - 14070100, код - 028;
- 16 лютого 2016 р. № 651, в якому зазначено призначення платежу - 14070100, код - 028;
- 2 лютого 2016 р. № 412, в якому зазначено призначення платежу - 14010300, код - 028;
- 19 січня 2016 р. № 189, в якому зазначено призначення платежу - 14010300, код - 028;
- 29 грудня 2015 р. № 6722, в якому зазначено призначення платежу - 14010300, код - 028;
- 15 грудня 2015 р. № 412, в якому зазначено призначення платежу - 14010300, код - 028 (т. 2 а.с. 123-133).
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 р. № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій", код виду надходження 028 - податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, при цьому код бюджетної класифікації - 14070100 (змінено з 8 лютого 2016 р., до цієї дати був код 14010300).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем було перераховано до Державного бюджету України ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у період грудень 2015 р. - березень 2016 р., у сумі 996 240 грн 43 коп.
Наведене свідчить, що у позивача були правові підстави для заявленого бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 691 106 грн 00 коп.
При цьому, судом враховано, що помилкове не внесення до розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) в рядку "Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг" або до державного бюджету" (рядок 2 Д3) суми фактичного сплаченого ПДВ є технічною помилкою, та не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у сумі 691 106 грн 00 коп. і відповідно відмови у відшкодуванні такої суми, оскільки фактична сплата ПДВ підтверджується первинними бухгалтерськими документами та довідкою Київської митниці ДФС.
При вирішенні справи судом не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача на не те, що позивачем не підтверджено суми бюджетного відшкодування, оскільки воно спростовується наданими позивачем доказами.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого не було зроблено відповідачем.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000020 відповідачем винесено протиправно, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (Козелецьке відділення) від 3 червня 2016 р. № 0000020.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області судові витрати у сумі 12 958 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн 24 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Виноградова О.І.